Ухвала суду № 43529542, 09.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/70/15 Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

09 квітня 2015 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Скалецької І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Брелок" до реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області, Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Приватне підприємство «Брелок», звернулося до суду з позовом до реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області (далі - відповідач 1), державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - відповідач 2) в якому просить:

- визнати протиправною реєстраційну дію відповідача 1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації - запису від 02.12.2014 року за №10261430012001832 про відсутність позивача за вказаною адресою та скасувати запис від 02.12.2014 року за №10261430012001832 з моменту його внесення;

- зобов'язати відповідача 1 здійснити дії по виключенню з реєстру запису від 02.12.2014 року за №10261430012001832 про відсутність позивача за вказаною адресою;

- визнати протиправним рішення відповідача 2 від 04.12.2014 року №160/23-01-15-02 щодо анулювання реєстрації платником податку на додану вартість та скасувати його;

- зобов'язати відповідача 2 поновити позивачу свідоцтво платника податку на додану вартість з моменту його анулювання, тобто з 04.12.2014 року;

- зобов'язати відповідача 1 та відповідача 2 у відповідності до п.1 ст. 267 КАС України подати до суду звіти про виконання постанови.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року позов задоволено частково. Скасовано запис від 02.12.2014 року за №10261430012001832 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації про відсутність юридичної особи за вказаною адресою з моменту його внесення. Визнано протиправним та скасовано рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 04.12.2014 року №160/23-01-15-02 про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість приватного підприємства «Брелок». Зобов'язано державну податкову інспекцію у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області поновити позивачу свідоцтво платника податку на додану вартість з 04.12.2014 року. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, без фіксації судового процесу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство «Брелок» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 09.11.1992 року, код ЄДРПОУ 14202842.

У зв'язку із зміною найменування юридичної особи, 24.10.2008 року замінено свідоцтво про державну реєстрацію відповідно до чого внесений запис 1 026 105 0004 001 832 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про заміну свідоцтва про державну реєстрацію.

Начальником управління податкового аудиту направлений запит від 30.09.2014 року № 282/23-01-22-04 на встановлення місцезнаходження платника податків, а саме ПП «Брелок».

Підставою для проведення даного заходу слугував складений акт про неможливість вручення документа платнику податків від 30.09.2014 року №802/23-01-22-04.

Заступником начальника ВОВЕЗ ОУ ДПІ на вищезгаданий запит складена довідка від 14.10.2014 року № 951, згідно якої місцезнаходження платника податків встановлено за іншою фактичною адресою.

Посадовими особами ДПІ у м. Черкасах прийняте рішення про доцільність направлення державному реєстратору повідомлення від 22.10.2014 року № 3408/23-01 про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, на підставі якого направлене відповідне повідомлення від 22.10.2014 року № 653/23-01-18-0212 про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, а саме по бул. Шевченка 335 кв. 15.

24.10.2014 року державним реєстратором було направлено повідомлення позивачу щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

При цьому. 13.11.2014 року позивачем надано державному реєстратору документи для проведення реєстраційної дії «Підтвердження відомостей про юридичну особу (а.с.100-101) та 13.11.2014 року державним реєстратором Гончар К.О. проведено реєстраційну дію та внесено запис до ЄДРЮОФОП «підтвердження відомостей про юридичну особу» (а.с.20 зворотний бік).

Разом з тим, державним реєстратором Реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Яжемчук Оленою Анатоліївною 02.12.2014 року внесено інформацію до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відсутності ПП «Брелок» за вказаною адресою.

Першим заступником начальника ДПІ у м. Черкасах 04.12.2014 року прийняте рішення №160/23-01-15-02 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі п.п. «ж» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, а саме в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено інформацію щодо відсутності позивача за вказаною адресою.

Позивач, вважаючи, що відповідачі порушили вимоги чинного законодавства України, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги прийшов до висновку, що рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача у зв'язку з порушенням ним встановленого законом порядку щодо реєстрації юридичних осіб, а саме щодо незнаходження позивача за його юридичною адресою, є необґрунтованим, докази, на яких воно ґрунтується, а також наведені представником відповідача доводи на підтвердження його заперечень проти позову є безпідставними, тому оспорюване рішення відповідача від 19.06.2014 р. за № 95/26-50-18-06-19 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Альтабудінвест» слід скасувати, задовольнивши вимоги позивача в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» 15 травня 2003 року № 755-IV (далі - Закон) передбачає вичерпний перелік повноважень державного реєстратора визначених законом.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.17 Закону відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

За змістом підпункту "ж" пункту 184.1 статті 184 ПК реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо в ЄДР наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Правила внесення державним реєстратором змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДР, визначені приписами статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» 15 травня 2003 року № 755-IV (далі - Закон України № 755-IV).

Так, відповідно до абзацу другого частини дванадцятої статті 19 Закону N 755-IV у разі надходження (поштовим відправленням або в електронному вигляді в порядку взаємообміну) державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 19 цього Закону, у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Так, судом першої інстанції встановлено, що анулювання реєстрації Товариства як платника ПДВ на підставі підпункту "ж" пункту 184.1 статті 184 ПК було зумовлено наявністю відповідного запису в ЄДР про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Підставою для внесення державним реєстратором такого запису слугувало повернення рекомендованого листа, надісланого реєстратором юридичній особі відповідно до абзацу другого частини дванадцятої статті 19 Закону N 755-IV.

Разом з тим суд першої інстанції правомірно звертає увагу, що державним реєстратором Державної реєстраційної служби 24.07.2014 року, 13.11.2014 року, 08.12.2014 року внесена інформація щодо підтвердження відомостей про юридичну особу. Даний факт підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також копією реєстраційної справи ПП «Брелок».

При цьому, судом першої інстанції правомірно зазначено, що встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податку до направлення державному реєстратору органом ДПС повідомлення встановленого зразка передбачена Положенням затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА) від 17 травня 2010 року N 336, зокрема підпунктами 3.1.1, 3.1.2 пункту 3.1 розділу II, - щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурний підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.

Разом з тим процедура встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податку до направлення державному реєстратору органом ДПС повідомлення встановленого зразка передбачена розділом XII Порядку.

Відповідно до пункту 12.4 розділу XII Порядку щодо кожного платника податків, щодо якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу ДПС, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою, що затверджується центральним органом ДПС. До Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб вносяться дані про подання запиту.

В силу приписів пункту 12.5 розділу XII Порядку якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу ДПС приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (додаток 21) для вжиття заходів, передбачених частиною восьмою статті 19 Закону № 755-IV.

Аналогічні правила встановлення місцезнаходження платника податків закріплені і Положенням, зокрема підпунктами 3.1.1, 3.1.2 пункту 3.1 розділу ІІ, - щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурний підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.

Відповідно до пункту 3.2 розділу ІІ Положення у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції.

Однак, судом першої інстанції встановлено, що відповідач та оперативне управління ДПС були проінформовані щодо юридичного так і фактичного місцезнаходження позивача. Дана обставина не заперечується сторонами по справі.

При цьому, відповідачем, ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції, не надано доказів, щодо здійснення всіх передбачених та Положенням заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачі діяли протиправно, а рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача у зв'язку з порушенням ним встановленого законом порядку щодо реєстрації юридичних осіб підлягає скасуванню.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 15.04.2014 року у справі № 21-4а14

Відповідно до ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи викладені в апеляційній скарзі відповідача є безпідставними та необгрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону. Натомість оскаржувана Постанова суду ухвалена у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, доведено та всебічно обгрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Повний текст виготовлено 09 квітня 2015 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.