Ухвала суду № 43472281, 02.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №810/6512/14 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

02 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна фірма Універсал" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна фірма Універсал" (далі - ТОВ "БМФ Універсал") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Ірпінська ОДПІ) про визнання протиправними дій щодо проведення документальної перевірки на підставі наказу від 23.09.2014 р. №779, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.10.2014 р. №0001192204, №0001202204.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2015 року провадження по справі в частині вимог про визнання протиправними дій щодо проведення документальної перевірки на підставі наказу від 23.09.2014 р. №779 - закрито.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2015 року позов задоволено.

На вказану постанову Ірпінська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, Ірпінською ОДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "БМФ Універсал" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на прибуток за період 01.01.2012 р. по 30 09.2012 р. та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Трейд - Лаб» за період з 01.03.2012 р. по 30.04.2012 p., ПП «Вега - сервіс 2009» за періоди з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 p., з 01.04.2012 р. по 31.05.2012 p., з 01.07.2012 р. по 31.07.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 06.10.2014 р. №969/22-4/30536014.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 170435,00 грн.;

- п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 178984,00 грн.

На підставі акту перевірки Ірпінською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 22.10.2014 р.:

- №0001192204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів на суму 170435,00 грн. - за основним платежем, та на суму 42608,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0001202204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток із вироблених в Україні товарів на суму 178984,00 грн. - за основним платежем, та на суму 44746,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, в перевіряємий період позивач мав господарські відносини:

- з ТОВ «Трейд - Лаб» (підрядник) на підставі договорів субпідряду: від 09.03.2012 р. №09/01-1 (розроблення проекту електропостачання будівель ринкової інфраструктури на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району), від 19.03.2012 р. №19/03-2 (виконання робіт з Комплексу електромонтажних робіт по ГРП №156 у м. Києві вул. Тростянецька, 5/9), від 22.03.2012 р. №22/03-2 (виконання робіт з Комплексу електромонтажних робіт по ГРП №340 у м. Києві вул. Ніколаєва, 36);

- з ПП «Вега - сервіс 2009» (підрядник) на підставі договорів субпідряду: від 04.05.2012 р. №04/05-1 (профілактичне випробування високовольтного (10 кВ) і низьковольтного (0,4 кВ) електрообладнання на АЗС із Нафтобазах ПП «Лукойл-Україна»), від 28.12.2011 р. №28/12-1 (виконання робіт з монтажу кабельної електролінії для електропостачання від Закритої трансформаторної підстанції №251 за адресою: Київська область, смт. Гостомель, вул. Леніна, 141-р.), від 20.12.2011 р. №20/12-1 (виконання робіт з монтажу 3-х ДЕС, установку АВР, трубної розводки на кіностудії Шпитьки).

На підтвердження реальності виконання вказаних договорів позивачем надано відповідні податкові та видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунки-фактури, прибуткові накладні, платіжні доручення та банківські виписки, копії яких наявні в матеріалах справи.

Такі документи відповідають чинному законодавству та дають можливість встановити зміст і обсяг господарських операцій, а також використання придбаного товару у власній господарській діяльності.

В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами.

Як вбачається з акту перевірки податковим органом не зазначено жодних зауважень щодо повноти та змісту поданих позивачем для перевірки первинних документів.

Зазначені у акті перевірки обставини стосуються лише господарської діяльності контрагентів позивача та подання ними податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

При цьому, висновки Ірпінської ОДПІ про порушення такими контрагентами норм чинного законодавства ґрунтуються лише на висновках актів перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС від 16.07.2012 р. №1134/22- 60/3722 7110 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Трейд-Лаб", від 12.11.2012 р. №270/22-4/36438654 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Вега-Сервіс 2009"», від 13.05.2013 р. №152/22-4/36438654 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Вега-Сервіс 2009"» та від 11.06.2014 р. № 103/22- 4/36438654 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Вега-Сервіс 2009"».

Таким чином, відповідач позбавив ТОВ "БМФ Універсал" права на формування валових витрат та податкового кредиту через недотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Однак, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у позивача мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Крім того, жодним законом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено обґрунтованість прийняття податкових повідомлень-рішень від 22.10.2014 р. №0001192204, №0001202204, а тому такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу Ірпінської ОДПІ необхідно залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2015 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Повний текст ухвали складено 07.04.2015 р.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.