Вирок № 43535437, 09.04.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/3992/15-к

Провадження № 1-кп/760/433/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.04.2015 Солом'янський районний суд м. Києва в складі головуючого-судді Селюкова О.Г., за участю секретаря судових засідань Левушкіна А.А. прокурора Богданова О.М., представника потерпілого ОСОБА_2, обвинуваченої ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду м. Києва кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Фастів Київської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, із середньо-спеціальною освітою, працюючої на посаді постачальника проїзних документів відокремленого підрозділу вокзалу станції Київ-Пасажирський, не одруженої, раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що обвинувачена ОСОБА_3, працюючи згідно контракту № 764 та укладеного типового договору про повну індивідуальну відповідальність від 03.08.2012, набула статусу матеріально-відповідальної особи квиткового касиру на відокремленому підрозділі вокзалу станції Київ-Пасажирський. З моменту укладення типового договору, а саме з 03.08.2012 та до 11.12.2014, ОСОБА_3 згідно графіку роботи, перебуваючи на робочому місці в касі продажу квиткових документів залізничного вокзалу станції Київ-Пасажирський, за адресою: м. Київ, вул. Вокзальна, 1 у Солом'янському районі, здійснювала свої функціональні обов'язки згідно «Інструкції квиткового касиру від 31.12.2008 № 558-Ц». Однак, в період з 20.01.2014 по 15.06.2014, ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою поліпшення свого матеріального становища, за рахунок безкоштовного проїзду в пасажирських потягах зі станції Київ до станції Фастів, а також у зворотному напрямку, неодноразового вказувала в проїзних документах (квитках) - пільгу «постраждалі», згідно у вищевказаний період, виготовляла пільгові проїзні документи (квитки), які присвоювала та розпоряджалася на власний розсуд, використовуючи їх при проїзді по вказаному маршруту безкоштовно, хоча не мала права на отримання та використання вказаних пільгових документів. Своїми діями, ОСОБА_3 згідно акту про результати перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ВП «Вокзальну станції Київ-Пасажирський» ДТГО «Південно-Західна залізниця» №61/ЦКРУ в/26087910 від 16.07.2014, в період з 20.01.2014 по 15.06.2014, завдала відокремленому підрозділу станції Київ-Пасажирський матеріальний збиток на загальну суму 4118 гривень.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України визнала повністю і показала, що вона працює квитковим касиром на відокремленому підрозділі вокзалу станції Київ-Пасажирський. В період з 20.01.2014 по 15.06.2014, з метою поліпшення свого матеріального становища, за рахунок безкоштовного проїзду в пасажирських потягах зі станції Київ до станції Фастів, а також у зворотному напрямку, неодноразового вказувала в проїзних документах пільгу «постраждалі», виготовляла пільгові проїзні документи, які присвоювала та розпоряджалася на власний розсуд, використовуючи їх при проїзді по вказаному маршруту безкоштовно.

Показання обвинуваченої ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам і ніким з учасників провадження не оспорюються.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України при дослідженні доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння сторонами провадження змісту цих обставин, встановивши чи не має сумніву у добровільності їх позицій, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини в апеляційному порядку, суд вирішив обмежитись допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують обвинувачену.

З урахуванням досліджених в суді доказів, які є належними і допустимими, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, оскільки вона своїми умисними діями вчинила привласнення та розтрату чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні.

Призначаючи покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченої, яка на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, працює, не одружена, раніше не судима, обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченої є щире каяття та часткове відшкодування завданої шкоди, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої не встановлено, і тому суд вважає за необхідне призначити необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень покарання у виді штрафу.

Цивільний позов представника потерпілого на суму 2200 грн. задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст. 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, призначивши їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесяти) гривень.

Цивільний позов цивільного позивача задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», код ЄДРПОУ 25883147, суму матеріальної шкоди у розмірі 2200 (дві тисячі двісті) грн. 00 коп.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Головуючий О.Г.Селюков