Рішення № 43499778, 03.04.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1402/650/12 03.04.2015 03.04.2015 03.04.2015

Провадження № 22ц-784/464/15 Головуючий у 1-й інстанції Янчук С.В.

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Рішення

Іменем України

03 квітня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Кушнірової Т.Б.,

суддів: Буренкової К.О., Крамаренко Т.В.,

при секретарі Харитоновій І.В.,

за участю:

- представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»

на рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 19 грудня 2014 року

за позовом

Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі- ПАТ «УкрСиббанк»)

до ОСОБА_3, ОСОБА_4

про

стягнення заборгованості за кредитним договором

та зустрічним позовом

ОСОБА_3 до ПАТ «УкрСиббанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4

про

встановлення нікчемності договору про надання споживчого кредиту ,

та позовом

ОСОБА_4 до ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_3

про

визнання недійсним договору поруки,

в с т а н о в и л а:

У червні 2009 року акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Банк зазначав, що 21 листопада 2007 року між ним та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав споживчий кредит на суму 35 тис. доларів США зі сплатою 12,9% річних та кінцевим терміном повернення до 19 листопада 2017 року.

Виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечено договором поруки з ОСОБА_4, укладеного в цей же день, та договором іпотеки від 23 листопада 2007 року, укладеним між Банком на ОСОБА_3

За вказаним договором іпотеки ОСОБА_3 передав в іпотеку Банку однокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі ОСОБА_3 не виконав, у зв'язку з чим станом на 12 травня 2009 року утворилася заборгованість в загальному розмірі 39 242,98 доларів США, Банк з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з відповідачів вказану заборгованість.

В листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернувся в суд із зустрічним позовом, в якому посилаючись на те, що при укладенні кредитного договору від 21 листопада 2007 року не було дотримано вимог ч.2 ст.207 ЦК України, просив встановити нікчемність цього договору.

В листопаді 2012 року ОСОБА_4 теж звернувся із зустрічним позовом, в якому просив визнати недійсним договір поруки від 21 листопада 2007 року, у зв'язку з тим, що він цей правочин не укладав.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 19 грудня 2014 року, в задоволенні первісного позову Банку відмовлено, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено.

Встановлено нікчемність договору про надання споживчого кредиту № 11255880000, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 21 листопада 2007 року.

Визнано недійсним договір поруки № 159658, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 21 листопада 2007 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі Банк просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову та відмовити в задоволенні зустрічних позовів, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову Банку про стягнення заборгованості за кредитним договором та задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_3 про встановлення нікчемності договору, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 кредитний договір не підписував, кредитні кошти не отримував, тому є правові підстави для визнання його нікчемним, а відповідач відповідно не має обов'язку, який випливає з умов цього договору.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи та наявним у ній доказам.

Із матеріалів справи вбачається, що 21 листопада 2007 року було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11255880000 в якому кредитором зазначено АКІБ «УкрСиббанк», а позичальником ОСОБА_3

За умовами вказаного договору Банк шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника надав останньому споживчий кредит на придбання квартири в розмірі 35 тис. доларів США, що еквівалентно 176 750 грн. зі сплатою 12,9 % річних з кінцевим терміном повернення до 19 листопада 2027 року.

Також, у матеріалах справи наявна копія договору поруки, укладеного в цей же день між Банком та ОСОБА_4, за умовами якого ОСОБА_4 взяв на себе обов'язок відповідати по кредитним зобов'язанням ОСОБА_3 за кредитним договором від 21 листопада 2007 року (т.1 а.с.21).

Того ж дня між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладено нотаріально посвідчений договір купівлі -продажу за яким останній придбав однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, (т.2 а.с.61).

23 листопада 2007 року ОСОБА_3 передав вказану квартиру в іпотеку Банку, уклавши нотаріально посвідчений договір іпотеки (т.1 а.с.19).

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору, станом на 12 травня 2009 року Банком нарахована заборгованість у сумі 39 242,98 доларів США, що еквівалентно 301 146 грн. 73 коп.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Заперечуючи проти задоволення позову Банку та наполягаючи на задоволенні зустрічного позову, ОСОБА_3 зазначав, що кредитний договір та інші документи не підписував, грошові кошти за кредитним договором не отримував, а тому ніяких зобов'язань перед Банком не має.

Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи №1316, складеного 11 листопада 2010 року НДЕКЦ УМВС України в Миколаївській області, підписи від імені ОСОБА_3 в кредитному договорі та договорі поруки виконані не ОСОБА_3 (т.1 а.с.180-187).

За експертним висновком № 6010 від 11 листопада 2011 року додаткової судово-почеркознавчої експертизи, складеним Одеським НДІСЕ, підписи від імені ОСОБА_3 в кредитному договорі та в заяві про надання кредиту виконані не самим ОСОБА_3, а іншою особою (т.2 а.с. 105-110).

Згідно висновку судово - почеркознавчої експертизи № 843, складеного 19 серпня 2014 року Одеським НДІСЕ, підписи від імені ОСОБА_3 в заяві про переказ готівки від 17 січня 2008 року, 04 квітня 2008 року, 16 липня 2008 року та в заяві про видачу готівки від 21 листопада 2007 року, виконані не ОСОБА_3, а іншою особою (т.3 а.с.86-89).

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експерта.

Частиною 6 ст.147 ЦПК України передбачено, що висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 212 цього Кодексу, яка передбачає, що всі докази оцінюються у сукупності і жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Між тим, в судовому засіданні 21 липня 2009 року та 10 лютого 2010 року ОСОБА_3 не заперечував проти укладення кредитного договору. В своїх поясненнях він також зазначав, що здійснював часткові платежі на погашення кредиту відповідно до умов договору. Крім цього, ОСОБА_3 вказував, що в рахунок забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором передав в іпотеку Банку придбану ним квартиру АДРЕСА_1 (т.1 а.с.39, 173).

Із наданого Банком розрахунку заборгованості видно, що дійсно від імені позичальника відповідно до умов кредитного договору здійснювалось часткове погашення кредиту в загальному розмірі 730,16 дол. США (т.1 а.с.27).

Баштанським РВ УМВС у Миколаївській області проведена перевірка за фактом підробки підпису у договорі поруки укладеного 21 листопада 2007 року між Банком та від імені ОСОБА_4

29 серпня 2009 року за результатами проведеної перевірки винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, якою встановлено, що ОСОБА_3 підписав кредитний договір. Аналогічні пояснення відповідача містяться в матеріалах цієї перевірки №1150, досліджених в суді апеляційної інстанції, в яких ОСОБА_3 зазначав, що уклав кредитний договір на прохання чоловіка своєї рідної сестри ОСОБА_5, за умови що останній буде його погашати.

Крім цього, із змісту кредитного договору видно, що кошти ОСОБА_3 надавались на придбання квартири, яка була придбана ним в день укладання кредитного договору, ціна якої відповідає розміру кредитних коштів та складає 176 750 грн. про що зазначено в договорі купівлі -продажу від 21 листопада 2007 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (т.2 а.с.61).

Із змісту договору про надання споживчого кредиту видно, що кредит надавався з обов'язковими умовами забезпечення зобов'язань за цим договором, шляхом укладення договору іпотеки квартири АДРЕСА_1, а також договору страхування предмета іпотеки.

На виконання умов вказаного договору 23 листопада 2007 року ОСОБА_3 передав в іпотеку Банку придбану ним однокімнатну квартиру, уклавши нотаріально посвідчений договір іпотеки. У договорі іпотеки ОСОБА_3 визнавав, що цей договір укладений на забезпечення виконання зобов'язання по поверненню кредитних коштів у сумі 35 000 дол. США відповідно до умов Кредитного договору від 21 листопада 2007 року (т.1 а.с.19).

Також, на виконання п. 3.4.4 умов договору кредиту, на підставі заяви ОСОБА_3 на страхування майна від 21 листопада 2007 року, між ним та ЗАТ «Страхова компанія «Український Страховий Альянс» було укладено договір страхування квартири, що є предметом іпотеки (т.2 а.с.70).

ОСОБА_3 не оспорював факт укладення ним договору іпотеки та не посилався на те, що підпис у цьому договорі виконаний не ним.

Поза увагою суду залишилась та обставина, що після укладення кредитного договору від 21 листопада 2007 року в цей же день між Банком та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду № 1, якою до договору про надання споживчого кредиту були внесені зміни. Зокрема змінами сторони погодили порядок внесення змін до графіку погашення кредиту та порядок зміни процентної ставки у випадку передбаченому п.5.2 умов договору (т.2 а.с.18).

Відсутність підпису відповідача у додатковій угоді № 1 від 21 листопада 2007 року у встановленому порядку не доведена, цей договір ним не оспорювався у передбаченому ЦПК України порядку.

Крім того, в матеріалах справи наявні інші документи, підписані ОСОБА_3, заявка на отримання іпотечного кредиту від 21 листопада 2007 року в яку внесено паспортні дані позичальника, розписка про передачу Банку копій документів для оформлення кредиту, жодних заперечень щодо цих документів відповідачем не подано.

Наведені обставини в сукупності свідчать про те, що між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір про надання споживчого кредиту, який частково виконувався. На його підставі ОСОБА_3 за кредитні кошти було придбано квартиру АДРЕСА_1, яка знаходиться у власності останнього.

Доказів про те, що квартира придбана за рахунок інших коштів, відповідач не надав.

Тому відсутні підстави для визнання нікчемним договору про надання споживчого кредиту, укладеного 21 листопада 2007 року між Банком та ОСОБА_3

У зв'язку з чим, у зустрічному позові ОСОБА_3 слід відмовити, а вимоги Банку про стягнення заборгованості з ОСОБА_7 задовольнити.

Згідно наданого Банком розрахунку заборгованість станом на 12 травня 2009 року становила 39 242,98 доларів США, що еквівалентно 301 146 грн. 73 коп. в тому числі: 34 269,84 дол.США, що еквівалентно 262 983 грн. 33 коп. залишок та несплачена заборгованість за тілом кредиту; 4 447,68 дол.США, що еквівалентно 34 131 грн. 05 коп. заборгованість за відсотками за користування кредитом; 525,46 дол. США, що еквівалентно 4 032 грн. 35 коп. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Із розрахунку заборгованості видно, що Банк нарахував відповідачу пеню в межах річного строку позовної давності та у подвійному розмірі за прострочення строків сплати кредиту, що передбачено додатковою угодою № 1 до Договору про надання споживчого кредиту від 21 листопада 2007 року, укладеною між Банком та ОСОБА_3 (т.2 а.с.18).

Відповідно до п. 6.1 кредитного договору Банк має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом у випадках невиконання позичальником умов цього договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.

В матеріалах справи наявні листи Банку від 12 травня 2009 року на адресу відповідачів про наміри достроково повернути кредит у зв'язку з порушенням боржником ОСОБА_3 умов кредитного договору.

Тобто, Банк скористався наданим йому законом та умовами кредитного договору правом вимагати дострокового повернення кредиту від обох солідарних боржників та одночасно просив про дострокове розірвання цього договору.

З огляду на наведені обставини з ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь Банку 39 242,98 дол.США, що еквівалентно 301 146 грн. 73 коп. заборгованості за кредитним договором від 21 листопада 2007 року, з яких: 34 269,84 дол.США , що еквівалентно 262 983 грн. 33 коп. заборгованість за тілом кредиту; 4 447,68 дол.США, що еквівалентно 34 131 грн. 05 коп. заборгованість за відсотками за користування кредитом; 525,46 дол. США, що еквівалентно 4 032 грн. 35 коп. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Відмовляючи в задоволенні позову Банку до ОСОБА_4 та задовольняючи зустрічний позов останнього про визнання договору поруки недійсним, суд першої істанції зважаючи на висновок судової почеркознавчої експертизи №35, складений 28 березня 2011 року вірно виходив з того, що договір поруки ОСОБА_4 не підписаний. Банк в цій частині не надав інших доказів, які б спростували висновок експерта. Тому відсутні підстави для солідарного стягнення з поручителя суми заборгованості по кредиту.

За такого, рішення суду в силу пункту 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України в частині відмови в задоволенні позову Банку до ОСОБА_3 та задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ПАТ «УкрСиббанк» необхідно скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення, яким позов Банку задовольнити частково, а в зустрічному позові ОСОБА_3 відмовити..

Відповідно до ст. 88 ЦПК України із відповідача на користь Банку з ОСОБА_3 підлягає стягненню 1 602 грн. 87 коп. судових витрат, які складаються із витрат Банку по сплаті судового збору при подачі позовної заяви та судового збору за подачу апеляційної скарги. Також з ОСОБА_3 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 321 грн. 27 коп.

Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити частково.

Рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 19 грудня 2014 року в частині відмови в задоволенні позову Банку до ОСОБА_3 та задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ПАТ «УкрСиббанк» скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11255880000 укладеного 21 листопада 2007 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, яка станом на 12 травня 2009 року становить 39 242,98 дол.США, що еквівалентно 301 146 грн. 73 коп. з яких: 34 269,84 дол.США , що еквівалентно 262 983 грн. 33 коп. заборгованість за тілом кредиту; 4 447,68 дол.США, що еквівалентно 34 131 грн. 05 коп. заборгованість за відсотками за користування кредитом; 525,46 дол. США, що еквівалентно 4 032 грн. 35 коп. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 1 602 грн. 87 коп. судових витрат та на користь держави 321 грн. 27 коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про встановлення нікчемності договору про надання споживчого кредиту відмовити.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні позову ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 до ПАТ «УкрСиббанк», про визнання недійсним договору поруки,залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді