Рішення № 43440971, 25.03.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 березня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Мацунича М.В. і Панька В.Ф.,

при секретарі: Дашковська С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 24 червня 2014 р. за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет застави, -

в с т а н о в и л а :

у жовтні 2013 р. публічне акціонерне товариство «Банк Національний кредит» (надалі - Банк) звернулося у суд із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у якому після уточнення предмету (а.с.189) просило:

- стягнути з ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 71/3-05 від 12.08.05 р. у сумі 78983.91 грн.;

- звернути стягнення на предмет застави, а саме: легковий автомобіль Chevrolet Aveo SF69Y, номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, колір сірий, 2005 р. випуску, повною масою 1505 кг, який належить на праві власності ОСОБА_4, у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 71/3-05 від 12.08.05 р. у розмірі 214766 грн. (за період з 12.08.05 р. по 22.05.14 р.), із яких 86780 грн. - заборгованість за кредитом, 72000.69 грн. - заборгованість по процентах, 15863.91 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 24824.91 грн. - пеня за несвоєчасну оплату кредиту, 4903.62 грн. - 3% річних від простроченої суми процентів, 10393.80 грн. - 3% річних від простроченої суми тіла кредиту) шляхом проведення прилюдних торгів із продажу застави в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною 26159 грн.;

- стягнути з відповідачів 2147.67 грн. судового збору.

На обґрунтування Банк зазначав, що 12.08.05 р. уклав із ОСОБА_3 кредитний договір № 71/3-05 на суму 12000 доларів США терміном до 11.08.10 р. зі сплатою 13% річних на купівлю автомобіля.

У забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 21.08.07 р. уклав договір застави, за яким передав Банку легковий автомобіль Chevrolet Aveo SF69Y, вартість якого оцінено в 58974 грн.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 06.06.13 р. стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість за цим кредитним договором у розмірі 156013.80 грн., яка нарахована станом на 27.09.12 р. Рішення не виконано.

Однак, ОСОБА_3 без згоди Банку продав предмет застави ОСОБА_5, яка 29.07.13 р. продала його ОСОБА_4

За період із 01.10.12 р. по 06.06.14 р. заборгованість ОСОБА_3 перед Банком склала 78983.91 грн.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 26.06.14 р. в уточненому позові відмовлено (т.1, а.с.220-223).

Апелянт просить змінити це рішення і задовольнити позовні вимоги. Доводить про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції виходив з того, що строк дії договору закінчився 11.08.10 р. і тому відсутні підстави для нарахування заборгованості за кредитним договором, а на момент придбання автомобіля ОСОБА_4 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запис про обтяження був не чинним (вилучений).

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення - скасуванню із ухваленням нового по суті позовних вимог, із таких мотивів.

Згідно з положеннями ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як видно з матеріалів справи, 20.08.05 р. між Банком і ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 71/3-05 на суму 12000 доларів США терміном до 11.08.10 р. (т.1, а.с.7-9), а в якості забезпечення виконання цього договору було укладено договір застави майна № 93/5-05 - легкового автомобіля марки Chevrolet Aveo SF69Y, № кузова НОМЕР_7, державний номер НОМЕР_3, колір сірий, 2005 р. випуску, повною масою 1505 кг, яким заставодавець володів на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого Ужгородським МРЕВ 30.08.05 р. (т.1, а.с.11-12).

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 06.06.13 р. стягнуто з ОСОБА_3 на користь Банку заборгованість за кредитним договором № 71/3-05 від 12.08.05 р. у розмірі 156013.80 грн.; визнано за ОСОБА_5 право власності на автомобіль марки «Chevrolet Aveo SF69Y» 2005 р. випуску, державний номер НОМЕР_4, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_7, НОМЕР_8; вилучено із Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис № 11848452 від 16.11.11 р. з контрольною сумою АЕ 0847Д166, та запис від 02.10.12 р. з контрольною сумою 98ВБ4ДГВ4 (т.1, а.с.92-94).

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 14.02.14 р. апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 06.06.13 р. задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_3 на користь Банку кредитну заборгованість за указаним кредитним договором на загальну суму 117420.91 грн. (т.1, а.с.140-144).

Відповідно до п.17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання і не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст.ст. 526, 599 ЦК України.

Тобто, рішення апеляційного суду Закарпатської області від 14.02.14 р. р. (яке дотепер не виконано) не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання і не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України та умовами кредитного договору.

Перевіривши розрахунок заборгованості, колегія суддів дійшла висновку, що з ОСОБА_3 на користь Банку належить стягнути 78983.91 грн. кредитної заборгованості.

Стосовно вирішення позову в частині звернення стягнення на предмет застави, колегія суддів виходить з наступного.

Договором застави сторони погодили, що заставодавець зобов'язаний до моменту повного виконання зобов'язань за основним договором не вчиняти будь-яких дій щодо припинення прав на предмет застави (п. 2.1.1.), не здійснювати уступку прав на предмет застави третім особам (п. 2.1.2.), а самостійно розпоряджатися предметом застави заставодавець може лише після виконання забезпечених заставою зобов'язань (п. 2.2.1.).

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 04.09.13 р. апеляційну скаргу Банку задоволено частково, рішення Ужгородського міськрайонного суду від 06.06.13 р. у частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_5 до Банку і ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль та вилучення записів з реєстру скасовано (т.1, а.с.95-100).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.14 р. скасовано зміни у державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 26.06.13 р. о 18:06:34 здійснені на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду від 06.06.13 р. № 712/21333/12 про вилучення обтяження за № 11848452 від 16.11.11 р.(т.2, а.с.35-39).

Відповідно до ст. 572, ст. 574 ч. 1, ст. 586 ч. 2, ст.ст. 589-591, ст. 592 ч. 1 п. 1, ст. 593 ч. 1 п. 1, ч. 2 ЦК України (тут і далі нормативні акти в редакції, чинній на час виникнення відповідних юридичних фактів), ст. 1, ст. 17 ч. 2, ст.ст. 19-21, ст. 27 ч. 1, ст. 28 Закону України «Про заставу» (Закон № 2654-XII), ст.ст. 3, 9, ст. 21 ч. 1 п. 1, ст. ст.ст. 23-33 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (Закон № 1255-IV):

обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна;

в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавець) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави);

застава виникає, зокрема, на підставі договору;

заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором;

у разі відчуження предмета обтяження боржником він зобов'язаний негайно письмово повідомити про це обтяжувача, який протягом п'яти днів з дня отримання цього повідомлення повинен зареєструвати відповідні зміни у відомостях про обтяження;

за загальним правилом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, винятком з якого є випадок, зокрема, коли обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження;

застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи;

заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, у разі передання заставодавцем предмета застави іншій особі без згоди заставодержателя, якщо одержання такої згоди було необхідним;

застава припиняється передусім з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання та в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

За змістом положень ст. 577 ч. ч. 3, 4 ЦК України, ст. 15 ч. 1 Закону № 2654-XII, ст.ст. 11-20 Закону № 1255-IV, застава рухомого майна може бути зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, така реєстрація обтяження (застави) є правом заставодержателя або заставодавця і стосується передусім питань пріоритету обтяження, прав сторін, що випливають з такого пріоритету. Водночас реєстрація обтяження надає йому чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено Законом № 1255-IV, у разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено Законом № 1255-IV.

Оскільки рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 04.09.13 р. встановлено, що на час вчинення купівлі-продажу автомобіля той перебував у заставі, відповідне обтяження було зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, доказів наявності в ОСОБА_6 дозволу (згоди) обтяжувача на відчуження предмету застави в справі немає, а Банк дачу такої згоди заперечує, то заставодавець ОСОБА_3 не мав права відчужувати автомобіль.

Під час апеляційного розгляду справи встановлено, що 13.07.13 р. ОСОБА_5 зняла легковий автомобіль «Chevrolet Aveo SF69Y», д/н НОМЕР_4, з обліку в органі ДАІ для реалізації, після чого на підставі довідки-рахунку серії ААВ № 793925 від 29.07.13 р. продала його мешканцю м. Мукачева ОСОБА_4, яким зареєстрував його за собою 30.07.13 р. (цифри державних номерних знаків «6634»).

Ураховуючи наведені обставини суд першої інстанції безпідставно відмовив Банку в задоволенні позову.

У контексті наведеного позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню по суті заявлених вимог. Колегія суддів лише зауважує, що має місце неправильний розрахунок загальної суми заборгованості за період із 12.08.2005 р. по 22.05.2014 р. через неврахування рішення апеляційного суду Закарпатської області від 14.02.14 р., яке набрало законної сили, є чинним і має преюдиціальний характер.

Керуючись ст.ст. 19, 20, 27 Закону України «Про заставу», ст. ст. 526, 599 ч. 2 ст. 625 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215, 303 ч.1, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.1, п.4, ч.2, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, -

в и р і ш и л а :

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» задовольнити частково.

2. Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 24 червня 2014 р. скасувати.

3. Позов задовольнити.

4. Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_6; ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_9, виданий 29.06.1999 р. Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області) на користь публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» 78983.91 грн. заборгованості за кредитним договором № 71/3-05 від 12.08.05 р., що утворилася станом на 22.05.14 р., яка складається із пені та 3% річних включно.

5. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 71/3-05 від 12.08.05 р. між публічним акціонерним товариством «Банк Національний кредит» і ОСОБА_3 на загальну суму 196404.82 грн. (117420.91 за рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 14.02.14 р. + 78983.91 грн.). звернути стягнення на предмет застави, а саме: легковий автомобіль Chevrolet Aveo SF69Y, номер кузова НОМЕР_7, державний номер НОМЕР_3, колір сірий, 2005 р. випуску, який належить на праві власності ОСОБА_4, шляхом проведення прилюдних торгів з продажу предмету застави у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

6. Стягнути із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» по 1610.75 грн. судових витрат із кожного.

7. Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: