Ухвала суду № 4348597, 02.06.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД                                                                                                                                               

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 червня 2009 року                                                                                 № 22а-11129/08/9104

       Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді                                               Заверухи О.Б.,

суддів:                                                                  Старунського Д.М., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання                        Ільницькій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 червня 2008 року в справі за позовом Приватного підприємства «Свинокомплекс «Зоря» до Державної податкової інспекції у Рівненському районі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

                                                             ВСТАНОВИЛА:

       У квітні 2008 року Приватне підприємство «Свинокомплекс «Зоря» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

       В обґрунтування позовних вимог зазначало про те, щоз14 лютого 2008 року по 27 лютого 2008 року працівниками податкового органу була проведена виїзна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Приватного підприємства «Свинокомплекс «Зоря» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за грудень 2007 року. Про результати вказаної перевірки складено акт від 29.02.2008 року № 166/26/23-309/33982626. В ході проведення перевірки було встановлено, що позивач є особою, що має обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування та нарахував податковий кредит внаслідок реконструкції основних фондів, а не за умови зазначеної в підпункту 7.7.11 пункту 7.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» - спорудження (будівництво) основних фондів, яка могла дати йому право на бюджетне відшкодування. На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 07.03.2008 року № 0000232351/0, згідно з яким Приватному підприємству «Свинокомплекс «Зоря» було відмовлено в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 384051 грн. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення – рішення підлягає скасуванню, оскільки позивач здійснював нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2007 року в зв’язку з придбанням та оплатою будівельно-монтажних робіт з реконструкції основних фондів. Враховуючи, що поняття «реконструкція» охоплюється поняттям «капітальне будівництво», вважає, що позивач має право на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2008 року в сумі 384051,00 грн.

       Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 20.06.2008 року позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі № 0000232351/0 від 07.03.2008 року.

       Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що поняття «будівництво» включає в себе поняття реконструкції, позивач здійснив діяльність з будівництва основних фондів, яка передбачена підпунктом 7.7.11 пункту 7.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість», а відтак, має право на бюджетне відшкодування.

       Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державна податкова інспекція у Рівненському районі подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

       Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Позивач не надав суду дозволу на виконання ремонтно-будівельних робіт, а тому податковий орган правомірно відмовив позивачу у наданні права на отримання бюджетного відшкодування.

        Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, покликавшись на обставини, які в ній викладені, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

       Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. 

       Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

       Судом першої інстанції встановлено, що з14 лютого 2008 року по 27 лютого 2008 року працівниками податкового органу була проведена виїзна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Приватного підприємства «Свинокомплекс «Зоря» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за грудень 2007 року. Про результати вказаної перевірки складено акт від 29.02.2008 року № 166/26/23-309/33982626. В ході проведення перевірки було встановлено, що позивач є особою, що має обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування та нарахував податковий кредит внаслідок реконструкції основних фондів.

       На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.03.2008 року № 0000232351/0, згідно з яким Приватному підприємству «Свинокомплекс «Зоря» було відмовлено в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 384051 грн., оскільки позивач відноситься до переліку осіб, що мають обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування. На думку податкового органу позивач не має права на бюджетне відшкодування, оскільки він здійснював не діяльність з придбання, спорудження (будівництва) основних фондів, яка дає підстави для бюджетного відшкодування, а діяльність з реконструкції основних фондів.

       Судом першої інстанції також встановлено, що позивач є особою, яка за останні 12 календарних місяців мала обсяги оподатковуваних операцій менші, ніж заявлена ним сума бюджетного відшкодування.

      Вказані обставини підтверджуються деклараціями з податку на додану вартість за грудень 2006 року, за січень-грудень 2007 року (а.с. 22-30, 245-270).

       Причиною від'ємного значення, відображеного в декларації за листопад 2007 року є включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних №259 від 30.06.2007 року, № 452 від 30.09.2007 року (а.с. 32, 33), за виконані роботи за договором генерального підряду № 119-07 ОБ від 15.06.2007 року (а.с. 16) та актами приймання виконаних підрядних робіт (КБ-2в) (а.с. 47-63). Від'ємне значення за грудень 2007 року виникло внаслідок перенесення залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (за листопад 2007 року). Вказані податкові накладні містять всі обов'язкові реквізити та оформлені у відповідності до вимог, викладених в п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість».

Предметом договору генерального підряду № мі 19-07 ОБ від 15.06.2007 року є виконання комплексу ремонтно-будівельних робіт із реконструкції нерухомого майна, а зокрема корпусів №№ 1-10, адміністративного будинку та зовнішньої каналізації, що розміщені за адресою с. Грабів Рівненської області.

Зазначені об'єкти нерухомості належать позивачу на праві приватної власності, підтвердженням вказаних обставин є договір купівлі-продажу від 30.12.2005 року, витяг з державного реєстру правочинів № 1997589 від 30.12.2005 року, витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 65-81).

Відповідно до довідок № КБ-3 про вартість виконаних підрядних робіт та актів приймання виконаних підрядних робіт за червень, липень, серпень, вересень 2007 року генеральним підрядником - ТзОВ «Оріон БУДІНВЕСТ» виконувались будівельні, монтажні, демонтажні роботи, що вказує на виконання комплексу будівельних робіт з реконструкції належного позивачу нерухомого майна (свинарники, адміністративний будинок та зовнішня каналізація).

Із врахуванням встановлених судом першої інстанції обставин та досліджених доказів, наведеного визначення поняття «будівництво», що міститься у Положенні (стандарт) бухгалтерського обліку 18 "Будівельні контракти", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2001 р. N 205, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що термін «будівництво основних фондів» включає в себе серед іншого і реконструкцію основних фондів. Під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. До основних фондів 1 групи відносяться будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування) вартість капітального поліпшення землі ( п.п. 8.2.1., п.п. 8.2.2. п.8.2, ст. 8 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»). А відтак, позивач на підставі вищеназваних первинних документів та податкових накладних № 259, № 452  правомірно включив до складу податкового кредиту листопада та грудня 2007 року податок на додану вартість, нарахований (сплачений) у складі ціни придбаних робіт по будівництву (реконструкції) основних фондів.

       Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з тим, що позивач здійснив діяльність з будівництва основних фондів, яка передбачена підпунктом 7.7.11 пункту 7.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість», а відтак, має право на бюджетне відшкодування. Колегія також враховує ту обставину, що відповідачем не оспорюється оформлення позивачем податкових накладних у відповідності до вимог Закону, виконання комплексу робіт за договором генерального підряду та їх належна оплата, що підтверджується наявними у справі доказами.

        З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 червня 2008 року в справі № 2-а-2549/08 – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

     Головуючий:                                                                                  О.Б. Заверуха

     Судді:                                                                                              Д.М. Старунський 

                                                                                                               В.М. Каралюс