Ухвала суду № 43529546, 09.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19135/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

09 квітня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Тракт», представника Державної фіскальної служби України - Кец Христини Василівни на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Тракт» до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Тракт» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними. Свої вимоги обґрунтовує тим, що, на його думку, відповідачем було протиправно відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної позивача № 179/1 від 31.08.2010 року, чим унеможливлено реєстрацію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 4 від 01.08.2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови Публічному акціонерному товариству «Тракт» у реєстрації податкової накладної № 179/1 від 31.08.2010 року як електронного документу для внесення до Єдиного реєстру податкових накладних. Визнано податкову накладну № 179/1 від 31.08.2010 року, виписану Публічним акціонерним товариством «Тракт», прийнятою та зареєстрованою датою (операційним днем) направлення податкової накладної для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних - 30.10.2014 року. В іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Тракт» відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Публічне акціонерне товариство «Тракт» подало апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову суду першої інстанції, та задовольнити позов повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Державної фіскальної служби України - Кец Христина Василівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні даного позову.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що 09.08.2010 р. між Дочірнім підприємством «Київське обласне дорожнє управління «Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі - ДП «Київське обласне дорожнє управління»), як генпідрядником, та ПАТ «Тракт», як субпідрядником, був укладений Договір № 453-02 від 09.08.2010 року про надання послуг по поточному (планово-попереджувальному) ремонту автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса, км 48+900 - 53+300 (надалі - Договір № 453-02), відповідно до умов якого генпідрядник доручає, а субпідрядник забезпечує відповідно до умов договору надання послуг по поточному (планово-попереджувальному) ремонту автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса, орієнтовна договірна ціна якого складає 5000000,00 грн.

Відповідно до п. 11.8 Договору № 453-02 до початку надання послуг на закупівлю будівельних матеріалів надається аванс - 1500000,00 грн. Аванс, не використаний на протязі 90 календарних днів після отримання, повертається генпідряднику.

Згідно, наданих позивачем банківських виписок ДП «Київське обласне дорожнє управління» на виконання умов Договору № 453-02 були сплачені кошти на загальну суму 1377328,65 грн.

Крім того, на підставі Договору № 453-02 позивачем на користь ДП «Київське обласне дорожнє управління» була виписана податкова накладна № 179/1 від 31.08.2010 року на суму 1353348,05 грн., в т.ч. ПДВ 225558,01 грн.

01.08.2014 року між ДП «Київське обласне дорожнє управління» та ПАТ «Тракт» було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 453-02 (надалі - Додаткова угода № 1), відповідно до умов якої генпідрядник та субпідрядник дійшли згоди достроково розірвати Договір № 453-02, субпідрядник зобов'язується повернути генпідряднику аванс, який був сплачений відповідно до п. 11.8 Договору № 453-02 у розмірі 1500000,00 грн.

У зв'язку з укладенням Додаткової угоди № 1 позивачем 01.08.2014 року був складений Розрахунок № 4 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 179 від 31.08.2010 року за Договором № 453-02 (надалі - Розрахунок № 4), відповідно до графи 10 якого підлягають коригуванню обсяги без урахування ПДВ, що оподатковуються за основною ставкою - «- 1127790,04», сума коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту - «- 225558,01».

07.08.2014 року позивачем було направлено відповідачу в електронному вигляді Розрахунок № 4, проте згідно квитанції № 1 документ не прийнято, оскільки відсутня податкова накладна № 179 від 31.08.2010 року.

30.10.2014 року позивачем було направлено відповідачу в електронному вигляді податкову накладну № 179/1 від 31.08.2010 року, проте, згідно квитанції № 1 документ не прийнято, оскільки звітність за серпень 2010 року вже не приймається.

04.12.2014 року позивачем було повторно направлено відповідачу в електронному вигляді Розрахунок № 4, проте згідно квитанції № 1 документ не прийнято, оскільки «документ подано після завершення терміну подання (16.08.2014 року - 15 днів після дати виписки)».

Вважаючи, зазначені вище дії відповідача, щодо відмови у реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 179/1 від 31.08.2010 року та створенні перешкод у реєстрації Розрахунку № 4, такими, що порушують законні права та інтереси позивача, останній звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню частково.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до положень п. 7.2.1 та п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) (п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону).

При цьому колегія суддів бере до уваги те, що станом на час складання податкової накладної № 179/1 від 31.08.2010 року, чинним законодавством України не було передбачено обов'язку реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Згідно положень пп .192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

При цьому, відповідно до положень абз. 7 п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Згідно п. 11 підрозділу 2 р. 20 ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в ЄРПН запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, станом на час існування спірних правовідносин, визначався Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року.

Згідно п. 3 Порядку № 1246 якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації, до Реєстру в обов'язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому розрахунку.

У разі коли продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що не підлягає реєстрації, у зв'язку з чим загальна сума податку за операцією з постачання товарів (послуг) досягає обсягу, визначеного п. 11 підрозділу 2 р. 20 ПК України, до Реєстру в обов'язковому порядку вносяться відомості, що містяться у такому розрахунку.

Розрахунок коригування податкової накладної, відомості якої не внесено до Реєстру, реєструється після реєстрації такої накладної незалежно від дати її складення.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, відносно ситуацій, про які йдеться в абз. 3 п. 3 Порядку № 1246, чинним законодавством України не встановлено строку, протягом якого така податкова накладна повинна бути зареєстрована.

Відповідно до абз. 5 п. 201.10 ст. 201 ПК України якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Крім того, п. 9 Порядку № 1246 визначено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: наявність помилок; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем не було надано суду належних доказів того, що податкова накладна № 179/1 від 31.08.2010 року сформована з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 ПК України та/або містить помилки та/або має місце факт реєстрації податкової накладної з такими ж реквізитами.

При цьому, чинним законодавством України не передбачено інших підстав для відмови у прийнятті податкової накладної до реєстрації в ЄРПН, ніж ті, що зазначені в абз. 5 п. 201.10 ст. 201 ПК України та п. 9 Порядку № 1246.

Таким чином, враховуючи те, що станом на час направлення відповідачу в електронному вигляді податкової накладної № 179/1 від 31.08.2010 року, а саме: 30.10.2014 року чинним законодавством України не було встановлено обмежень в періоді, протягом якого продавець товарів/послуг повинен зареєструвати податкову накладну, виписану до прийняття ПК України та Порядку № 1246, в ЄРПН, а те, що відповідачем не було надано суду належних доказів існування законних підстав для відмови у прийнятті податкової накладної № 179/1 від 31.08.2010 року до реєстрації, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо такої відмови у реєстрації.

При цьому колегія суддів бере до уваги правову позицію по аналогічних питаннях, висловлену в листі Вищого адміністративного суду України № 1486/12/13-13 від 24.10.2013 року, за змістом якого вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову накладну, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої накладної зареєстрованою тощо варто розглядати як вимогу про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації протягом операційного дня, коли таку накладну було надіслано для реєстрації в ЄРПН. Тому суди повинні розглянути питання щодо протиправності неприйняття податкової накладної для реєстрації, незважаючи на те, в якій словесній формі сформульовані позовні вимоги позивача, якщо зі змісту таких вимог вбачається, що вони спрямовані на відновлення прав платника податків, порушених внаслідок такого неприйняття. Крім того, в даному листі зафіксовано, що резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог п.1 ч.2 ст.162 КАС України повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

Такими чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про необхідність визнання прийнятою та зареєстрованою податкової накладної № 179/1 від 31.08.2010 року в ЄРПН з моменту її подання, а саме: з 30.10.2014 року.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог позивача в частині визнання Розрахунку № 4 зареєстрованим датою (операційним днем) направлення податкової накладної для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних - 30.10.2014 року, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази направлення позивачем відповідачу зазначеного Розрахунку № 4 саме 30.10.2014 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення даного позову частково.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Тракт», представника Державної фіскальної служби України - Кец Христини Василівни - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Мацедонська В.Е.

Грищенко Т.М.