Ухвала суду № 43566088, 01.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 квітня 2015 рокусправа № 804/7496/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року у справі №804/7496/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбел» до про Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інбел» (далі по тексту - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0001002202 від 13 березня 2014 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №804/7496/14.

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що завищення значення рядка 24 податкової декларації з ПДВ за січень 2014 року на суму 1754067 грн. не відбулось, тому що грошове зобов'язання по попередній документальній позаплановій виїзній перевірці, що стало підставою для зменшення, не було узгодженим.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року у справі №804/7496/14 адміністративний позов задоволено. (суддя - Боженко Н.В.)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що сума неузгодженого податкового зобов'язання правомірно не врахована платником податку до моменту її узгодження при розрахунку податкових зобов'язань, податкового кредиту, визначення від'ємного значення та бюджетного відшкодування податку на додану вартість наступного податкового звітного періоду.

Відповідач - Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на помилкове застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року у справі №804/7496/14 та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач, зокрема, зазначив, що у разі, коли за результатами перевірки податковим органом встановлено перевищення платником задекларованого залишку від'ємного значення податкової декларації з ПДВ, сума зменшення залишку від'ємного значення на підставі податкового повідомлення-рішення за формою «В4» відображається платником зі знаком «-» у рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ податкового (звітного) періоду, в якому таке податкове повідомлення-рішення отримане.

30 грудня 2014 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№65249/14 надійшли заперечення відповідача на апеляційну скаргу, в яких він вказує, що в силу приписів п.56.18 ст. 56 Податкового кодексу України суми зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість та будь-які донарахування є неузгодженими з моменту звернення платника податків до суду, а не набрання законної сили рішенням, а отже неузгоджені суми грошового зобов'язання не можуть бути взяті до уваги платником податків при використанні у наступних податкових періодах. Позивач просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

31 березня 2014 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№15080/15 надійшло клопотання Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про здійснення процесуального правонаступництва, а саме заміну відповідача - Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на його правонаступника - Новомосковську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

У судовому засіданні, колегія суддів, з урахуванням положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалила здійснити процесуальне правонаступництво у даній адміністративній справі, а саме замінити Новомосковську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на Новомосковську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Також відповідачем по справі заявлено клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Позивач та відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін по справі.

У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, посадовою особою податкового органу було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбел» з питання визнання правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за січень 2014 року, результати якої оформлено актом №19/222/319/70823 від 27 лютого 2014 року.

Висновками даного акту встановлено, що позивачем в порушення пункту 200.4 «а», «б» статті 200 Податкового кодексу України, п.п.4.6.7 п.4.6.7 p. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість №1492, завищено значення рядка 24 податкової декларації з ПДВ за січень 2014 р. на суму 1754067 грн.

13 березня 2014 року на підставі акту №19/222/319/70823 від 27 лютого 2014 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0001002202, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1754067,00 грн.

Судом встановлено, що підставою для зменшення залишку від'ємного значення стали висновки акту №344/221/31970823 від 30.08.2013 року попередньо проведеної документальної позапланової виїзної перевірки, однак на момент винесення рішення, що оскаржується, грошові зобов'язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями №0002162201 та №0001622201 від 20.09.2013 року, які прийняті на підставі акту №344/221/31970823 від 30.08.2013 року, були неузгодженими. Крім того, предметом оскарження у судовому порядку були також дії відповідача щодо невизнання податкової звітності ТОВ «Інбел».

Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податковою декларацією, розрахунком є документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У відповідності до п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до матеріалів справи, податкова декларація за січень 2014 року з податку на додану вартість заповнена та подана позивачем до податкового органу до фактичного узгодження податкових зобов'язань.

Згідно ч.1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у справі №804/13530/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбел» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задоволений частково:

- визнано протиправними дії відповідача щодо невизнання податкової звітності ТОВ «Інбел», поданої 20.09.2013 року, 30.09.2013 року та 01.10.2013 року;

- скасовано рішення відповідача, оформлені листами від 20.09.2013 року №3552/10/18.0-26, від 02.10.2013 року №4179/10/04-08-15-01-06, від 03.10.2013 року №4236/10/04-08-15-01-06 про невизнання податкових декларацій та уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість податковою звітністю ТОВ «Інбел», поданих 20.09.2013 року, 30.09.2013 року та 01.10.2013 року;

- визнано податкову звітність ТОВ «Інбел» з податку на додану вартість з додатками до неї та реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, поданою у день фактичного отримання її органом державної податкової служби, тобто 20.09.2013 року, 30.09.2013 року та 01.10.2013 року відповідно;

- визнано протиправним та скасував наказ відповідача №287 від 01.10.2013 року «Щодо організації проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інбел».

З огляду на зазначені судові рішення, спростованими є висновки контролюючого органу щодо порушення ТОВ «Інбел» чинного законодавства з приводу неподання в установлений законом строк податкових декларацій з податку на додану вартість за період травень, червень, липень 2013 року, заниження податку на додану вартість та невідображення у податковій звітності від'ємного значення ПДВ.

Крім того, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції стосовно того, що нормами чинного податкового законодавства не встановлено обов'язок платника податку враховувати у податковій звітності суму неузгодженого грошового зобов'язання.

Також необхідно звернути увагу на те, що Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011 року, втратив чинність на момент подання декларації за січень 2014 року та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вастберга таксі Актіеболаг» та Вуліч проти Швеції» суд зазначив, що «… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

З огляду на викладене, податковим органом, як суб'єктом владних повноважень, не доведено у встановленому порядку правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 25 вересня 2014 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року у справі №804/7496/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 06 квітня 2015 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна