Ухвала суду № 43527291, 09.04.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.04.15 Справа № 904/2939/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІЛАЙН ТРЕЙД", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор-Інвест", м. Дніпропетровськ

про стягнення 10000000 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Без представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРІЛАЙН ТРЕЙД" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор-Інвест" про стягнення заборгованості у розмірі 10000000 грн.

Ухвалою господарського суду від 06.04.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 18.05.2015.

03.04.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРІЛАЙН ТРЕЙД" звернулось до господарського суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить:

Накласти арешт на наступне нерухоме майно, що належить ТОВ "АМСТОР-ІНВЕСТ" (ЄДРПОУ: 33549267, місцезнаходження: 49038, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, буд.27):

Реєстраційний номер майна з реєстру прав власності на нерухоме майно 19142369; Будинок літ. "А-П" загальна площа 11765,3 кв.м, що знаходиться за адресою Донецька обл., м. Горлівка, вулиця Пересипкіна, будинок 19. Частка власності: 1173/100000.

Реєстраційний номер майна з реєстру прав власності на нерухоме майно 18223947; нежиле приміщення, будівля громадсько-торговельного центру літ.А-1,2, загальна площа (кв.м): 11557,1, площа земельної ділянки (кв.м): 44789, що знаходиться за адресою Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Новокузнецька, будинок 41.Частка власності: 881/10000.

Реєстраційний номер майна з реєстру прав власності на нерухоме майно 18430044; Будинок літ. "А-ІГ площею 6919,6 кв.м, загальна площа (кв.м): 6917,3, площа земельної ділянки (кв.м): 13626, що знаходиться за адресою Донецька обл., м. Горлівка, проспект Леніна В.І., будинок 60 а. Частка власності: 61/10000.

Реєстраційний номер майна з реєстру прав власності на нерухоме майно 21756933; громадсько-торговельний комплекс, загальна площа (кв.м): 13571,3, площа земельної ділянки (кв.м): 18450, що знаходиться за адресою Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Чарівна, будинок 74. Частка власності: 931/10000.

Реєстраційний номер майна з реєстру прав власності на нерухоме майно 19275900; комплекс, що знаходиться за адресою Запорізька обл., м. Мелітополь, вулиця Дзержинського, будинок 79. Частка власності: 241/10000.

Дану заяву позивач обґрунтовує тим, що розмір вказаної заборгованості є дуже значним, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Так, на думку позивача, до вирішення спору по суті та прийняття господарським судом рішення у справі, відповідач, з метою ухилення від виконання такого рішення може відчужити кошти, що є на рахунках компанії, а також належне йому майно, або віддати їх під заставу третім особам. Такі дії можуть призвести до неможливості виконання рішення суду, у разі його винесення на користь позивача, оскільки майно може зменшитись за кількістю або перейти у власність третіх осіб, на момент виконання такого рішення.

Крім того, відповідач не лише ухиляється від сплати заборгованості, але й не надав жодної відповіді на претензію та пояснення позивачеві про причини несплати боргу.

08.04.2015 через канцелярію Господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшли додаткові пояснення до заяви про вжиття заходів щодо забезпечення позову, в яких він зазначив, що не зважаючи на досить стислі строки плати вартості векселю, наразі Товариство з обмеженою відповідальністю "АМСТОР-ІНВЕСТ" не тільки ухиляється від сплати заборгованості, але й не надало відповіді на претензію від 23.03.2015.

Такі дії, на думку позивача, свідчать про недобросовісні наміри відповідача та вказують на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АМСТОР-ІНВЕСТ" неналежно виконує свої зобов'язання, покладені на нього відповідно до умов договору, незважаючи на те, що у відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

А також, як було встановлено позивачем, за відомостями, які містять в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua) в провадженні господарського суду Дніпропетровської області перебуває велика кількість судових спорів, пов'язаних саме із порушенням Товариствами з обмеженою відповідальністю "АМСТОР", "АМСТОР ТРЕЙД", "ТБ АМСТОР" договірних зобов'язань за договорами поставки/купівлі -продажу, у яких відповідачами, із зловживанням своїми процесуальними правами, вчиняються процесуальні дії направлені на затягування судових процесів.

За даними того ж реєстру, господарським судом Дніпропетровської області за станом на дату подання цих пояснень вже прийнято понад 15 рішень про стягнення заборгованості з останніх.

