Постанова № 4348562, 02.07.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД

  Справа: №22-а-35567/08                          Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.                                                                                                        Суддя-доповідач: Умнова О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

            02 липня 2009 року                                                                                  м. Київ

            Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                            Умнової О.В.,

суддів:                                                                 Шостака О.О., Ізмайлової Т.Л.          

при секретарі:                                                     Ярмоленко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2008 року по адміністративній справі за позовом Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків 

         - про визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

            Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просиввизнати нечинним рішення № 0001874120 про застосування штрафних санкцій.  

            Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2008 року в задоволені позову відмовлено.

            Позивач, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування позиції посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи та було порушено норми матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.

            Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду – скасуванню з постановленням нової, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Регіонального виробничого управління «Київавтогаз» Філії Управління «Укравтогаз» Дочірньої компанії «Укртрансгаз» за період з 01.01.2005р. по 30.09.2006 р., за результатами якої було складено акт перевірки № 45/23-70/26196526 від 05.03.2007 р. про результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Регіонального виробничого управління «Київавтогаз» Філії Управління «Укравтогаз» Дочірньої компанії «Укртрансгаз». На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято відносно позивача рішення про застосування штрафних санкцій №0001874120 від 02.11.2007р. на суму 39 371 163,60 грн. за порушення ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, щодо відпустку газу без застосування реєстраторів розрахункових операцій.

            Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволені позовних вимог, прийшов до висновку, що оскільки відповідно до абз. 5 п.п. 1.2. п. 1 Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06.12.2005 року № 376, автомобільна газонаповнювальна компресорна станція – це автозаправна станція, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки стисненим природним газом, у зв’язку з чим операції по відпустку газу, які проводяться ДК «Укртрансгаз» на АГНКС підпадають під вимоги Інструкції № 332, а тому дані розрахункові операції потребують та зобов’язують суб’єктів підприємницької діяльності використовувати реєстратор розрахункових операцій.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно акту перевірки № 45/23-70/26196526 від 05.03.2007 року, на автомобільних газонаповнювальних компресорних станціях відпуск газу здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.06.2002 року № 332.

Відповідно до розділу 1 Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03 червня 2002 р. № 332, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2003 р. за № 331/7652, ця Інструкція встановлює єдиний порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту і використовується на газонаповнювальних станціях (ГНС), газонаповнювальних пунктах (ГНП), автогазозаправних станціях (АГЗС) та автогазозаправних пунктах (АГЗП) незалежно від форм власності.

До переліку об’єктів торгівлі, наведених у Інструкції, автомобільні газонаповнювальні компресорні станції (АГНКС)не включені, а предметом її регулювання є приймання, зберігання, відпуск та облік вуглеводневих скраплених газів для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту.

Колегія суддів вважає, що Інструкція про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту № 332 не може застосовуватися при здійсненні операцій з відпуску стисненого газу через автомобільні газонаповнювальні компресорні станції (АГНКС), оскільки її дія не поширюється на АГНКС та не стосується відпуску саме стисненого газу.

З матеріалів справи вбачається, що стиснений газ відпускався ДК "Укртрансгаз" на підставі договору АИ № 1102-01/58 від 01.07.2002 року, який був укладений між ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" та ЗАТ "РТЦ" Нафтогазкард".

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що вказаний договір є діючим, не визнаний нечинним та не був скасованим в судовому порядку.

Відповідно до умов вказаного договору ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" відпускає, а ЗАТ "РТЦ "Нафтогазкард" отримує і проводить розрахунки за стиснений природний газ.

Згідно п. 2.1. цього договору ЗАТ "РТЦ "Нафтогазкард" отримує та сплачує для своїх клієнтів (третіх осіб - споживачів) стиснений природний газ у ДК "Укртрансгаз”.

Відповідно до п.4.1. Договору АИ № 1102-01/58, оплата обсягів пального, реалізованого через систему ЗАТ «РТЦ «Нафтогазкард», здійснюється ним щоденно (наступного банківського дня за звітним) на підставі наявних даних про кількість відпущеного пального (що надається позивачем у відповідності до договору), шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ДК "Укртрансгаз" в повному обсязі вартості газу.

Вищезазначене свідчить про те, що стиснений газ передавався від ДК "Укртрансгаз" до ЗАТ "РТЦ" Нафтогазкард" за угодою, при цьому оплата обсягів пального, реалізованого через систему ЗАТ РТЦ „Нафтогазкард”, здійснювалася у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів ЗАТ "РТЦ "Нафтогазкард" на рахунок ДК"Укртрансгаз".

Виходячи зі змісту договору АИ № 1102-01/58 від 01.07.2002р., готівкові кошти від третіх осіб (споживачів газу), які заправляли автомобілі на автомобільних газонаповнювальних компресорних станціях за пред’явленням карток ЗАТ "РТЦ "Нафтогазкард", Дочірня компанія "Укртрансгаз" не приймала.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно п. 12 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Статтею 1 вказаного Закону розрахункову операцію визначено як приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України визначено, що готівкові розрахунки – це платежі готівкою підприємств, підприємців та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продуктів (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Згідно п.1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №77/8976, безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Розрахунковий документ – це документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок одержувача.

Пунктом 1.13 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті передбачено, що під час проведення розрахунків можуть застосовуватися акредитивна, інкасова, вексельна форма розрахунків, а також форми розрахунків за розрахунковими чеками та з використанням розрахункових документів на паперових носіях та в електронному вигляді. Ця Інструкція встановлює правила використання під час здійснення операцій платіжних інструментів у формі: меморіального ордера, платіжного доручення, платіжної вимоги-доручення, платіжної вимоги, розрахункового чека, акредитива.

Відповідно до п.п. 1, 2, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; забезпечувати відповідність  сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не містить обмеженого переліку засобів проведення безготівкових операцій і водночас обов’язку проведення видачі стисненого газу через реєстратор розрахункових операцій.

З матеріалів справи вбачається, що передача стисненого газу від ДК"Укртрансгаз" до ЗАТ "РТЦ "Нафтогазкард" відбулася відповідно до умов укладеного між ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" та ЗАТ "РТЦ "Нафтогазкард" договору АИ № 1102-01/58 від 01.07.2002 року за безготівковою формою розрахунків, тобто операції з розрахунків у готівковій формі не здійснювалися, а фактично відбувалася видача товару.

Колегія суддів вважає, що операції з видачі стисненого газу через автомобільні газонаповнювальні компресорні станції не є розрахунковою операцією, а тому в силу вимог ст. 1, п. 12 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій не застосовуються.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що дії позивача щодо не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій були правомірними, штрафні санкції у сумі 39371163,60 грн. застосовані до позивача безпідставно, у зв’язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення у разі неповного з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв’язку із чим постанову суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

            Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2008 року – скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Визнати нечинним рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.11.2007 року №0001874120.

            Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Постанова виготовлена в повному обсязі 07.07.2009 року.

Головуючий суддя:

Судді:

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №22-а-35567/08                            Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.                                                                                                                   Суддя-доповідач: Умнова О.В.                                                                                                       

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

02 липня 2009 року                                                                                  м. Київ

            Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                            Умнової О.В.,

суддів:                                                                 Шостака О.О., Ізмайлової Т.Л.          

при секретарі:                                                     Ярмоленко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2008 року по адміністративній справі за позовом Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків 

- про визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій, - 

В С Т А Н О В И Л А:

           Відповідно до ст. ст. 158, 160 КАС України,  колегія суддів проголошує вступну та резолютивну частину рішення, з повним текстом якого сторони можуть ознайомитися 07.07.2009 року.

Керуючись ст.ст. 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

            Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2008 року – скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Визнати нечинним рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.11.2007 року №0001874120.

            Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді: