Ухвала суду № 43444577, 25.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2015 року Справа № 876/9900/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року в адміністративній справі за позовом приватного акціонерного товариства «Серін-Ліс» до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

У березні 2013 року позивач ПАТ «Серін-Ліс» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ДПІ у Надвірнянському районі Івано-Франківської області ДПС, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000141500 від 22.02.2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 29591 грн. за грудень 2012 р. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 7397,75 грн..

Відповідач ДПІ у Надвірнянському районі Івано-Франківської області позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив відмовити у задоволенні позову.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.05.2013 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000141500 від 22.02.2013 року.

З цією постановою суду не погодився відповідач і оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, протиправною, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення від 22.02.2013 року було прийняте за результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки податкової звітності позивача з податку на додану вартість за грудень 2012 р., про що складено Акт № 109/15-36480308 від 11.02.2013 р.. Під час проведення перевірки було встановлено порушення позивачем п.199.4 ст.199, п.200.4 ст.200 ПК України, пп.4.6.3 п.4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість. Зокрема, зазначає апелянт, що подаючи 18.01.2013 р. уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2012 р. позивач ПАТ «Серін-Ліс» не повинен був в рядку 20.2 графі 6 зараховувати від'ємне значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 29408 грн.. Вказану суму позивач мав включити в декларацію за січень 2013 р., яку подає в лютому 2013 р., що позивачем було зроблено.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 30.05.2013 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що відповідачем ДПІ у Надвірнянському районі Івано-Франківської області ДПС було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2012 р. ПАТ «Серін-Ліс». За результатами перевірки складено Акт № 109/15-36480308 від 11.02.2013 року (а.с. 7-8).

У вказаному акті перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги : п.199.4 ст.199, п.200.4 ст.200 ПК України, пп.4.6.3 п.4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2012 р. на 29591 грн..

На підставі вищевказаного Акта перевірки від 11.02.2013 року відповідачем ДПІ у Надвірнянському районі Івано-Франківської області ДПС винесено відносно позивача податкове повідомлення-рішення № 0000141500 від 22.02.2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 29591 грн. за грудень 2012 р. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 7397,75 грн. (а.с. 9).

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо безпідставності тверджень ДПІ про порушення позивачем вимог податкового законодавства та щодо протиправності винесеного податкового повідомлення-рішення від 22.02.2013 року, з врахуванням наступного.

Згідно п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду ( п.200.3 ст.200 ПК України).

Згідно п.200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 200.6 ст.200 ПК України передбачено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів. При цьому згідно п.200.7 вказаної норми Кодексу платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Із матеріалів справи видно, що 19.12.2012 р позивач ПАТ «Серін-Ліс» подав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2012 р., в рядку 20.2 якої відображено суму 6039 грн. (а.с. 44-48).

Також судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 16.01.2013 року позивачем подано до ДПІ у Надвірнянському районі уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, де, зокрема, у рядку 20.2 уточнені показник від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного ( податкового) періоду становить 35447 грн. (графа 5), таким чином різниця між показниками складає 29408 грн. (графа 6) (а.с. 72-74).

Також 19.01.2013 року позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за грудень 2012 року, в якій в рядку 20.2 (зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового періоду до складу податкового кредиту наступного звітного ( податкового) періоду), в рядку 21 (залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного ( податкового) періоду) зазначено суму 35447 грн. та відповідно у рядку 23.1 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) зазначено 30067 грн. (а.с.60-67).

На підставі декларації позивача ПАТ «Серін-Ліс» за січень 2013 року поданої 20.02.2013 року, визначено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 14781 грн. (рядок 23.1 декларації). При цьому у рядку 21.1 (значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду) вказано ПДВ в сумі 29408 грн. (а.с.84-92).

З цього приводу судом першої інстанції вірно враховано, що згідно п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Відповідно до п.50.2 ст.50 ПК України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

З аналізу наведених правових положень видно, що право платника виправити самостійно виявлені помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, може бути обмежено виключно випадками, визначеними у Кодексі, а саме: у разі подання розрахунку після закінчення строків давності, визначених ст.102 ПК України та у випадку проведення контролюючим органом перевірки податкової декларації, яка уточнюється. Інших обмежень щодо виправлення платником податків самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, у будь-якому рядку такої декларації, нормами ПК України не передбачено.

Таким чином, позивачем ПАТ «Серін-Ліс» подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року з дотриманням вимог ст.50 ПК України, а у відповідача не було підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2012 р..

Щодо покликання апелянта на наказ Державної податкової служби від 16.02.2012 року за № 128 «Про затвердження узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань відображення у податковій звітності з ПДВ змін сум податкового зобов'язання та податкового кредиту», то суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що зі змісту Глави 3 ПК України видно, що узагальнююча податкова консультація є обов'язковою для платника податків, а також, що зміст такої податкової консультації вказує лише на те, що чинним законодавством не передбачено обов'язку позивача відображати уточнюючі показники в декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, постанова суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 41 ч.1, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року в адміністративній справі за позовом приватного акціонерного товариства «Серін-Ліс» до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк