Ухвала суду № 43403715, 02.04.2015, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/209/15-ц

Провадження № 2/581/92/15

УХВАЛА

02 квітня 2015 року суддя Липоводолинського районного суду Сумської області СізовД.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України

про відшкодування упущеної вигоди,

в с т а н о в и в :

10 березня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною позовною заявою, яку ухвалою судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 11 березня 2015 року було залишено без руху з підстав ненадання оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 3000 грн. та ненадання і не зазначення про відомості, з настанням яких заявник повязує наявність у нього права на відшкодування упущеної вигоди.

Керуючись вимогами ст.121 ЦПК України, відповідно до яких суд перед вирішенням питання про можливість відкриття провадження зобовязаний перевірити позовну заяву на відповідність додержання положень ст.ст.119, 120 вказаного Кодексу, заявнику було запропоновано усунути вказані недоліки в строк, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання копії ухвали, та розяснено наслідки невиконання вимог ухвали судді.

Із розписки про вручення поштової кореспонденції вбачається, що ОСОБА_1 копію вказаної ухвали отримав 21 березня 2015 року.

На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, ОСОБА_1 надав суду довідку про своє перебування на обліку у Липоводолинському районному центрі зайнятості та відсутність у 2014 році виплат по безробіттю, довідку з місцевого відділу ДВС про накладення у квітні 2014 року арешту на грошові кошти, що містяться на його рахунках, та просив звільнити від сплати судового збору.

Розглянувши заяву про звільнення від сплати судового збору, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.82 ЦПК України враховуючи майновий стан сторони, суд, крім іншого, може своєю ухвалою, звільнити її від сплати судового збору.

Таке звільнення можливе виключно у разі надання доказів складного майнового становища сторони, який повинен бути настільки тяжким, що не дозволяє заявнику реалізувати в суді своє право на захист.

Однак, на переконання суду таких відомостей заявник суду не надав, оскільки інформація про ненарахування та неотримання заявником допомоги по безробіттю у 2014 році не вказує на її неотримання у 2015 році, а довідка про наявність постанови державного виконавця від 28 квітня 2014 року про накладення в ході примусового стягнення штрафу і судового збору арешту на грошові кошти, без зазначення розміру стягнення, стану виконання на день звернення до суду, відомостей про арештовані рахунки, взагалі вказують на наявність неналежної виконавчої дисципліни з боку ОСОБА_2, а не на поважність причин для звільнення його від сплати судового збору.

У звязку з викладеним, вважаю необхідним відмовити і задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору.

Оскільки з моменту одержання ухвали суду пройшло достатньо часу з урахуванням наданого пятиденного строку та звичайного обігу поштової кореспонденції в межах Липоводолинського району, а недоліки заяви заявником не усунуті, вважаю необхідним визнати заяву неподаною і повернути.

Керуючись ст.82, 121 ЦПК України, суддя,

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 визнати неподаною та повернути заявнику, залишивши у матеріалах справи її копію.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги в пятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя Д. В. Сізов