Постанова № 43392623, 05.02.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1710/14

05 лютого 2015 року 17год. 15хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковська Л.А. за участю секретаря судового засідання Мельничук О.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник Довгалюк І.Л,

третя особа: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "Укрсиббанк"

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3.) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у м. Рівному) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Ухвалою суду від 02.07.2014 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк»).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ у м. Рівному проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо отримання доходу у вигляді додаткового блага громадянина ОСОБА_3, за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, за наслідками якої складено акт № 80/17-01/НОМЕР_1 від 20.05.2014 року (далі - акт перевірки). Зазначає, що висновками акта перевірки встановлено порушення:

пп. 14.1.47 п. 14.1, пп.49.18.4, п.49.18 ст. 49, абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст.167, пп. 168.1.3 п.168.2, ст.168 та п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік в сумі 102779,56 грн. основного платежу та 25 694,89 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення № 0001151742 від 04.06.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 102779,56 грн. та нараховані штрафні санкції в розмірі 25 694,89 грн.

Ознайомившись зі спірним податковим повідомленням-рішенням, позивач вважає, що воно прийняте без повного об'єктивного та всебічного дослідження обставин, що належать до предмету перевірки з порушенням норм чинного податкового законодавства, та підлягає скасуванню.

Зазначає, що в акті перевірки вказано, що позивачем в 2012 році отриманий дохід у вигляді додаткового блага в сумі 605848,00 грн., що оподатковується за ставкою, визначеною пп. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України. Дохід не задекларовано та не сплачено податок в сумі 102 779,56 грн.

На запит ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області від ПАТ «УкрСиббанк» надійшов лист про підтвердження анулювання боргу та достовірність даних про суми виплачених (нарахованих) доходів фізичним особам, що відображені банком у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ознакою «126» за 2012 рік, також з метою виконання вимог пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України ПАТ «УкрСиббанк», як кредитор, повідомило вищевказаного платника податку - боржника шляхом надання повідомлень боржникам під підпис особисто, що анульована сума заборгованості є доходом, отриманим як додаткове благо, та попередило про необхідність самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб. Вказана інформація, без фактичної її перевірки стала підставою для складання акту перевірки.

Вказує, що контролюючим органом зроблені висновки про виконання вищевказаної умови банку тільки на підставі інформації, отриманої від ПАТ «УкрСиббанк», без перевірки документів, які це доказують. Позивач покликається на лист ДПС України «Щодо обкладення ПДФО сум анульованого боргу» від 07.12.2012 р. № 3155/0/141-12/Б/17-1114, відповідно до якого у разі невиконання кредитором вимог підпункту "д" пп. 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу стосовно повідомлення боржника про суму анульованого боргу та включення її до податкового розрахунку № 1ДФ, такий кредитор зобов'язаний в повному обсязі виконати обов'язки податкового агента, встановлені пунктом 176.2 статті 176 Кодексу. При цьому вказані доходи оподатковуються в складі загального місячного оподатковуваного доходу платника податку за ставками, встановленими пунктом 167.1 статті 167 Кодексу, (аналогічні роз'яснення наведені в листі ДПС України «Про анулювання кредитором- боргу фізособи» від 14.08.2012 № 320/0/61-12/17-115)

Крім цього, позивач зазначає, що серед документів, які використані при перевірці відсутні відповідні кредитні договори укладені між ОСОБА_3 та ПАТ «УкрСиббанк», рішення банку про анулювання певних сум заборгованості чи списання заборгованості за рахунок резерву як безнадійної заборгованості. Походження суми заборгованості, підстави виникнення, момент виникнення в акті не вказані.

Отже, зважаючи на зазначене позивач вважає податкове повідомлення-рішення незаконним та просить його скасувати в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав, про що подав письмові заперечення (а.с.37-38).

В обґрунтування поданих заперечень вказує, що згідно відомостей, які надійшли в ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України громадянином ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_3, отримано дохід від ПАТ «УкрСиббанк» за ознакою доходу «126» в сумі 605848,0 грн.

На запит ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області (№ 4264/10/17-16-17-02-08 від 17.09.2013р.) від ПАТ «УкрСиббанк», код ЄДРПОУ 09807780, надійшов лист (інформація) від 07.10.2013р. за №10-23/32583 про підтвердження анулювання (прощення) боргу громадянину ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_3, в сумі 605848,00 грн., про достовірність даних про суми виплачених (нарахованих) доходів фізичним особам, що відображені банком у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за ознакою «126» за 2012р., а також про повідомлення кредитором ПАТ «УкрСиббанк» платника податку-боржника шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто, що анульована сума заборгованості є доходом, отриманим ним як додаткове благо, та попередження про обов'язок боржника самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб з метою виконання вимог пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р № 2755-УІ зі змінами та доповненнями.

ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області, на адресу проживання (податкову адресу АДРЕСА_1) ОСОБА_3 надіслано лист з повідомленням про вручення № 8080/10/17-16-17-02-08 від 06.11.2013р. про надання пояснень та їх документального підтвердження (подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012р.) стосовно отриманого доходу в сумі 605848,0 грн. у вигляді додаткового блага від ПАТ «УкрСиббанк». Даний лист повернутий поштою після закінчення строку зберігання і неявкою адресата за отриманням 09.12.2013р. Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу у разі неможливості вручення платнику рекомендованої кореспонденції, вона вважається врученою платнику в день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.

Відповідач вказує, що перевіркою дотримання встановленого порядку подання до податкового органу податкових декларацій встановлено, що фізичною особою - платником податку ОСОБА_3 за період, що перевірявся податкова декларація до ДПІ у м. Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області у строки, встановлені пп.49.18.4 п.49.18 ст.49. п.179.1 ст.179. Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-ІУ із змінами та доповненнями подана 30.04.2013 року, якою не задекларовано жодного доходу, отриманого у 2012 р. Згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів ОСОБА_3 отримано дохід у вигляді додаткового блага у 1 кварталі 2012р. в сумі 605848,0 грн., який не відображений в декларації ОСОБА_3 за 2012р. чим порушено пп.14.1.47 п.14.1 ст.14, пп. 49.18.4 п.49.18 ст.49, абз. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168, гі. 179.1 ст.179 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755- IV із змінами та доповненнями.

Таким чином, відповідач зазначає, що в порушення пп.14.1.47 п.14.1 ст.14, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, абз. «д» пп.164.2.17 т.164.2 ст.164, п.179.1 ст.179 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-ІУ із змінами та доповненнями, фізичною особою ОСОБА_3 подано декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік 30.04.2013 року (по строку подання до 01.05.2013р.) але не задекларовано дохід в сумі 605848,00 грн., отриманий у вигляді додаткового блага у 2012 році. Відповідач вважає оспорюване податкове повідомлення-рішення правомірним та у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов заперечила з підстав, наведених у письмових запереченнях. Просила у позові відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ «УкрСиббанк» у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала суду відповідні пояснення. Зокрема, зазначила суду, що 08.02.2012 року ОСОБА_3 було отримано повідомлення про анулювання боргу в порядку пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України по кредитних договорах №11348550000 від 20.05.2008 р. та №11369572000 від 11.07.2008 р., які були особисто ним отримані, про що свідчить підпис ОСОБА_3 на зазначених повідомленнях. Відтак по кредитному договору №11348550000 від 20.05.2008 р. ПАТ «УкрСиббанк» прийнято рішення про анулювання кредиторської заборгованості, що станом на 08.02.2012 року становить 45 800,25 доларів США, що складає 365 930,26 грн. по курсу НБУ станом на 08.02.2012, штрафної санкції у сумі 45 124,64 грн., а також заборгованість за відшкодування понесених ПАТ «УкрСиббанк» судових витрат в сумі 3600 грн. По кредитному договору №11369572000 від 11.07.2008 ПАТ «УкрСиббанк» прийнято рішення про анулювання кредитної заборгованості, що станом на 08.02.2012 р. становить 21 031,79 доларів США, що складає 168 037,69 грн. по курсу НБУ, станом на 08.02.2012 р., штрафні санкції у сумі 20 254,91 грн., а також заборгованість за відшкодування понесених ПАТ «УкрСиббанк» судових витрат в сумі 2900 грн.

Отже, третя особа вважає безпідставними твердження позивача, що повідомлення про анулювання (прощення) боргу ним не отримувалися, оскільки в матеріалах справи наявні підписи позивача на зазначених повідомленнях про їх отримання, а тому у позивача виник обов'язок сплати податку з доходів фізичних осіб на підставі пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України. У зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог просить відмовити за безпідставністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участі у справі, дослідивши письмові доказами, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити повністю заважаючи на таке.

Судом встановлено, що 20.05.2014 ДПІ у м. Рівному була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка щодо отримання доходу у вигляді додаткового блага громадянина ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_3 за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 р. за результатами якої складено акт №80/17-01/НОМЕР_1 від 20.05.2014.

Висновками акта перевірки встановлено порушення пп. 14.1.47 п. 14.1, пп.49.18.4, п.49.18 ст. 49, абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст.167, пп. 168.1.3 п.168.2, ст.168 та п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік в сумі 102 779,56 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення № 0001151742 від 04.06.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 102779,56 грн. та нараховані штрафні санкції в розмірі 25 694,89 грн.

Так, на думку суду, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненські області від 04.06.2014 р. №0001151742 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 102779,56 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 25 694,89 грн., винесено податковим органом неправомірно, безпідставно та у порушення положень чинного податкового законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно до п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Абзацом д) пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

З акта перевірки та пояснень представників відповідача та третьої особи вбачається, що саме вказаною нормою (абз.д) пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України) фактично було обґрунтоване спірне податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному про донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб.

Разом з тим, вказаний абз.д) є складовою пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, яким передбачено включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходу, отриманого як додаткове благо, і фактично визначає один з видів такого додаткового блага.

Згідно п.п.5.1, 5.2 ст.5 ПК України поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. У разі якщо поняття, терміні, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Статтею 14 ПК України визначено значення понять, в якому ці поняття вживаються в цьому Кодексі.

Так, відповідно до п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п.п.14.1.47. п.14.1. ст.14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до п.163.1 ст.163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

З аналізу наведених положень ПК України можна зробити висновок, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.

Підпунктом 1.1 статті 1 Податкового Кодексу передбачено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Між тим, відносини, що виникають між банком та його клієнтами з питань надання банківських послуг, в тому числі надання кредитів, є питаннями цивільно-правових відносин, а саме питаннями зобов'язального права, які регулюються актами цивільного законодавства України в тому числі нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 605 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Таким чином, питання припинення зобов'язань, що виникають із кредитних договорів, у тому числі шляхом прощення боргу, повинні бути врегульовані між сторонами зобов'язанням в межах договірних правовідносин.

З матеріалів справи вбачається що, 20.05.2008 року між ПАТ "УкрСиббанк" та позивачем укладено договір за №11348550000 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого Банк зобов'язується надати ОСОБА_3, а останній зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 56 000 доларів США, та сплатити проценти, комісії в порядку та на умовах, визначених даним договором.

11.07.2008 року між ПАТ "УкрСиббанк" та позивачем укладено договір за №11369572000 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого Банк зобов'язується надати ОСОБА_3, а останній зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 25 000 доларів США, та сплатити проценти, комісії в порядку та на умовах, визначених даним договором.

Як вбачається з копії довідки ПAT «УкрСиббанк» № 50-5/612-4 від 20.02.2012 року позивачем за кредитним договором № 11348550000 від 20.05.2008 року отримана сума в розмірі 56 000,00 доларів CILIA, при цьому повернуто 112 133,54 доларів США (56 000,00 доларів США - основного боргу та 56 133,54 доларів США - процентів.);за кредитним договором № 11369572000 від 11.07.2008 року отримана сума в розмірі 25 000,00 доларів США, при цьому повернуто 50 782,89 доларів США (25 000,00 доларів США - основного боргу та 25782,89 доларів США - процентів) (а.с.180-195).

Таким чином, судом встановлено, що в результаті реалізації договірних правовідносин між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 останнім було повернуто Банку суму більшу, ніж була отримана ним в якості кредиту, тобто у позивача внаслідок вказаних правовідносин фактично не відбулось збільшення загального майнового стану чи приросту його активів у той чи іншій формі, а тому у нього і відсутній об'єкт оподаткування в розумінні положень ст.14, п.163.1 ст.163, п.164.1 ст.164 ПК України.

З урахуванням наведеного, суд вважає помилковими посилання відповідача на положення абз. д) пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, як на безумовну підставу для донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, оскільки вказана норма повинна застосовуватись в комплексііз положеннями ст.14, п.163.1 ст.163, п.164.1 ст.164 ПК України і не може їм суперечити.

Крім цього, відповідно до пп.165.1.29 ст.165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти.

З аналізу вказаної норми вбачається, що протягом дії кредитного договору отримані платником податку від банку кошти не можуть бути включені до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.

Одночасно, відповідно до положень абз. д) пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума боргу платника, анульованого кредитором до закінчення строку позовної давності, перебіг якого розпочинається за правилами цивільного законодавства після спливу строку на виконання зобов'язання.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що згідно умов укладеного між позивачем та Банком договору строк кредитування по договору від 20.05.2008 №11348550000 становить 84 місяці, а по договору від 11.07.2008 11369572000 - 82 місяці, тобто термін погашення ОСОБА_3 кредиту встановлено до 20.02.2019 та 11.05.2019 відповідно, і фактично, між сторонами в межах цивільних правовідносин відбулось дострокове припинення кредитного договору шляхом дострокового часткового погашення позичальником кредитної заборгованості з одночасним анулюванням Банком оговореної іншої частини цієї заборгованості, що підтверджується повідомленнями Банку про анулювання боргу (а.с.117-118) та довідкою Банку від 20.02.2012 року №50-5/612-4 про відсутність ОСОБА_3 заборгованості станом на 20.02.2012 року (а.с. 180-195).

Отже, враховуючи, що на виконання обов'язку, визначеного договором про надання споживчого кредиту позивачем було фактично повернуто на рахунок ПАТ «УкрСиббанк» кошти, які перевищують розмір отриманих в якості кредиту, сторонами по договору фактично було достроково припинено дію договору кредиту на певних умовах, суд приходить до висновку про те, що позивачем не було отримано оподатковуваного доходу в розумінні ст.14, п.163.1 ст.163, п.164.1 ст.164, п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, 165 ПК України, а тому суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до приписів ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відтак, оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 правомірні, документально підтверджені та обґрунтовані, відповідають чинному податковому законодавству, отже підлягають задоволенню повністю.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0001151742 від 04.06.2014 р.

Присудити на користь позивача ОСОБА_3 із Державного бюджету судовий збір у розмірі 256, 95 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.