Ухвала суду № 4348491, 08.07.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  № 22-а-21511/08 р.                      Головуючий у першій інстанції: Попікова О.В.

                                                                                                            Доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

            08 липня 2009 року                                                                                м. Київ

             Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: 

             головуючого судді:                                                      Саприкіної І.В.,

             суддів:                                                                           Бєлової Л.В., Шостака О.О.,

             при секретарі:                                                               Пшегарницькій І.Е.,

             розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали апеляційної скарги Фастівської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 25.04.2008 року у справі за позовом приватного підприємства «Ремонтно-будівельна фірма «Рембудсервіс» до Фастівської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області, третя особа Державна податкова адміністрація в Київській областіпро визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

           ПП «Ремонтно-будівельна фірма «Рембудсервіс» звернулися до Господарського суду Київської області з адмінпозовом до Фастівської ОДПІ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 23.10.2007 року № 0000718800/0, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання зі сплати ПДВ на суму 49304 гри., з яких 32869 грн. - сума основного платежу, а 16435 грн. - сума штрафних санкцій з цього податку, а також від 27.12.2007 року № 0000718800/1, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання зі сплати ПДВ на суму 49304 грн., з яких 32869 грн. - сума основного платежу, а 16435 грн. - сума штрафних санкцій з цього податку.

          Постановою Господарського суду Київської області від 25.04.2008 року позов задоволено в повному обсязі.

         Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Фастівська ОДПІ подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, що є безумовною підставою для його скасування.

          Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

           Господарський суд Київської області в своєму рішенні прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

          Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

            Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

 Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

           Як вбачається з матеріалів справи, 05.10.2007 року працівниками ДПА в Київській області було проведено невиїзну документальну перевірку ПП «Ремонтно-будівельна фірма «Рембудсервіс» з питання правових відносин з ТОВ «Батекс» за період з 01.11.2004 року по 30.06.2007 року. За результатами такої перевірки було складено акт від 9.10.2007 року за № 6-35X31164438, яким встановлено порушення позивачем п. 3.4 р. 3 «Порядку заповнення і надання податкової декларації по податку на додану вартість», вимоги п. 1.2 р. 1, п.п. 2.2, п.п. 2.13-2.16, р. IIта п.п. 3.2 р. III«Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» та вимог пп.7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі – Закон). Зокрема: встановлено неправомірне включення до податкового кредиту суми ПДВ згідно податкових накладних, виписаних постачальником ТОВ «Батекс», свідоцтво платника ПДВ якого визнано недійсним з моменту його реєстрації на підставі рішення суду.

             Даний акт перевірки послужив підставою для винесення Фастівською ОДШ 23.10.2007 року податкового повідомлення-рішення № 0000718800X0, яким ПП «Ремонтно-будівельна фірма «Рембудсервіс» визначено податкове зобов'язання зі сплати ПДВ на суму 49304 грн., з яких 32869 грн. - сума основного платежу, а 16435 грн. - сума штрафних санкцій з цього податку.

             Між позивачем та ТОВ «Батекс» 01.07.2005 року було укладено договір № 4, за умовами якого виконавець - ТОВ «Батекс» взяли на себе зобов'язання щодо організації ремонтно-будівельних робіт на об'єктах замовника - ПП «Рембудсервіс». Вартість робіт визначалася по фактично виконаних обсягах згідно атів виконаних робіт, які є невід'ємною частиною договору.

              Факт виконання ремонтно-будівельних робіт підтверджується залученими до матеріалів справи актами приймання виконаних робіт № 1 за липень 2005 року на загальну суму - 97506 грн., № 2 за липень 2005 року на загальну суму 48498 грн., № 3 за серпень 2005 року на загальну суму 49680 грн., № 4 за серпень 2005 року на загальну суму 49530 грн.. Розрахунки за придбаний товар відбувались у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця робіт - ТОВ «Батекс», при цьому позивач за виконані роботи розрахувався в повному обсязі, що підтверджується платіжними  дорученнями  від   19.07.2005 року,28.07.2005 року, 11.08.2005 року, 16.08.2005 року, які знаходяться в матеріалах справи.

               Слід також зауважити, що в акті перевірки зазначено про відсутність кредиторської заборгованості у позивача по розрахунках з ТОВ «Батекс».

               На виконання зазначеного договору ТОВ «Батекс» протягом липня-серпня 2005 року видавали позивачу податкові накладні: від 20.07.2005 року № 720 (загальна сума 49506 грн. в т.ч. 8251 грн. ПДВ), від 28.07.2005 року № 728 (загальна сума 48498 грн. в т.ч. 8083 грн. ПДВ), від 11.08.2005 року № 811 (загальна сума 49680 грн. в т.ч. 8280 грн. ПДВ), податкова накладна від 16.08.2005 року № 816 (загальна сума 49530 грн. в т.ч. 8255 грн. ПДВ).

              Суми ПДВ по податковим накладним, виписаними ТОВ «Батекс» включено ПП «Рембудсервіс» до податкового кредиту у відповідних податкових періодах та, як зазначено в акті перевірки, суми ПДВ по податкових накладних, отриманих від ТОВ «Батекс» відображені позивачем в реєстрах отриманих податкових накладних та відповідають даним податкової декларацій підприємства з ПДВ за серпень 2005 року.

               Отже, на момент проведення перевірки позивач на підтвердження суми податкового кредиту за серпень 2005 року мав податкові накладні, отримані від ТОВ «Батекс», які містять всі необхідні реквізити, визначені вимогами п.п 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону.

            Виходячи з положень п. 1.7 ст. 1 Закону, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

            Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду (пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону).

              За пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит визначається дата здійснення першої з наступних подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної.

              Колегія суддів не може не погодитися з доводами суду першої інстанції, що будь-яких інших правил чи застережень щодо дати виникнення права у платника податку на податковий кредит Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено.

              Обов'язковою умовою включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених (нарахованих) в складі ціни за товари (роботи, послуги), відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону є наявність податкової накладної, виданої продавцем.

              Згідно з вимогами пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

                Апеляційна інстанція знаходить, що суд першої інстанції правомірно не прийняв до посилання відповідача на відсутність підпису відповідальної особи на отриманих від ТОВ «Батекс» податкових накладних, оскільки відсутність одного з реквізитів податкової накладної, передбачених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно приписів Закону України «Про податок на додану вартість» не впливає на визнання цієї податкової накладної недійсною.

               У відповідності до приписів пп. 7.2.3 п. 7.2 статті 7 Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

                Матеріали справи свідчать, що податковий кредит по операціям з надання послуг ТОВ «Батекс», формувався позивачем по факту отримання податкових накладних, відображених у реєстрі виданих податкових накладних. Будь-яких зауважень до порядку складання зазначених податкових накладних з боку податкових органів не було.

               Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 Закону.

              З матеріалів справи слідує, що податкові накладні, виписані позивачеві ТОВ «Батекс» протягом липня-серпня 2005 року (в цей період ТОВ «Батекс» були зареєстровані платником ПДВ, і мали відповідне свідоцтво), є належними первинними документами, що підтверджують правомірність віднесення позивачем відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.

             Аналіз наведених вище правових норм дає підстави судовій колегії прийти до однозначного висновку, що у Законі України «Про податок на додану вартість» передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку – покупця належно оформленої податкової накладної.

             Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 08/158 від 09.09.2008 року.

             Не можливо не відмітити, що Фастівською ОДПІ не надано належних доказів на підтвердження факту несплати до бюджету контрагентом позивача, перерахованих йому у складі вартості придбаного товару сум ПДВ або не включення цих сум до податкових зобов'язань за відповідні звітні податкові періоди. При цьому, в матеріалах справи відсутні акти перевірок, рішення податкових органів про донарахування податкових зобов'язань, податкові повідомлення, податкові вимоги, що підтверджували б наявність податкового боргу у контрагента позивача - ТОВ «Батекс» саме внаслідок здійснення вищевказаних господарських операцій. Відповідачем не надано належних доказів визнання недійсною угоди, укладеної між позивачем та ТОВ «Батекс».

             Сам факт визнання недійсними свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтво платника ПДВ підприємства не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації. Також Фастівською ОДПІ не надано доказів на підтвердження укладання договору від 01.07.2005 року № 4 з порушенням господарської компетенції з боку ТОВ «Батекс».

              Колегія суддів повністю підтримує правову позицію господарського суду, що у випадку коли контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

              За таких обставин апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку, що сума податкового кредиту позивача за спірний період сформована на підставі належним чином оформлених податкових накладних отриманих від ТОВ «Батекс», зареєстрованого платником ПДВ, суми ПДВ сплачені в ціні придбаного товару на суму 32869 грн. правомірно віднесено позивачем до складу податкового кредиту у серпні 2005 року.

               Висновок відповідача про заниження позивачем суми податку на додану вартість зі серпень 2005 року у сумі 32869 грн. є безпідставним, а тому, відповідно, є безпідставним і застосування до позивача штрафних санкцій.

              Щодо винесеного відповідачем повідомлення-рішення від 27.12.2007 року № 0000718800/1, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання зі сплати ПДВ на суму 49304 грн., з яких 32869 грн. - сума основного платежу, а 16435 грн. - сума штрафних санкцій з цього податку, прийнятого за наслідками адміністративного оскарження, слід відзначити наступне:

              Суд першої інстанції правильно звернув увагу на ту обставину, що ні приписами ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ні Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом ДПА України № 253 від 21.06.2001 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року № 567/5758, не передбачена можливість направлення повторного податкового повідомлення-рішення за результатами розгляду скарги платника податків в разі, якщо в результаті такого розгляду первинне податкове повідомлення-рішення залишається без змін.

            Щодо посилань апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права шляхом виходу за межі позовних вимог, то такі доводи жодним чином не обґрунтовані та не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції. При цьому колегія суддів виходить з того, що позивач ставив питання про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 23.10.2007 року № 0000718800/0 та від 27.12.2007 року № 0000718800/1, які були задоволені господарським судом, тобто вирішено по суті спору лише ті вимоги, які ставилися позивачем. Обґрунтування доводів суду першої інстанції, висновки суду, зазначені в мотивувальній частині оскаржуваної постанови жодним чином не можуть розглядатися як вихід судом за межі позову.

З наведеного можна зробити висновок, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги

            Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

             Також, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, податкова інспекція як суб'єкт владних повноважень не довела правомірності прийнятих нею рішень, на підставі яких заявлено позов, а отже вони підлягають скасуванню.                    

            Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

  Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм  матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги  Фастівської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області - відмовити.

           Постанову Господарського суду Київської області від 25.04.2008 року– залишити без змін.

           Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:              

Судді: