Ухвала суду № 43529083, 26.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2015 рокусправа № 808/5315/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

представників сторін:

позивача : - Кофанова Н.В., дов. від 01.01.15 р.

відповідача: - Щербина О.О. дов. від 15.08.14 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 р. у справі № 808/5315/14

за позовом Публічного акціонерного товариства " Український графіт "

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень №№0000434610,0000444610,000414610,0000424610 від 12.08.2014р., -

ВСТАНОВИВ:

21.08.2014 р. Публічне акціонерне товариство "Український графіт" звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів податкові повідомлення-рішення № 0000434610 від 12.08.2014 (форма «П»), № 0000444610 від 12.08.2014 (форма «Р»), № 0000414610 від 12.08.2014 (форма «В4»), № 0000424610 від 12.08.2014 (форма «В1»).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сам по собі акт перевірки органів державної податкової служби контрагентів постачальника та висновки про не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій з його окремими контрагентами не є доказами фіктивності поставки товару ПАТ «Укрграфіт»; укладений між позивачем та його контрагентом договір не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання його недійсним, а обов'язки за договором повністю виконані обома сторонами, на підтвердження чого податківцям надавався повний пакет документів (податкові накладні, акти передачі-приймання природного газу, докази транспортування газу кінцевому споживачу, докази оплати тощо).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 у справі №808/5315/14 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано встановленням факту реального здійснення господарської діяльності та правомірність відображення її результатів в податковому обліку позивача. Судом зазначено, що податковим органом не доведено фактів порушення податкового законодавства ПАТ «Укрграфіт», а сумнівність контрагентів позивача, з огляду на індивідуальність відповідальності платника податків, не може впливати на право суб'єкта господарювання формувати податковий кредит та валові витрати за умови добросовісного виконання укладених господарських угод.

Не погодившись з постановою суду, СДПІ з ОВП у м.Запоріжжі подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 у справі № 808/5315/14, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги по суті є висновками акту перевірки позивача, скаржник наполягає, що наданими позивачем документами неможливо підтвердити реальний характер здійснення операцій з придбання газу та, відповідно, формування валових витрат чи податкового кредиту за нереальними господарськими операціями суперечить чинному податковому законодавству.

ПАТ «Укрграфіт» проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною, зазначаючи, що висновок відповідача про відсутність факту здійснення господарських операцій з поставки природного газу від ТОВ «Укр Енерго Холдінг» в січні 2013 р. та квітні 2013 р. є необґрунтованим та не підтвердженим належними доказами, а кримінальне розслідування, на яке також посилається відповідач в акті перевірки та в апеляційній скарзі, стосується господарської діяльності іншого підприємства - ТОВ «Євро-Тек 2011», яке не має жодного відношення до господарських операцій, що здійснюватись між ТОВ «Укр Енерго Холдінг» та ПАТ «Укрграфіт». При цьому, по закінченню більше двох років з дня відкриття кримінального провадження відсутні жодні результати цього розслідування, відсутні докази притягнення винних посадових осіб ТОВ «Євро-Тек 2011» чи ТОВ «Укр Енерго Холдінг» до кримінальної відповідальності у зв'язку із здійсненням операцій, спрямованих, як вважає відповідач, лише на одержання незаконної податкової вигоди, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як обставини та докази для висновків про нікчемність правочинів.

Представниками сторін в судовому засіданні апеляційної інстанції надані пояснення та заперечення по суті доводів апеляційної скарги, представники підтримали визначені правові позиції по справі.

Обставини, пов'язані з проведенням СДПІ з ОВП у м.Запоріжжі документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Укрграфіт" щодо дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах ПАТ «Укрграфіт» з платником податків ТОВ «Укр Енерго Холдінг» за період січень, квітень 2013 року (акт від 30.07.2014 № 248/28-04-46-10/00196204, а. с.15-31), встановлені під час цієї перевірки порушення, зміст цих порушень та зміст прийнятих на підставі вказаного акту перевірки спірних податкових повідомлень-рішень відображені в постанові Запорізького окружного адміністративного суду 22 вересня 2014 і відповідають матеріалам даної справи.

Спірним є питання щодо висновків відповідача про неправомірність формування Товариством валових витрат за рахунок придбаного товару (природного газу) та податкового кредиту з ПДВ, сплаченого в ціні придбання цього товару за господарськими операціями з контрагентом ТОВ «Укр Енерго Холдінг», реальність яких не підтверджена і про заниження в зв'язку з цим податку на прибуток, завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість і завищення бюджетного відшкодування ПДВ.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга СДПІ з ОВП у м.Запоріжжі не підлягає задоволенню з таких підстав:

Згідно висновків вищевказаної перевірки Товариством порушено:

- п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що призвело до завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період: 1 квартал 2013 року завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 2 066 010 грн.; за півріччя 2013 року у сумі 526 017 грн.;

- п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 ПК України, розділу IV «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних», затвердженого Наказом Міндоходів і зборів України від 25.11.2013 № 708, завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за період: січень, квітень 2013 року, на загальну суму ПДВ 553 703 грн., в т.ч. по періодам: за січень 2013 року на суму 413 202 грн.; за квітень 2013 року на суму 140 501 грн.; завищено суму бюджетного відшкодування за період лютий, травень 2013 року, на загальну суму ПДВ 553 703 грн., в т. ч. по періодам: за лютий 2013 року на суму 413 202 грн.; за травень 2013 року на суму 140 501 грн.

Такі висновки податківцями обґрунтовані тим, що Товариство мало взаємовідносини з контрагентами, по яких встановлено нереальність здійснення господарських операцій та відсутність поставок природного газу по господарських операціях з ТОВ «Укр Енерго Холдінг» та з ТОВ «Газтрейдінвест» з посиланням на даних акту ДПІ у Голосіїївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 18.06.2014 № 488/3-22-08/38038769 про результати позапланової перевірки ТОВ «Укр Енерго Холдінг» з питань визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податків по взаємовідносинам з ТОВ «Євро-Тек 2011» за період з 01.01.2012 по 31.04.2014, яким не підтверджується отримання товарів (робіт, послуг) від контрагента-постачальника ТОВ «Укр Енерго Холдінг» та подальший факт реалізації на ПАТ «Український графіт» (т.1, а. с.177-186).

Також податковий орган посилається на:

- акт Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 08.04.2014 № 209/22-00/37757736, в якому встановлено, що на виконання договору комісії між ТОВ «Укр Енерго Холдінг» та ТОВ «Євро-Тек 2011», а саме під час ведення бухгалтерського обліку та складання податкової звітності службові особи ТОВ «Укр Енерго Холдінг» використовували первинні документи, складені невстановленими особами від ТОВ «Евро-Тек 2011», яке фактично будь-яких товарів не постачало;

- акту ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві № 1137/22-13/37145536 від 29.04.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Газтрейдінвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства службовими особами ТОВ «Газтрейдінвест» з питань нарахування та своєчасної сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Євро-Тек 2011» за період з 01.08.2012 по 31.03.2014, яким не підтверджується отримання товарів від контрагента-постачальника ТОВ «Газтрейдінвест» та подальший факт реалізації на ПАТ «Український графіт».

Зазначеним актом встановлено, що у січні-лютому 2014 року основним та єдиним постачальником природного газу по ланцюгу постачання до ТОВ «Газтрейдінвест» був ТОВ «Євро-Тек 2011», які мають ознаки «фіктивності» (а. с.25).

Крім того, в акті перевірки від 30.07.2014 р. зазначено, що в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32012110100000073 від 30.11.2012, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205, ч.1 ст.209, ч.ч.1, 2 ст.212 КК України допитаний засновник, директор та головний бухгалтер ТОВ «Євро-Тек 2011», який зареєстрував вказане підприємство за винагороду та не має відношення до його фінансово-господарської діяльності; у ТОВ «Євро-Тек 2011» відсутні офісні приміщення, основні засоби, фінансово-господарська та співробітники, що унеможливлює здійснювати реальну фінансово-господарську діяльність.

Так, податківці дійшли висновку, що ТОВ «Укр Енерго Холдінг» (контрагент позивача) не здійснював господарську діяльність, а лише документував постачання природного газу.

При цьому, колегія суддів наголошує, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання є документом, що лише фіксує факт неможливості проведення зустрічної звірки, і законодавством України не надано органам ДПС в акті про неможливість проведення зустрічної звірки право на співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами ДПС з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Тим більш, що наслідком відсутності платника податків за юридичною адресою на час проведення податковим органом перевірки згідно податкового законодавства не може бути застосування штрафних санкцій та визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість для контрагента такого платника податків.

Стосовно реальності чи нереальності господарських операцій колегія суддів зазначає наступне:

У Листі ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

За положеннями абз.1 п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України).

У відповідності до п.198.2 ст.198 ПК України (в редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно положень п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п.200.3 ст.200 ПК України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

За приписами статей 183 та 184 ПК України про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Докази, які б свідчили про відсутність у контрагентів позивача - ТОВ «Укр Енерго Холдінг», статусу юридичних осіб, статусу платників ПДВ на момент реалізації господарських операцій, відповідачем суду не надані, що свідчить про наявність спеціальної податкової правосуб'єктності у вказаного контрагента позивача під час реалізації господарських договорів, та не доведення у відповідності до ст.71 КАС України відповідачем обставин, на які останній посилається.

Посилання скаржника на наявність постанови господарського суду Київської області від 01.07.2014 № 911/2076/14, якою ТОВ «Газтрейдінвест» визнано банкрутом, та постанови господарського суду Київської області 10.06.2014 № 911/1740/14, якою ТОВ «Євро-Тек 2011» визнано банкрутом, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки:

по-перше, відповідачем не надано цих постанов до матеріалів справи з підтвердженням набрання ними законної сили,

по-друге, відповідачем не надано доказів визнання вказаних контрагентів ТОВ «Укр Енерго Холдінг» (ТОВ «Газтрейдінвест» і ТОВ «Євро-Тек 2011») банкрутами, що мало місце під час реалізації господарської операції з придбання природного газу позивачем у ТОВ «Укр Енерго Холдінг». До того ж, визнання банкрутом згідно положень ст.39 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV є підставою для внесення до вказаного Реєстру запису про припинення юридичної особи, а не самим припиненням юридичної особи.

При цьому, відповідачем не надано суду доказів того, що виписані вказаними контрагентами позивача податкові накладні, які є за приписами Податкового кодексу України підставою для формування податкового кредиту платника податків, не відповідають положенням Наказу Міністерства фінансів України «Про порядок заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, у періоді, який перевірявся, ПАТ «Укрграфіт» (покупець) мало господарські відносини щодо придбання товару (природного газу) у ТОВ «Укр Енерго Холдінг» (постачальник) за договором на постачання природного газу № Г-12/131/804/32750/04 від 28.12.2012 (а. с.48-50).

Відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, а покупець зобов'язався оплатити вартість прийнятого обсягу газу, на умовах договору, ціна 1 000 кубічних метрів газу, без урахування тарифів на його транспортування, розподіл становить 4 132,02 грн. з ПДВ та цільовою надбавкою відповідно до п.316.1 ст.316 ПК України.

Додатковою угодою № 1 від 21.03.2013 до договору встановлено, що ціна 1000,0 кубічних метрів газу з 01.04.2013 становить 4 215,016 грн. з ПДВ (а. с.57).

При цьому, вказаний договір поставки не містить посилань на договір комісії, укладений між ТОВ «Укр Енерго Холдінг» та ТОВ «Євро-Тек 2011».

Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що господарські операції між позивачем та його контрагентом ТОВ «Укр Енерго Холдінг» за січень та квітень 2013 року за договором поставки від 28.12.2012 природного газу повністю підтверджені відповідними первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, природний газ використаний у господарській діяльності позивача: ліцензією ТОВ «Укр Енерго Холдінг» на постачання природного газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом серія АГ № 578414 зі строком дії з 19.01.2012 по 18.01.2017, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ) (а. с.56), актами приймання-передачі природного газу, підписаним сторонами договору; податковими накладними, виданими TOB «Укр Енерго Холдінг»; актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз» Запорізького ЛВУМГ філії УМГ «Харківтрансгаз», яке відбувалось за договором № 3/ЗП-12/804/24291/04 від 11.07.2012, укладеним позивачем з Дочірньою компанією «Укртрансгаз» HAK «Нафтогаз України» в особі Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (ЛВУМГ) філії УМГ «Харківтрансгаз»; актами надання послуг з транспортування газу газорозподільними мережами ПАТ «Запоріжгаз», складеними за договором на розподіл природного газу № Т-ПР-11004/804/24456/04 від 10.12.2012 з ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», укладеним позивачем з Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»; актами про витрати природного газу по ПАТ «Укрграфіт» в розрізі постачальників, які підписані представниками ПАТ «Укрграфіт» та ПАТ «Запоріжгаз», платіжними дорученнями, які свідчать про оплату товару позивачем контрагенту, податковими накладними (а. с.58-114).

Обсяг природного газу у TOB «Укр Енерго Холдінг» підтверджений Оператором ЄГТСУ, про що повідомлено газотранспортні підприємства, які здійснили транспортування газу трубопроводами до об'єктів ПАТ «Укрграфіт».

Наявність вказаних первинних документів скаржником не спростовується.

Водночас, скаржник наполягає на тому, що акти приймання-передачі, підписані між ПАТ «Запоріжгаз» та позивачем підтверджують лише транспортування підтвердженого обсягу газу, але не підтверджують того, що газ надійшов саме від ТОВ «Укр Енерго Холдінг» як власника зазначеного обсягу природного газу.

При цьому колегія суддів зауважує, що податковим органом в акті від 30.07.2014 зафіксовано, що між ТОВ «Євро-Тек 2011» (Комітент) та ТОВ «Укр Енерго Холдінг» (Комісіонер) укладені «договори комісії з постачання природного газу» (а. с.23, 24).

Згідно ст.1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Отже, виходячи з природи договору комісії, наведеного у ст.1011 ЦК України, ТОВ «Укр Енерго Холдінг» не міг бути власником природного газу, а лише надавав комітенту (ТОВ «Євро-Тек 2011») послуги з продажу вказаного товару.

Що ж до вищенаведених доводів податківців про відсутність трудових ресурсів, складських приміщень тощо у контрагентів позивача по ланцюгу постачання, то посилання податкового органу на відсутність у підприємств-контрагентів по ланцюгу постачання умов, необхідних для здійснення господарської операції, само по собі не свідчить про фіктивність господарської операції, адже підприємство-постачальник може здійснювати реальні торговельні операції та не обов'язково має бути виробником товару чи послуги.

Стосовно даних матеріалів кримінального провадження, що здійснюється відносно діяльності ТОВ «Євро-Тек 2011», колегія суддів бере до уваги приписи статті 72 КАС України, яка визначає підстави для звільнення від доказування і згідно частини 4 якої підставою для звільнення від доказування є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

При цьому обов'язковими такий вирок суду для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, є лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Колегія суддів, як і суд першої інстанції, звертає увагу, що СДПІ з ОВП у м.Запоріжжі не надано вироків суду по кримінальних справах щодо посадових осіб контрагента позивача - ТОВ «Укр Енерго Холдінг», у т. ч. по ланцюгу постачання (ТОВ «Євро-Тек 2011», ТОВ «Газтрейдінвест»).

Матеріали ж кримінальних справ не є вироком суду, тому висновки податкового органу щодо нереальності операцій позивача з ТОВ «Укр Енерго Холдінг» за таких обставин є передчасними.

І, як вірно зазначено судом першої інстанції, з огляду на відсутність такого вироку, матеріали досудового розслідування не можуть мати преюдиціальний характер під час розгляду даної адміністративної справи.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що норми Податкового кодексу України не пов'язують право платника податку на податковий кредит з проведенням будь-яких зустрічних звірок та не ставить право платника податку на формування податкового кредиту в залежність від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу.

Крім того, зазначаючи про не спрямованість на реальне настання правових наслідків правочинів позивача з ПАТ «Укрграфіт» та з ТОВ «Укр Енерго Холдінг», податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні і недійсність таких правочинів визнається тільки судом (ст.234 ЦК України).

Разом з тим, податковим органом не надано суду доказів недійсності вищезазначених договорів, використання придбаного товару у неоподатковуваних операціях.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає неправомірним податкові повідомлення-рішення відповідача від 12.08.2014:

- № 0000434610 від 12.08.2014 (форма «П»), яким Товариству визначено суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2013 р. у розмірі суму 2066010 грн. (а. с.46);

- № 0000444610 від 12.08.2014 (форма «Р»), яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 789 025,50 грн., з яких 526 017 грн. за основним платежем та 263 00,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а. с.44);

- № 0000414610 від 12.08.2014 (форма «В4»), яким Товариству визначено суму завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 553 703 грн. за січень та квітень 2013 року (а. с.42);

- № 0000424610 від 12.08.2014 (форма «В1»), яким Товариству визначено суму завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 553 703 грн. за лютий і травень 2013 року та застосовані штрафні (фінансові) санкції 276 851,50 грн. (а.с.40).

Наведене свідчить про обґрунтованість задоволення судом першої інстанції позовних вимог ПАТ «Укрграфіт» щодо визнання протиправними та скасування зазначених податкових повідомлень-рішень.

З огляду на наявні матеріали справи, встановлені обставини та висновки, до яких дійшов суд першої інстанції при розгляді адміністративного позову, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 р. у справі № 808/5315/14 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 р. у справі № 808/5315/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко