Ухвала суду № 4348494, 08.07.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  № 22-а-21526/08 р.                        Головуючий у першій інстанції: Кошик А.Ю.

                                                                                                            Доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

        08 липня 2009 року                                                                                          м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                                         Саприкіної І.В.,

суддів:                                                                               Бєлової Л.В., Шостака О.О.,

при секретарі:                                                                  Пшегарницькій І.Е.,

         розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 15.04.2008 року у справі за позовом кредитної спілки «Господар» до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської областіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач – КС «Господар» звернувся до Господарського суду Київської області з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської областіпро скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в Макарівському районі Київської області № 0026621700/0 від 29.12.2007 р. в частині стягнення з позивача 3550,00 грн. податку з доходів фізичних осіб та 7100,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Господарського суду Київської області від 15.04.2008 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Господарський суд Київської області в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень    (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ в Макарівському районі Київської області було прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.12.2007 року № 0026621700/0, яким позивачу за порушення пп. 9.2.3 п. 9.2 ст. 9 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб», пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 10650,00 грн., в т.ч. основний платіж – 3550,00 грн., штрафні (фінансові) санкції – 7100,00 грн.

Спірне повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки № 238/137/23-0/25896724 від 21.12.2007 року, яким встановлено, що в порушення положень пп. 9.2.3.   п. 9.2. ст. 9 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» доходи фізичних осіб нараховані у вигляді процентів на пайові додаткові внески членів позивача не були оподатковані податком з доходів фізичних осіб за ставкою, визначеною у п. 7.1. ст. 7 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб.

Апеляційна інстанція погоджується з правовою позицією суду першої інстанції, а тому вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно ч. 2 ст. 69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

В ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про кредитні спілки» зазначено, що кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

 Ч. 2 цієї ж статті передбачено, що кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Відповідно до пп. 9.2.3. п. 9.2. ст. 9 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» оподаткування процентів (у тому числі дисконтних доходів), сплачених (нарахованих) з інших підстав, ніж зазначені у підпункті 9.2.1 цього пункту, здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Законом для доходів, що кінцево оподатковуються при їх виплаті, за ставкою, визначеною у пункті 7.1 статті 7 цього Закону.

Податковим агентом платника податку при нарахуванні (сплаті) на його користь доходів, визначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону, є особа, яка здійснює таке нарахування (сплату) (пп. 9.2.1. п. 9.2. ст. 9 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб»).

Відповідно до п. 7.1. ст. 7 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.3 цієї статті.

Пунктом 7.2. ст. 7 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено, що ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону.

Оподаткування, нарахованого податковим агентом як процент на вклад (внесок) до кредитної спілки регулюється зазначеним пунктом з 01.01.2005 року у зв’язку із внесенням змін до ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб».

Проте, слід врахувати пп. 22.1.4. п. 22.1. ст. 22 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб», в якому зазначено, що підпункт 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та підпункти 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 1 січня 2010 року.

Отже, виплата процентів на внески членам кредитних спілок, включаючи проценти на пайові внески та внески на депозитні рахунки, підлягає оподаткуванню відповідно до  п. 7.2. ст. 7 Закону лише з 01.01.2010 року.

Слід також зазначити, що оподаткування вищезазначених процентів до 01.01.2005 не проводилось, оскільки відповідно до пп. 4.3.5. п. 4.3. ст. 4 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції від 23.12.2004 року) до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації), а саме суми виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються: а) професійними та творчими спілками їх членам у випадках, передбачених законом; б) Товариством Червоного Хреста України на користь отримувачів благодійної допомоги відповідно до закону; в) іншими неприбутковими організаціями та благодійними фондами України, чий статус визначається відповідно до закону, на користь отримувачів таких виплат, крім будь-яких виплат або відшкодувань членам керівних органів таких організацій або фондів та пов'язаним з ними фізичним особам.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм  матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області- відмовити.

           Постанову Господарського суду Київської області від 15.04.2008 року – залишити без змін.

           Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:                                                Судді: