Ухвала суду № 43444581, 01.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року Справа № 876/6100/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2014 року у справі за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

25 березня 2014 року позивач - ФОП ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача - Ужгородської МДПІ, в якому просила (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог) відмінити податкове повідомлення-рішення від 22 січня 2014 року № 0000082200 Ужгородської ОДПІ Міндоходів у Закарпатській області в частині безпідставно нарахованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 8840 (вісім тисяч вісімсот сорок) грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22 січня 2014 року № 0000082200 Ужгородської ОДПІ Міндоходів в Закарпатській області в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8500,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що в листах про надання роз'яснення від 22 грудня 2008 року №26818/7/23-7017 та від 24 грудня 2009 року №13432/6/23-7015/1445 Державна податкова адміністрація України зазначає, що згідно з п.4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог вищевказаного Закону, до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій. Отже, у разі встановлення факту невиконання щоденного друку фіскального чеку на реєстраторі розрахункових операцій до суб'єкта підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція за кожне порушення згідно з п.4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Просить апеляційну скаргу задовольнити, постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю- доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень № 13/22-02 та № 14/22-02 від 09 січня 2014 року головними державними ревізорами-інспекторами відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів у Закарпатській області Вовчанською Л.В. та Бадзьо Р.І. проведено фактичну перевірку кафе, що належить позивачу.

У результаті перевірки встановлено порушення п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема, не роздрукування фіскальних звітних чеків у кількості 18 шт., а саме: фіскальний звітний чек за 18 липня 2012 року, за 17 липня 2013 року, за 08 серпня 2012 року, за 07 вересня 2012 року, за 17 жовтня 2012 року, за 25 жовтня 2012 року, за 10 листопада 2012 року, за 19 листопада 2012 року, за 07 грудня 2012 року, за 01 лютого 2013 року, за 14 лютого 2013 року, за 15 лютого 2013 року, за 11 березня 2013 року, за 29 червня 2013 року, за 02 вересня 2013 року, за 19 жовтня 2013 року, за 27 жовтня 2013 року, за 15 листопада 2013 року. Також встановлено не зберігання фіскальних звітних чеків у кількості 8 шт., а саме: відсутні Z-звіт №10, Z-звіт №11, Z-звіт №12, Z-звіт №13, Z-звіт № 14, Z-звіт №15, Z-звіт № 17, Z-звіт №18.

За результатами перевірки складено Акт №0007/07/16/22/НОМЕР_2 від 14 січня 2014 року.

22 січня 2014 року Ужгородською ОДПІ Міндоходів у Закарпатській області прийнято пдаткове повідомлення-рішення №0000082200, яким застосовано до позивача 8840,00 грн. фінансових санкцій, а саме: 6120 грн. (340*18) - за невиконання щоденного друку 18-ти фіскальних звітних чеків на реєстраторі розрахункових операцій та 2720 грн. (340*8) - за не зберігання 8-ми фіскальних звітних чеків у книзі обліку розрахункових операцій.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неправильно визначено розмір штрафної (фінансової) санкції за порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян застосовується незалежно від кількості виявлених під час перевірки нероздрукованих та незбережених фіскальних звітних чеків у книзі обліку розрахункових операцій.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Відповідно до п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно з п.4 ст.17 вказаного Закону у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій за рішенням відповідних органів державної податкової служби України до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз змісту цих норм дає підстави для висновку, що зазначена фінансова санкція встановлена за порушення суб'єктами підприємницької діяльності вимоги Закону щоденно друкувати фіскальний звітний чек та зберігати його в книзі обліку розрахункових операцій.

Не виконуючи протягом певного періоду обов'язок щодня друкувати фіскальний звітний чек, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи цей чек у книзі обліку розрахункових операцій - триваюче.

Враховуючи, що згідно зі ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.

Отже, за вчинення порушень, про які зазначається у п.4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідний орган державної податкової служби України може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та/або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів прийшла до переконання, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2014 року у справі № 807/864/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик