Постанова № 43444981, 03.04.2015, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/448/15-a

03 квітня 2015 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Костецькій Н.Т.

за участю:

позивача - ОСОБА_1;

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Вітовської О.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі адміністративну справу

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач або ФОП ОСОБА_1) звернулася до суду з адміністративним позовом до Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (надалі по тексту - відповідач або Кременецька ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000132207 від 19 лютого 2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у податкового органу не було підстав для проведення перевірки у позивача, оскільки Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року обмежує право податкового органу на проведення у 2015 році фактичних перевірок.

Крім того, позивач вважає незаконним податкове повідомлення-рішення, оскільки штрафна санкція застосована ним не відповідає тим правопорушенням які встановлені актом перевірки. Представник позивача зокрема зазначив, що в акті перевірки не зафіксовано факту торгівлі алкогольними напоями, а встановлено нібито факт зберігання однієї пляшки горілки не внесеної до Єдиного реєстру алкогольних напоїв.

Також позивач зазначила, що не відповідає дійсності обставина встановлена в акті перевірки, оскільки пляшка горілки яка була виявлена під прилавком була придбана нею для особистих потреб та не призначалась для подальшої реалізації чи зберігання.

На підставі викладеного, позивач та її представник вважають, що податкове повідомлення-рішення №0000132207 від 19 лютого 2015 року є незаконним та необґрунтованим, а тому просять визнати його протиправним та скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, суду пояснила, що одержаними матеріалами, доказами під час перевірки стану дотримання вимог законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, встановлено факт зберігання однієї пляшки горілки та відсутність ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями у позивача.

З врахуванням викладеного, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, а тому просила суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення сторін , дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно п. 75.1. ст. 75 органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.80.1. та п.80.2. ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пунктом 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Судом не приймаються до уваги твердження позивача з приводу законності проведення перевірки, у зв'язку з тим, що Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року обмежує право податкового органу на проведення у 2015 році фактичних перевірок.

З такими твердженнями суд не погоджується виходячи з наступного:

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2012 року №71-VIII встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють, та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість.

Враховуючи те, що відповідно до акту перевірки у позивача, серед іншого, здійснювалась перевірка оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), що за своєю суттю є перевіркою повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, суд вважає, що обмеження на проведення перевірки до позивача не застосовуються.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що питання законності проведення перевірки не є предметом позовних вимог, оскільки позивач не скористалася своїм правом на допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки та не оскаржувала наказ на проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що працівниками ГУ ДФС у Тернопільській області проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво і обіг підакцизних товарів, дотримання законодавства щодо укладення трудового ласті договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Результати перевірки оформлено актом від 03.02.2015 р. № 0035/19/19/22/НОМЕР_1 (далі по тексту - акт перевірки).

Як видно з акту перевірки (а.с.6) перевіркою встановлено факт зберігання алкогольних напоїв не внесених до Єдиного реєстру, а сааме: однієї пляшки горілки «Олександрія» ємністю 0,5л, міцністю 40%, а також відсутність ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями на торговому об'єкті. На підставі викладеного, перевіряючими зроблено висновок про порушення ФОП ОСОБА_1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

На підставі висновків зроблених в акті перевірки, Кременецькою ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області 19 лютого 2015 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000132207 (а.с.7).

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи вищенаведені обставини судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення №0000132207 винесене на підставі акта перевірки № 0035/19/19/22/НОМЕР_1 від 3 лютого 2015 року. Разом з тим, як видно з розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (а.с.8), перевіркою встановлено порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензій, а відповідальність визначено за ст.17 цього ж закону, а саме за: здійснення оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - штраф у розмірі 17 000 грн.

Із заперечень поданих представником відповідача, встановлено, що позивача притягнуто до відповідальності за ч.5 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Разом з тим, як видно з акту перевірки, пояснень свідка ОСОБА_4 (інспектора, який брав участь у проведенні фактичної перевірки позивача) та пояснень самої позивачки ОСОБА_1, в ході перевірки було виявлено факт зберігання алкогольного напою не внесеного до Єдиного реєстру, відповідальність за що передбачена абзацом 11 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Зі змісту п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України видно, що однією із підстав для винесення податкового повідомлення-рішення є результати перевірки контролюючого органу, яким зафіксовано факт порушення вимог податкового чи іншого законодавства. Крім того, даною нормою передбачено, що до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних [фінансових) санкцій.

Аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки застосовані в ньому штрафні санкції не на підставі висновків акту перевірки.

Суд також вважає, що не знаходять свого підтвердження нібито встановленні перевіркою порушення, оскільки в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт зберігання алкогольного напою не внесеного до Єдиного реєстру. Так, як пояснила в судовому засіданні позивач пляшка горілки нею була придбана для особистих потреб, а саме з метою її дарування знайомій у якої було день народження. Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що пляшка горілки знаходилась під прилавком біля її особистих речей.

Пояснення позивача з даного приводу не були спростовані, а навпаки підтверджені поясненнями свідка ОСОБА_4 (інспектора, який брав участь у проведенні фактичної перевірки позивача).

Крім того, аналогічні пояснення були надані позивачем під час проведення перевірки (а.с.27).

Разом з тим і ця обставина не була врахована при винесенні податкового повідомлення-рішення.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням неправомірно визначено розмір штрафної (фінансової) санкції, виходячи з наступного:

Як видно із оскаржуваного ППР, до позивача відповідно до ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано санкцію у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за здійснення оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо посилення контролю за обігом підакцизних товарів та уточнення окремих податкових норм» від 12 серпня 2014 року № 1638-УІІ, який опубліковано 04.09.2014р., встановлено: До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: «-оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень».

Відповідно до прикінцевих положень вищезазначеного Закону України, вказано, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім абзаців одинадцятого - чотирнадцятого підпункту 9 пункту 2 розділу І цього Закону (щодо внесення змін до статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"), які набирають чинності через шість місяців з дня опублікування цього Закону, тобто з 5 березня 2015 року. Натомість до 5 березня 2015 року розмір штрафної (фінансової) санкції за вищевказане порушення становив 1 700 грн.

Таким чином, станом на час прийняття оспорюваного ППР законом був визначений розмір штрафних санкцій - 1 700 грн.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд вважає, що позивач належними та допустимими доказами довів обґрунтованість своїх вимог, відповідач, незважаючи на заперечення проти позову, не спростував неправомірності винесеного рішення, а тому суд приходить до переконання про задоволення позову.

З врахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про захист порушеного права позивача шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000132207 від 19 лютого 2015 року.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати понесені позивачем підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області від 19 лютого 2015 року №0000132207.

Повернути з державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 182 грн. 70 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 6 квітня 2015 року.

Головуючий суддя Осташ А. В.

копія вірна

Суддя Осташ А. В.