Ухвала суду № 4348529, 07.07.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-21429/08                                                   Головуючий у І інстанції – Добрянська Я.І.,                                                                                                                                       Суддя-доповідач – Костюк Л.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

            07 липня 2009 року                                                                  м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

                              головуючого – судді Костюк Л.О. ,

                              суддів                         Горяйнова А.М., Хрімлі О.Г.,

                              при секретарі             Джуринській Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу спеціалізованої  державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду  міста Києва від 24 березня 2008 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київ водоканал» до спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недісними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2007 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000431520/0 від 19.12.2006р. про сплату штрафу в розмірі 20% у сумі 66104,63грн. за затримку на 89 днів строку сплати узгодженого податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 330523,15грн.; №0000441520/0  про сплату штрафу в розмірі 50% у сумі 4512893,36 грн. за затримку на 89 днів строку сплати узгодженого податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 9025786,72 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2008  року вказаний позов задоволено.

Приймаючи рішення суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин положення п.3.1.1 ст.3, п.7.7ст.7, п. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і на підставі наведених норм права дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2008 року і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, та, перевіривши доводи апеляції наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків була проведена невиїзна планова документальна перевірка своєчасності сплати податку на прибуток ВАТ «АТ «Київ водоканал».

За результатами перевірки був складений Акт №818/1520/03327664 від 06.12.2007р.

Як вбачається з Акту та з матеріалів справи, у грудні 2000 року ВАТ «АТ «Київ водоканал» отримало бюджетні кошти на покриття різниці в тарифах та погашення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення організаціями і установами, що фінансуються з державного бюджету на загальну суму 128,1 млн.грн.

З вказаних коштів нараховувалися податкові зобов’язання на загальну суму 28,7 млн. грн. у тому числі податок на прибуток – 11,4 млн. грн., податок на додану вартість – 17,3 млн. грн. Таким чином, внаслідок розрахунків, здійснених у грудні 2000 року, з 20 січня 2001 року у ВАТ «АТ «Київ водоканал» утворилася недоїмка (податкові борги) перед бюджетом зі сплати податку на прибуток та ПДВ загальною  сумою 28,7 млн. грн..

У зв’язку з наявністю податкового боргу,  всі поточні зобов’язання направлялися в погашення цього податкового боргу.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону  України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 3.1.1 ст. 3  Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

При частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання.

Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що законодавство України не встановлює порядок та черговість ( а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлює відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом  добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов’язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

Податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок  погашення податкового боргу на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу, та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашення податкового боргу за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу окремо, та окремо суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного боргу, або якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

Чинним законодавством України не передбачено направлення податковим органам за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов’язань.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, а  наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд міста Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду – без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2008 року  – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 13 липня 2007 року.

  Головуючий суддя                                                            Л. Костюк

  Судді:                                                                                 А. Горяйнов

                                                                                              О. Хрімлі