Крім того, згідно даних, що містяться в Інтернет ресурсі http://irc.gov.ua всі підприємства "АМСТОР" зареєстровано за однією юридичною адресою - м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 27, що вказує також про те, що підприємства пов'язані між собою не тільки на рівні керівників, але й на рівні засновників, що дає абсолютно вмотивовані підстави вважати, що відповідачем, розуміючи наслідки даного судового спору, буде докладено максимум зусиль, для уникнення відповідальності та виконання рішення суду.

Вивчивши заяву про вжиття заходів до забезпечення позову та додані до матеріалів справи документи, суд приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до абзацу 3 п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року №16 (далі - Пленум № 16), у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли між сторонами на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів № 48-1 (БВ15), укладеного 19.03.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФРІЛАЙН ТРЕЙД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АМСТОР-ІНВЕСТ", згідно із з яким відповідачем набуто права по простому векселю, емітованому Товариством з обмеженою відповідальністю "АМСТОР" загальною номінальною вартістю 10000000 грн.

Відповідно до п. 2.1. договору, покупець - Товариство з обмеженою відповідальністю "АМСТОР-ІНВЕСТ", зобов'язався самостійно, без участі повіреного, оплатити продавцю загальну договірну вартість векселя протягом 3 календарних днів з дати підписання цього договору.

23.03.2015 позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій просив сплатити суму боргу у розмірі 10000000 грн. Відповідач залишив дану вимогу без відповіді.

Дії відповідача щодо ігнорування вимог позивача можуть свідчити про ухилення відповідача від виконання своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 48-1 від 19.03.2015.

Згідно зі ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Не допускається забезпечення позову шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення; надавати емітентом, реєстратором, зберігачем, депозитарієм реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; участі акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства.

Таким чином, у разі наявності підстав для вжиття заходів до забезпечення позову суд може забезпечити позов або шляхом накладання арешту на майно, або шляхом накладання арешту на грошові кошти, що належать відповідачу.

Згідно з п. п. 2, 3 Пленуму № 16 забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (далі - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку.

Отже, відповідно до приписів статті 67 ГПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Пунктом 7 Пленуму № 16 встановлено, що обираючи, який саме захід забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, господарський суд повинен виходити з такого, зокрема, у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Приймаючи до уваги характер укладеного між позивачем та відповідачем спірного договору купівлі-продажу № 48-1 від 19.03.2015, зокрема те, що зобов'язання згідно даного договору мало бути виконано відповідачем не у довгостроковому періоді, а лише протягом 3 календарних днів з дати підписання договору, господарський суд доходить до висновку, що відповідач був спроможний передбачити відсутність можливості повернення грошових коштів у сумі 10000000 грн. А тому, дії відповідача щодо залишення без відповіді претензії позивача можуть свідчити про навмисне ухилення відповідача від виконання свого зобов'язання згідно договору купівлі-продажу № 48-1 від 19.03.2015.

Також, суд приймає до уваги те, що відповідно до відомостей, які містять в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua) в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває велика кількість судових спорів, пов'язаних саме із порушенням Товариствами з обмеженою відповідальністю "АМСТОР", "АМСТОР ТРЕЙД", "ТБ АМСТОР" договірних зобов'язань за договорами поставки/купівлі -продажу.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішень державний виконавець має право на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти.

Таким чином, відповідно до чинного законодавства, державний виконавець має можливість самостійно виявляти майно боржника та здійснювати його арешт у межах визначеної судом суми.

Враховуючи вищевикладене та те, що позовні вимоги мають майновий характер та їх розмір достатньо суттєвий, беручи до уваги доведеність обґрунтованості доводів позивача, стосовно того, що у випадку незастосування заходів забезпечення позову протягом всього періоду розгляду спору, існує вірогідність неповернення суми грошових коштів позивачу, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Амстор-Інвест".

Частково задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, господарський суд виходить із того, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Керуючись ст. 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРІЛАЙН ТРЕЙД" про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Накласти арешт на нерухоме майно, що належить ТОВ "АМСТОР-ІНВЕСТ", в межах розміру позовних вимог.

3. Дана ухвала є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її прийняття, тобто з 09.04.2015, та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

4. Строк пред'явлення ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2015 у справі № 904/2939/15 про вжиття заходів до забезпечення позову до виконання становить один рік, тобто до 10.04.2016.

Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрілайн Трейд" (04208, м. Київ, пр. Г.Гонгадзе, буд. 5-а, оф. 4/1; ідентифікаційний код 38902063).

Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "АМСТОР-ІНВЕСТ" (49038, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, буд.27; ідентифікаційний код 33549267).

Суддя В.І. Ярошенко