Ухвала суду № 43407236, 17.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.03.2015 м. Київ К/800/39677/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Голубєвої Г.К., Лосєва А.М., розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргуБуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постановуЛьвівського окружного адміністративного суду від 10.10.2013 та ухвалуЛьвівського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2013 у справі №813/6918/13-аза позовомПриватного підприємства «Фірма «Галторг» доБуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ:

Керівник приватного підприємства «Фірма «Галторг» Венгринович Маряна Раїса-Миронівна звернулася до суду із адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправними дії Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо викладення в акті перевірки ПП «Фірма «Галторг» висновків про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин ПП «Фірма «Галторг» із контрагентами ТОВ «ТК «Бізнеспром» та ТОВ «Галицька кабельна компанія», їх виду, обсягу, якості та розрахунків, встановлення відсутності об'єктів оподаткування та неможливості реального здійснення платником податків операцій; щодо внесення до інформаційних баз відомостей про результати перевірки ПП «Фірма «Галторг»; а також зобов'язати розглянути питання щодо вилучення відомостей з інформаційних баз даних інформації про результати проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Фірми «Галторг».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2013 у даній справі, залишеною без змін ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2013, позовні вимоги Приватного підприємства «Фірма «Галторг» задоволено частково, визнано протиправними дії Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо внесення до інформаційних баз відомостей про результати перевірки ПП «Фірма «Галторг», за результатами якої складено акт від 08.07.2013 за №6/22-00/36763691 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Фірма «Галторг» щодо підтвердження відомостей, отриманих від ТОВ «ТК «Бізнеспром» за період з 01.08.2012 по 31.08.2012 та з питань взаєморозрахунків з ТОВ «Галицька кабельна компанія» за серпень 2012 року», а також зобов'язано розглянути питання щодо вилучення відомостей з інформаційних баз даних інформації про результати проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Фірми «Галторг», за результатами якої складено акт від 08.07.2013 за №6/22-00/36763691 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Фірма «Галторг» щодо підтвердження відомостей, отриманих від ТОВ «ТК «Бізнеспром» за період з 01.08.2012 по 31.08.2012 та з питань взаєморозрахунків з ТОВ «Галицька кабельна компанія» за серпень 2012».

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати в задоволеній частині позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в цій частині позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від ТОВ «ТК «Бізнеспром» за період з 01.08.2012 по 31.08.2012 та з питань взаєморозрахунків з ТОВ «Галицька кабельна компанія» за серпень 2012 року, відповідачем складено акт від 08.07.2013 за №6/22-00/36763691, згідно висновків якого встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств - постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям. Тобто, операції з поставки товарів між ТОВ «ТК «Бізнеспром» - ПП «Фірма «Галторг» - ТОВ «Галицька кабельна компанія» по ланцюгу з контрагентами-покупцями не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) та не спричиняють реального настання правових наслідків.

Податкових повідомлень-рішень про визначення сум грошових зобов'язань позивачу, у встановленому податковим законодавством порядку, відповідач не приймав.

Суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо викладення висновків в акті перевірки, мотивували рішення тим, що викладення висновків в акті перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, що породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливає на його права та обов'язки. Проте, задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача розглянути питання щодо вилучення з інформаційних баз даних про результати перевірки виходили з того, що відповідачем безпідставно скориговано показники податкової звітності позивача без прийняття податкового повідомлення-рішення, в установленому законодавством порядку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Підпунктом 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

При цьому, згідно вимог підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

В силу приписів пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

З метою удосконалення процесу адміністрування податків було створено інформаційну систему «Податковий блок», що включає чотири підсистеми-сегменти операційної діяльності органів податкової служби, таких як: реєстрація платників податків; обробка податкової звітності та платежів; облік платежів; податковий аудит.

Ця система призначена для виконання основних завдань органів ДПС, як-от: інформування платників податків про їх податкові зобов'язання та надання роз'яснень податкового законодавства; податковий облік та реєстрація платників податків; прийом та обробка документів податкової звітності та облік платежів; перевірка податкової звітності на відповідність вимогам та нормам, встановленим законодавчими та нормативними актами України; застосування заходів із погашення податкового боргу у випадках порушення податкової дисципліни з боку платників податків; вирішення спірних питань щодо сум податкових донарахувань та податкового боргу тощо.

Зважаючи на викладене слід наголосити, що висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку. Зокрема з урахуванням того, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відтак наведене виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків, зокрема, у вигляді коригування в базах даних задекларованих ним показників, до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі висновків акту перевірки відповідач вніс до інформаційних баз даних органу податкової служби відомості про результати перевірки.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову в цій частині.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2013 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.П.Юрченко Судді Г.К.Голубєва А.М.Лосєв