Ухвала суду № 43382458, 18.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2015 року м. Київ К/800/58122/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М. Бившевої Л.І. Шипуліної Т.М.розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції

Головного управління Міндоходів у Тернопільській області

на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від

01.03.2013

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014

у справі № 2-а/819/113/13 (9104/5859/13)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авакс Проф"

до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції

Головного управління Міндоходів у Тернопільській області

про визнання дій протиправними, скасування наказу та податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.03.2013, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авакс Проф" задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області державної податкової служби (надалі - Тернопільська ОДПІ) №0001602210 від 28.12.2012; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.03.2013 і ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити ТОВ «Агропереробка» у задоволенні позовних вимог.

Позивач не надав письмових заперечень на касаційну скаргу, що не перешкоджає її касаційному розгляду.

Частиною першою статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі, зокрема, неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, що були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фахівцями Тернопільської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Авакс Проф» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30.09.2010 по 30.06.2012.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 200.4, п. 200.6, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 2489897,00 грн.

У зв'язку із виявленими порушеннями, на підставі акта перевірки від 03.12.2012 № 5965/22-10/37306789 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 28.12.2012 №0001602210, яким ТОВ «Авакс Проф» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2489897,00 грн.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового).

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, має від'ємне значення, то відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або Державного бюджету України.

Пунктом 200.14 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми визначеної органом ДПС за результатами перевірок, орган ДПС надсилає платнику податкове повідомлення, в якому зазначається сума такого заниженім та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження, як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з п.200.6 у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Відповідно до пп. 4.6.5 п. 4.6 розділу 4 Порядку заповнення податкових декларації по податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2.

Згідно з пп. 4.6.6 п. 4.6 розділу 4 зазначеного Порядку, залишок від'ємного значення включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право в рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість відображати залишок від'ємного значення з податку на додану вартість до повного його погашення шляхом зарахування податкових зобов'язань або отримання права на бюджетне відшкодування.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про недоведеність факту порушення позивачем податкового законодавства та про неправомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області залишити без задоволення.

2. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.03.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 у справі № 2-а/819/113/13 (9104/5859/13) залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна