Рішення № 43580251, 08.04.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/9707/14-ц Головуючий у І інстанції Ярмола О.Я.Провадження № 22-ц/780/323/15 Доповідач у 2 інстанції Голуб С. А.Категорія 26 08.04.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

08 квітня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Голуб С.А.,

суддів Таргоній Д.О., Приходька К.П.,

за участі секретаря Черепинець А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, Білоцерківської міської ради, яка є правонаступником ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2014 року між банком та ОСОБА_2 02 лютого 2007 року був укладений кредитний договір № 11113929000, згідно з яким позивач зобов'язувався надати позичальнику кредит в розмірі 54 000 доларів США, на строк до 02 лютого 2017 року, а відповідач ОСОБА_2 зобов'язувався повернути кредит у вказаний строк та сплатити 12,8% річних за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання зобов'язань 02 лютого 2007 року між банком та відповідачами: ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки, згідно з умовами якого в іпотеку банку передано нерухоме майно - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконав частково, внаслідок чого станом на 15 квітня 2014 року у нього виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 24 072,27 доларів США.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 298148 грн. 57 коп. та звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів та встановити початкову ціну, визначену на підставі оцінки майна здійсненої суб'єктом оціночної діяльності.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ід. номер НОМЕР_1) на користь ПАТ «УкрСиббанк» борг в сумі 298 148 грн. 57 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк» подали апеляційні скарги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В доводах апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що у зв'язку з тим, що судом першої інстанції було проігноровано клопотання про зупинення провадження по даній справі у зв'язку зі смертю відповідача ОСОБА_3, то зазначене призвело до порушення норм процесуального права та унеможливило вступ правонаступників до розгляду справи.

На підставі викладеного ОСОБА_2 просив скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

ПАТ «УкрСиббанк» в доводах своєї апеляційної скарги зазначає, що застосування судом першої інстанції норм Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» призвело до позбавлення банку права на судовий захист порушеного права.

Крім того, позивач зазначає, що норми вказаного Закону не скасовують та не пом'якшують цивільну відповідальність, а вводять лише тимчасову заборону на примусове відчуження майна без згоди власника.

До того ж, як стверджує позивач, задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів в межах виконавчого провадження не є переходом права власності, а тому застосування норм Закону про мораторій можливе лише на стадії виконавчого провадження.

Також судом першої інстанції не було з'ясовано обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 іншого нерухомого майна, окрім предмету іпотеки та чи використовується предмет іпотеки ними як місце для постійного проживання.

Щодо стягнення заборгованості в гривневому еквіваленті, без зазначення валюти договору - доларів США, то знову ж таки, судом не було враховано норми цивільного права, зокрема ст. 533 ЦК України.

На підставі викладеного позивач просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає до задоволення, а апеляційну скаргу ПАТ «УкрСиббанк» слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 02 лютого 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №11113929000. Відповідно до умов цього кредитного договору, банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті в сумі 54 000,00 доларів США, а ОСОБА_2 зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 02 лютого 2017 року згідно з графіком погашення кредиту (додаток №1 до Кредитного договору) та сплачувати протягом 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі 12,8 % річних.

Для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту, 02 лютого 2007 року між позивачем та ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого в іпотеку банку передано нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру загальною площею 66,9 кв.м., житловою площею 38,3 кв.м., що належить іпотекодавцям на праві власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Предмет іпотеки є спільною власністю Іпотекодавців на підставі свідоцтва про право власності, виданого 26 квітня 2004 року Комунальною службою приватизації державного житлового фонду, зареєстрованого в Білоцерківському БТІ 30 травня 2004 року в реєстраційній книзі 95, номер запису 10951, реєстраційний номер об'єкта 6031380.

ОСОБА_2 не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту з березня 2010 року, чим порушує взяті на себе договірні зобов'язання.

Розділом 11 Кредитного договору, за порушення термінів повернення кредиту, та /або процентів за кредит, та/або комісій, відповідач ОСОБА_2 має сплачувати позивачу додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені.

Станом на 15 квітня 2014 року заборгованість відповідача ОСОБА_2 по поверненню кредитних коштів становить 24 072,27 доларів США ( двадцять чотири тисячі сімдесят два долари США 27 центів), що за курсом НБУ станом на 15 квітня 2014 року становить 298 184, 57 грн., з яких: 23 213, 33 доларів США , що за курсом НБУ становить 287 510,11 грн. - кредитна заборгованість; 857,80 доларів США, що за курсом НБУ становить 10 624,34 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту; 1,14 дол. США, що за курсом НБУ становить 14,12 грн. - пеня за прострочення сплати процентів.

13 березня 2014 року позивач направляв відповідачам вимоги про погашення заборгованості.

Відповідно до довідок адресно-довідкового підрозділу ГУДМС ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 зареєстровані АДРЕСА_1.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем ОСОБА_2 дійсно не виконувалися зобов'язання за кредитним договором, тому з нього було стягнуто заборгованість. Щодо вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, то судом було відмовлено в їх задоволенню, врахувавши при цьому Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, враховуюче наступне.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 цього ж Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання).

Положенням ч.2 ст. 590 ЦК України передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 12 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» встановлено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умов, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв.м. для квартири та 250 кв.м. для житлового будинку.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в тій частині, що до спірних правовідносин слід застосовувати положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які дані про наявність чи відсутність у відповідачів у власності іншого житла. Відповідачі подали до суду заяву в якій просили застосувати вказаний закон, разом із тим до заяви не подали жодного доказу, який би надав суду можливість перевірити наявність обставин які є необхідними для його застосування. В судове засідання апеляційної інстанції іпотекодавці також не з»являлись, хоча розгляд справи неодноразово відкладався і їм надсилались судові повістки, які були повернуті без вручення за закінченням строку їх зберігання поштовим відділенням.

Також слід погодитися і з доводами апеляційної скарги банку про зазначення в резолютивній частині рішення розміру заборгованості тільки у гривневому еквіваленті, враховуючи наступне.

Згідно з положенням п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, у відповідності до вимог ст. 533 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншими нормативно-правовим актом.

Стосовно доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що судом першої інстанції було порушено процесуальний порядок розгляду справи, не зупинивши провадження по справі у зв'язку зі смертю одного з відповідачів, а саме ОСОБА_3, то вони є не обґрунтованими та не ґрунтуються на нормах закону відповідно до наступного.

На запит Апеляційного суду Київської області від 15 січня 2015 року про надання інформації щодо заведення спадкової справи після померлого ОСОБА_3 Першою Білоцерківською міською державною нотаріальною конторою Київської області була надана наступна інформація.

01 квітня 2014 року була заведена спадкова справа за № 89/2014, але до теперішнього часу спадкоємці померлого до нотаріальної контори не звертались.

Таким чином, ухвалою апеляційного суду від 04 березня 2015 року було залучено Білоцерківську міську раду Київської області, як правонаступника після смерті ОСОБА_3, у якості відповідача по даній цивільній справі.

Враховуючи все вище викладене, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід відхилити, а апеляційну скаргу ПАТ «УкрСиббанку» слід задовольнити, а відповідно рішення суду першої інстанції - скасувати та ухвалити нове рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2014 року скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Стягнути з ОСОБА_2 (ід. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість в розмірі 24072, 27 доларів США (двадцять чотири тисячі сімдесят два долари США 27 центів), що за курсом Національного Банку України станом на 15 квітня 2014 року становить 298 148 грн. 57 коп. (двісті дев'яносто вісім тисяч сто сорок вісім гривень п'ятдесят сім копійок), що складається ; з 23213 доларів США33 центів, що за курсом НБУ станом на 15.04.2014 року становить 287510,11 грн. - кредитна заборгованість, 857,8 дол.США, що за курсом НБУ станом на 15.04.2014 року становить 10624 грн. 34 коп. - пеня за прострочення сплати кредиту ; 1,14 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15.04.2014 становить 14 грн. 12 коп - пеня за прострочення сплати процентів.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 02 лютого 2007 року № 11113929000 в розмірі 24072,27 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15 квітня 2014 року становить 298148 грн. 57 коп., що складається ; з 23213 доларів США33 центів, що за курсом НБУ станом на 15.04.2014 року становить 287510,11 грн. - кредитна заборгованість, 857,8 дол.США, що за курсом НБУ станом на 15.04.2014 року становить 10624 грн. 34 коп. - пеня за прострочення сплати кредиту ; 1,14 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15.04.2014 становить 14 грн. 12 коп - пеня за прострочення сплати процентів, звернути стягнення на передане в іпотеку майно - трикімнатну квартиру загальною площею 66,9 кв.м., житловою площею 38,3 кв.м., що належить ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судові витрати по справі у розмірі 4472 грн. 24 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді