Ухвала суду № 4348534, 14.07.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-23096/09                                              Головуючий у І інстанції – Пилипенко О.Є. ,                                                                                                                                       Суддя-доповідач – Костюк Л.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

            14липня 2009 року                                                                  м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

                              головуючого – судді Костюк Л.О. ,

                              суддів                         Горяйнова А.М., Хрімлі О.Г.,

                              при секретарі             Джуринській Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інститут електрозварювання ім.. Є.О. Патона» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2008 року у справі за позовом ЗАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інститут електрозварювання ім.. Є.О. Патона» до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,  -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2007 року ЗАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім.. Є.О. Патона» звернулося до Окружного адміністративного суду міста з позовною заявою у якій просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва №0006192312/0. №0006182312/0, №0006212312/0, №0006202312/0 від 20.07.2007 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2008 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва в період з 05.06.2007 року по 03.07.2006 року була проведена перевірка дотримання ЗАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім.. Є.О. Патона» вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.03.2007р.

За результатами перевірки був складений Акт №386/1-23-02-05417733 від 10.07.2007р.

З Акту вбачається, що позивачем порушено ст. 2 Закону України «Про плату за землю», що призвело до несвоєчасної сплати земельного податку, сплати його не в повному обсязі, а також порушення граничного строку сплати податкового зобов’язання з земельного податку.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за позивачем зареєстровані земельні ділянки за адресами: вул.. І.Кудрі, 5, площею 39042,64 кв.м., вул.. Саперне поле 9а, площею 2510,98 кв.м. у Печерському районі м.Києва.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до податкового органу подано уточнюючі розрахунки земельного податку за 2006р. №424250 від 10.01.2007р., за 2007р. №5953 від 31.01.2007р. із зазначенням підстав землекористування ділянками, а також застосовано пільгу в розмірі 100% за 2006 рік та за І квартал 2007 року на земельну ділянку, яка використовується товариством для ведення господарської діяльності, на загальну суму 364805,09 грн. посилаючись на ст. 12 Закону України «Про плату за землю».

В обґрунтування застосування пільги в розмірі 100% позивач зазначив,  що земельна ділянка за адресою м. Київ, вул. І.Кудрі, 5 відповідно до рішення Виконавчого комітету  Київської міської ради депутатів трудящих «Про відвід земельної ділянки інституту електрозварювання ім.. Є.О. Патона Академії Наук  України  УРСР під реконструкцію та розширення експериментально-виробничої бази інституту» №1780 від 26.11.1963р. та рішення Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих №1014/24 від 06.10.1975р. була відведена Інституту електрозварювання ім.. Є.О. Патона.

Разом з тим, Головне управління земельних ресурсів згідно постанови КМУ України  від 01.08.2006р. №1066 «Про затвердження Порядку взаємодії органів виконавчої влади щодо обміну інформацією, необхідною для обчислення і справляння плати за землю», Закону України «Про оренду землі» та спільної угоди від 29.12.2006р. «Про співпрацю між Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації та Державною податковою адміністрацією м. Києва» надає земельно-кадастрову інформацію в розрізі адміністративних районів м.Києва в електронному вигляді ДПА у м.Києві, з зазначенням переліку власників чи орендарів земельних ділянок.

Відомості державного земельного кадастру на момент розгляду справи судом є чинними, окрім того,  податкові розрахунки позивача  по земельному податку за 2006-2007 року спростовують вказані твердження позивача, оскільки свідчать про  його статус як землекористувача вказаних земельних ділянок.

В матеріалах справи міститься лист Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації з якого вбачається, що за Дослідним заводом зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона зареєстрована земельна ділянка кадастровий номер 79:065:013 площею 39042,65кв.м. на вул..І.Кудрі, 5 у Печерському районі м.Києва.

У відповідності до п. 4 ст. 12 Закону України «Про плату за землю» вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, спортивні споруди, що використовуються ними за цільовим призначенням (у тому числі студентські бази, табори відпочинку та структурні підрозділи вищого навчального закладу, які забезпечують діяльність цього закладу).

Відповідно до ч.3 ст. 72 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» встановлено, що у 2006 році пільги по платі за землю, визначені пунктами 3 і 4 частини першої статті 12 Закону України "Про плату за землю", застосовуються до бюджетних установ, які утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, та громадських організацій інвалідів, їх підприємств і організацій, закладів фізичної культури та спорту, а також спортивних баз олімпійської та параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Як свідчать матеріали справи, а сама установчі документи ЗАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інститут електрозварювання ім.. Є.О. Патона», позивач є науково-технічною установою (закладом науки). Однак в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач утримується за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази проведення державної атестації підприємства як наукової установи відповідно до ст.11 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», яка надає право науковим установам на користування податковими пільгами відповідно до законодавства України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач в 2006р.- І кв. 2007р. не відповідав вказаним критеріям, а тому не мав права використовувати пільги при нарахуванні та сплаті земельного податку. 

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд міста Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду – без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ЗАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інститут електрозварювання ім.Є.О. Патона» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2008 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї ухвали у повному обсязі,тобто з 20 липня 2009 року.

  Головуючий суддя                                                            Л. Костюк

  Судді:                                                                                 А. Горяйнов 

                                                                                              О. Хрімлі