Ухвала суду № 43529407, 08.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20968/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

08 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Костюк Л.О.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рек Альфа» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2015 року позов задоволено повністю, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 11 вересня 2014 року № 0015101506, яким товариство з обмеженою відповідальністю «Рек Альфа» (код ЄДРПОУ 36588691), за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 867000,00 грн. (Вісімсот шістдесят сім тисяч гривень 00 копійок), зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % на суму 173400,00 грн. (Сто сімдесят три тисячі чотириста гривень 00 копійок).

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням Міндоходів у місті Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача, за результатами якої 19 серпня 2014 року складено акт № 1333/2655-15-06 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати податків до бюджету (далі - акт перевірки).

В ході камеральної перевірки виявлено факт порушення позивачем термінів сплати самостійно визначених грошових зобов'язань, у зв'язку з чим 11 вересня 2014 року відповідачем прийнято рішення від 11 вересня 2014 року № 0015101506, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Рек Альфа», за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 867000,00 грн., зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % на суму 173400,00 грн.

Позивач, вважаючи дане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, абзаців 1, 2 п. 75.1, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що контролюючим органом здійснено перевірку своєчасності сплати податку на прибуток.

При цьому, нормами ПК України та Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, затверджених Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року № 165, (далі - Методичні рекомендації) не передбачено проведення перевірки своєчасності сплати грошового зобов'язання у межах камеральної перевірки.

У ході проведення камеральної перевірки питання своєчасності сплати узгодженого грошового зобов'язання не досліджується. Перевірці підлягають виключно дані, зазначені у податкових деклараціях.

При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено, що в ході проведення камеральної перевірки відсутні правові підстави для визначення порушень термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання, оскільки це потребує використання інформаційних податкових баз, що не передбачено ПК України.

Своєчасність сплати грошового зобов'язання перевіряється шляхом проведення документальної перевірки.

Згідно з п. 2.1 Методичних рекомендацій, камеральна перевірка даних, заявлених у податковій звітності, проводиться протягом 30 календарних днів (якщо інше не передбачено Кодексом), що настають за граничним терміном отримання такої звітності.

Нормами ПК України не передбачено інших строків проведення камеральних перевірок податкових декларацій з податку на прибуток підприємства.

Тобто, камеральна перевірка може бути проведена протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової звітності.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік 26 лютого 2014 року. Відповідно, камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток за 2013 рік повинна була бути проведена до 02 квітня 2014 року. Поряд з цим, таку перевірку проведено у серпні 2014 року.

З наведеного вбачається, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що протиправні дії контролюючого органу не можуть мати правомірних наслідків.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем своєчасно здійснено сплату до бюджету сум податку з доходів нерезидентів. Позивач виконав вимоги п. 160.2 ст. 160 ПК України щодо строків сплати податку з доходів нерезидентів, а саме одночасно із виплатою доходів нерезиденту також сплатив податок до бюджету.

Відповідно до п. 160.2 ст. 160 ПК України, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у п.п. 160.3-160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п. 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Як вбачається з матеріалів справи, суми податку з доходів нерезидентів, сплачені до бюджету на підставі платіжних доручень від 11 квітня 2013 року № 10676, від 16 квітня 2014 року № 15304, від 22 травня 2014 року № 15712 не стосуються сплати податку з доходів нерезидентів, відображених позивачем у деклараціях за 2012 -2013 роки, а тому у відповідача відсутні підстави враховувати платежі, здійснені на підставі перелічених платіжних доручень як сплату податку з доходів нерезидентів, оскільки про здійснення таких платежів позивач відзвітував у податкових деклараціях за 2012-2013 роки шляхом заповнення додатку ПН.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного рішення та, як наслідок, наявність підстав і необхідність його скасування..

В свою чергу, доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, а отже, не підлягають задоволенню.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Ухвала складена у повному обсязі 08.04.2015р.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Костюк Л.О.

Бєлова Л.В.