Рішення № 43484209, 07.04.2015, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/19694/14-ц

пр. № 2/759/1226/15

07 квітня 2015 року м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Борисенко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань цивільну справу за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 21.11.2014 року звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 94342,62 грн., що виникла за кредитним договором № 1285349 (далі кредитний договір) від 17.05.2013 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 17.05.2013 року між ПАТ «ВТБ Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір № 1285349 банківського поточного рахунку для здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів, відповідно до умов якого позивач відкрив відповідачу рахунок № НОМЕР_2, а також відкрив кредитну лінію в сумі 150000,00 грн. (надалі кредитний ліміт було зменшено до 90000,00 грн.) в межах якої здійснюється кредитування рахунка протягом строку дії картки для задоволення поточних потреб відповідача зі сплатою 0,01 % річних за користування кредитною лінією в пільговий період (45 днів з моменту здійснення першої транзакції за рахунком), 36% процентів річних за користування кредитною лінією, 48 % річних за користування несанкціонованим овердрафтом та 60% річних за простроченими розрахунками.

Порядок погашення кредитної лінії, розмір комісії, можливої неустойки та порядок їх сплати, відповідно до умов «Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за якими здійснюється з використанням електронних платіжних засобів, та правил використання платіжних карток»; тарифів, за якими здійснюється обслуговування банківського продукту, обраного клієнтом за власним бажанням, відповідно до анкети-заяви на оформлення банківських продуктів.

Згідно з п. 2.1 договору, відповідач ознайомлений та згоден з усіма вищевказаними правилами, умовами та тарифами.

На виконання вимог п. 8.3.2.3 правил, власник рахунку повинен здійснювати щомісячно оплату заборгованості за кредитним лімітом у розмірі не меншому ніж мінімальний щомісячний платіж згідно з чинними тарифами банку, що діють на дату встановлення кредитного ліміту, та погасити повністю існуючу заборгованість за кредитним лімітом не пізніше дати закінчення його дії або дати що визначена банком, як дата його зменшення.

Так позивач взяті на себе зобов'язання по договору виконав, надавши відповідачу на підставі укладеного договору кредит шляхом встановлення ліміту кредитування по картковому рахунку № НОМЕР_2 в сумі 150000,00 грн.( надалі кредитний ліміт було зменшено до 90000,00 грн.). Як вбачається з розрахунку заборгованості та виписки по ранку, відповідач постійно користувався грошовими коштами в сумі ліміту кредитування, свої зобов'язання по договору не виконує, заборгованість за кредитом та процентами за користування кредитом не оплачує.

Згідно п. 8.3.3.1.21 правил, банк має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів, сплати несанкціонованого овердрафту, прострочених платежів, нарахованих процентів, можливої неустойки, комісійної винагороди та/або інших можливих платежів, у разі порушення клієнтом зобов'язань, що випливають/випливатимуть з умов кредитних договорів/договорів забезпечення/договору та інших договорів, що укладені /будуть укладені у майбутньому між клієнтом та банком, в межах наданих клієнту рахунку кредитних коштів. Банк має право вимагати від клієнта здійснити дострокове погашення заборгованості протягом 30 календарних днів, з дати одержання клієнтом відповідного повідомлення банку з вимого дострокового погашення. Банк може повідомляти клієнта шляхом відправлення рекомендованих листів з повідомленням про вручення або шляхом доставки особисто клієнту за вказаною адресою з відміткою про отримання. У випадку не виконання клієнтом вимоги про дострокове погашення кредиту у зазначений у повідомлені строк, наступного дня після закінчення цього строку вся сума кредиту та нарахованої плати за користування кредитом визначається простроченою та банк має право здійснити заходи по примусовому стягненню цієї суми.

В зв'язку з порушенням умов кредитного договору 05.08.2014 року на адресу відповідача листом № 5447/1-2.108 направлено вимогу про дострокове повернення всієї суми заборгованості за кредитним договором. Однак, вимога банку залишилась поза увагою відповідача, заборгованість не погашена.

Таким чином, відповідач станом на 24.10.2014 року має прострочену заборгованість у сумі 94342,62 грн., яка складається з: 89084,38 грн. - заборгованість за кредитом; 2798,16 грн. - прострочені відсотки по кредиту; 2460,08 грн. - пеня, чим порушив умови кредитного договору.

16.03.2015 року представником позивача до канцелярії суду подано заяву про збільшення позовних вимог, разом з розрахунком заборгованості станом на 02.03.2015 року, згідно якого станом на 02.03.2015 року за відповідачем числиться заборгованість у розмірі 109 847,54 грн., з яких: 89084,38 грн. - заборгованість за кредитом; 20328,86 грн. - сума простроченої заборгованості по процентам; 439,30 грн. - заборгованість за штрафними процентами (а.с. 42-74).

Таким чином, в порушення умов кредитного договору та чинного законодавства України відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання, що змусило позивача звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

В судове засіданні 07.04.2015 року представник позивача, не з'явився, про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини своєї неявки суд не повідомив, однак надав до суду заяву в якій просить слухати справу за його відсутності, на підставі наявних документів у справі, у відповідності до ст. 158 ЦПК України. Проти постановлення заочного рішення не заперечує (а.с. 75).

Відповідач до суду тричі не з'явився, про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений (а.с. 37, 38,42), про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому суд вважає за можливе слухати справу у його відсутності за наявними у справі доказами, ухваливши по справі за згодою представника позивача та відповідно до ст.ст. 169, 224-226 ЦПК України, заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, письмові докази по справі, дійшов висновку, про наявність правових підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 17.05.2013 року між ПАТ «ВТБ Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір №1285349 банківського поточного рахунку для здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів, відповідно до умов якого позивач відкрив відповідачу рахунок № НОМЕР_2, а також відкрив кредитну лінію в сумі 150000,00 грн. (надалі кредитний ліміт було зменшено до 90000,00 грн.) в межах якої здійснюється кредитування рахунка протягом строку дії картки для задоволення поточних потреб відповідача зі сплатою 0,01 % річних за користування кредитною лінією в пільговий період (45 днів з моменту здійснення першої транзакції за рахунком), 36% процентів річних за користування кредитною лінією, 48 % річних за користування несанкціонованим овердрафтом та 60% річних за простроченими розрахунками (а.с. 13-15).

Порядок погашення кредитної лінії, розмір комісії, можливої неустойки та порядок їх сплати, відповідно до умов «Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за якими здійснюється з використанням електронних платіжних засобів, та правил використання платіжних карток»; тарифів, за якими здійснюється обслуговування банківського продукту, обраного клієнтом за власним бажанням, відповідно до анкети-заяви на оформлення банківських продуктів (а.с. 17-20).

Згідно з п. 21.1 договору, відповідач ознайомлений та згоден з усіма вищевказаними правилами, умовами та тарифами (а.с. 13).

Таким чином судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 17.05.2013 року було укладено кредитний договір № 1285349, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 150000,00 грн. (який в подальшому було зменшено до 90000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в межах якої здійснюється кредитування рахунка протягом строку дії картки для задоволення поточних потреб відповідача зі сплатою 0,01 % річних за користування кредитною лінією в пільговий період (45 днів з моменту здійснення першої транзакції за рахунком), 36% процентів річних за користування кредитною лінією, 48 % річних за користування несанкціонованим овердрафтом та 60% річних за простроченими розрахунками

Судом встановлено, що Банк виконав повністю свої зобов'язання, у відповідності до умов кредитного договору та надав позичальнику кредит.

Уклавши з позивачем зазначений кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності відповідач порушив свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 02.03.2015 року існує у розмірі 109 847,54 грн., з яких: 89084,38 грн. - заборгованість за кредитом; 20328,86 грн. - сума простроченої заборгованості по процентам; 439,30 грн. - заборгованість за штрафними процентами (а.с. 42-74).

Згідно п. 8.3.3.1.21 правил, банк має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів, сплати несанкціонованого овердрафту, прострочених платежів, нарахованих процентів, можливої неустойки, комісійної винагороди та/або інших можливих платежів, у разі порушення клієнтом зобов'язань, що випливають/випливатимуть з умов кредитних договорів/договорів забезпечення/договору та інших договорів, що укладені /будуть укладені у майбутньому між клієнтом та банком, в межах наданих клієнту рахунку кредитних коштів. Банк має право вимагати від клієнта здійснити дострокове погашення заборгованості протягом 30 календарних днів, з дати одержання клієнтом відповідного повідомлення банку з вимого дострокового погашення. Банк може повідомляти клієнта шляхом відправлення рекомендованих листів з повідомленням про вручення або шляхом доставки особисто клієнту за вказаною адресою з відміткою про отримання. У випадку не виконання клієнтом вимоги про дострокове погашення кредиту у зазначений у повідомлені строк, наступного дня після закінчення цього строку вся сума кредиту та нарахованої плати за користування кредитом визначається простроченою та банк має право здійснити заходи по примусовому стягненню цієї суми (а.с. 19).

Банк надсилав відповідачу повідомлення про виникнення заборгованості та необхідність її погашення, проте заборгованість погашена не була (а.с. 21, 22).

Таким чином, станом на 02.03.2015 року за відповідачем по укладеному з позивачем кредитному договору № 1285349 від 17.05.2013 року рахується заборгованість на загальну суму 109 847,54 грн.

Отже, враховуючи зазначене та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, які слід задовольнити.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1098,48 грн. сплачена позивачем згідно платіжного доручення від 10.11.2014 року (а.с. 4), та платіжного доручення від 20.03.2015 року (а.с. 73).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 179, 209, 212-215, 218, 223, 224-226, 292, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_1), що проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, бульвар Т.Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, МФО 321767, код ЄДРПОУ 14359319, п/р 37398000013001 в ВАТ ВТБ Банк) заборгованість за кредитним договором №1285349 від 17.05.2013 року у розмірі 109 847,54 грн., з яких: 89084,38 грн. - заборгованість за кредитом; 20328,86 грн. - сума простроченої заборгованості по процентам; 439,30 грн. - заборгованість за штрафними процентами.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_1), що проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, бульвар Т.Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, МФО 321767, код ЄДРПОУ 14359319, п/р 37398000013001 в ВАТ ВТБ Банк) судові витрати у справі у вигляді судового збору: 1098,48 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник