Рішення № 43499750, 01.04.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №483/2132/14-ц 01.04.2015 01.04.2015 01.04.2015

Провадження №22-ц/784/350/15 Суддя першої інстанції - Головко Л.І.

Категорія 25 Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1 квітня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої - Крамаренко Т.В.,

суддів - Буренкової К.О., Кутової Т.З.,

із секретарем судового засідання - Горенко Ю.В.,

за участю: представника позивачки - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Інгосстрах»

на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 грудня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (надалі - ПрАТ СК «Інгосстрах») про стягнення страхового відшкодування,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2014 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ПрАТ СК «Інгосстрах» про стягнення страхового відшкодування.

Позивачка зазначала, що 24 березня 2012 року між нею та ПрАТ СК «Інгосстрах» укладено договір страхування наземного транспорту за умовами якого застраховано її автомобіль марки «Opel Vivaro», державний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску.

В ніч з 21 на 22 травня 2014 року стався страховий випадок, а саме застрахований автомобіль було пошкоджено невідомими особами. Вартість усунення пошкоджень становить 15 670 грн.

Посилаючись на те, що ПрАТ СК «Інгосстрах» відмовило у виплаті суми страхового відшкодування в добровільному порядку, позивачка остаточно уточнивши позовні вимоги просила суд стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 13 721,20 грн., пеню, інфляційні витрати та 3% річних на день ухвалення рішення.

Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 грудня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ПрАТ СК «Інгосстрах» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування за договором страхування в розмірі 13 721,20 грн., 237,01 грн. - пені, 1188,74 грн. - інфляційні витрати та 195, 10 грн. - три процентів річних, а всього 15 342,05 грн. Вирішено питання про судовий збір.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В запереченнях на апеляційну скаргу, позивачка просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 24 березня 2012 року між ЗАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» правонаступником якого є ПрАТ СК «Інгосстрах» та ОСОБА_3 було укладено договір страхування наземного транспорту - автомобіля марки «Opel Vivaro», 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 строком дії на один рік до 24 березня 2013 року (а.с. 6-7).

В подальшому 24 березня 2013 року між ПрАТ «СК» Інгоссстрах» та ОСОБА_3. укладено договір №NKJNAD-131P3ZX страхування наземного транспорту - автомобіля марки «Opel Vivaro», 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вигодонабувачем є ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с.86-87).

Відповідно до п. 7.1.4 вказаного договору страховим випадком є пошкодження транспортного засобу внаслідок протиправних дій третіх осіб.

22 травня 2014 року ОСОБА_2, який має довіреність на управління автомобілем, виявив пошкодження автомобіля марки «Opel Vivaro», 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився біля будинку № 11 по вул. Горького в м. Очакові, Миколаївської області у зв'язку з чим звернувся до Очаківського РВ УМВС України Миколаївської області із заявою (а.с.167).

Постановою слідчого СВ Очаківського МВ УМВС України в Миколаївській області від 22 травня 2014 року кримінальне провадження за заявою ОСОБА_2 щодо пошкодження автомобіля невідомим особами було закрито за відсутністю в діях невстановленої особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України (а.с.176).

28 травня 2014 року ОСОБА_3 звернулася до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.14).

Відповідно до протоколу огляду пошкоджень від 28 травня 2014 року, складеного представником відповідача автомобіль позивачки, мав наступні пошкодження: вм'ятина на передньому лівому крилі, біля ручки передньої лівої двері подряпини лакофарбового покриття, подряпини та потертості лакофарбового покриття на передній лівій стойці кузова, вм'ятини та подряпини лакофарбового покриття центральної частини кузова з лівого боку, вм'ятини та подряпини лакофарбового покриття заднього лівого крила, тріщина з лівого боку бокового скла, відсутність молдінгу порога лівої стойки, залом, тріщина захисту переднього лівого колеса (а.с.86-87).

Згідно акту виконаних робіт від 29 травня 2014 року витрати на ремонт пошкодженого автомобіля складають 15 670 грн. з яких: 7750 грн. - вартість робіт, 7 920 грн. - вартість запасних частин (а.с.10-11).

На підставі страхового акту від 8 липня 2014 року ПрАТ СК «Інгосстрах» ОСОБА_3 у виплаті страхового відшкодування відповідно до договору страхування від 24 березня 2013 року, який діє до 24 березня 2015 року було відмовлено на підставі п. 16.1.3. у зв'язку з поданням страхувальником неправдивих відомостей про факт настання страхової події (а.с. 137-138).

Відмовляючи у виплаті страхового відшкодування страхова компанія посилалася на те, що пошкодження транспортного засобу, які були виявлені 22 травня 2014 року є аналогічними тим, що були отриманні 28 жовтня 2009 року та по яким уже було відмовлено у виплаті страхового відшкодування (а.с.15,17).

Відповідно до протоколу фіксації пошкоджень від 4 жовтня 2011 року автомобіль мав пошкодження: незначна вм'ятина та пошкодження лакофарбового покриття передньої частини лівого борту, вм'ятина площею 20х20 см задньої частини заднього крила лівого борту та вм'ятина на арці колеса (а.с.108).

Як пояснив в суді апеляційної інстанції представник позивачки пошкодження, що мали місце 2011 року в основному були в задній та центральній частини кузова з лівої сторони та були усуненні, шляхом риштовка вм'ятин.

Наведене свідчить про те, що пошкодження, які виявлені 22 травня 2014 року не є аналогічними тим, що мали місце 4 жовтня 2011 року.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у раз настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

В силу статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підстави заяви страхувальника (його правонаступника) або іншій особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти ручних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 13.1.3. договору страхування за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування страховик несе майнову відповідальність шляхом сплати страхувальнику пені у розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Крім того, на момент розгляду справи згідно довідки ПАТ КБ «Приватбанк» від 12 березня 2015 року кредит ОСОБА_3 повністю погашено та знято заборону на автомобіль «Opel Vivaro», 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому права ПАТ КБ «Приватбанк», як вигодонабувача не порушені (а.с.232-234).

З урахуванням встановленого та положень вказаних вище норм суд першої інстанції дійшов вірного висновку про покладення на відповідача обов'язку сплатити позивачці суму страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції, пені та трьох відсотків річних.

Разом з цим, визначаючи суму страхового відшкодування суд не звернув уваги на таке.

Згідно п. 5.1. договору страхування від 24 березня 2013 року, який діяв у період настання страхового випадку, страхова сума становить 48 924,1 грн.

Відповідно до п.7.1. Договору безумовна франшиза становить 3% від страхової суми, що складає 1467,72 грн. (48 924,10 грн. х3%).

Згідно п. 15.3 Умов страхування розмір завданих збитків визначається після огляду ТЗ на підставі експертної оцінки розміру збитків (кошторису вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу).

Відповідно до звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу №80/063-15 від 26 березня 2015 року коефіцієнт фізичного зносу становить 0,7 (а.с. 244-258).

Таким чином, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті становить 9 501,28 грн. (15670 грн. х 0,7 - 1467, 72 грн.).

Розмір пені складає 164,37 грн. ( 9501,28 грн. х 0,01% х173дн.), три відсотки річних 135,10 грн., (9501,28 грн. х3% :365дн. х 173 дн.), інфляційні витрати - 822,81 грн. (9501,28 грн. х108,66% (індекс інфляції) - 9051,28 грн.).

За таких обставин, сума, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 10 623,56 грн. (9501,28 грн. + 164,37 грн. + 135,10 грн. + 822,81 грн.).

Таким чином, рішення суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України в частині стягнення страхового відшкодування підлягає зміні, шляхом стягнення з відповідача на користь позивачки страхового відшкодування - 9501,28 грн., пені - 164,37 грн., трьох відсотків річних - 135,10 грн., інфляційних витрат - 822,81 грн., а всього 10 623,56 грн.

Доводи апеляційної скарги, про те, що позивачка в порушення умов договору не своєчасно повідомила відповідача про страховий випадок на увагу не заслуговують, оскільки ОСОБА_3 відмовлено у виплаті страхового відшкодування з інших підстав.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Інгосстрах» задовольнити частково.

Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області 22 грудня 2014 року змінити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування за договором страхування наземного транспорту №NKJNAD-131P3ZX від 24 березня 2013 року у розмірі 9501,28 грн., пеню - 164,37 грн., три відсотка річних - 135,10 грн., інфляційні витрати - 822,81 грн., а всього 10 623,56 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:

Судді: