Постанова № 43381124, 31.03.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2015 р. Справа№ 925/2059/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Куксова В.В.

Авдеєва П.В.

секретар судового засідання - Пугачова А.С.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 31.03.2015 року по справі № 925/2059/14 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на рішення господарського суду Черкаської області від 06.01.2015 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 14.01.2015 року) по справі № 925/2059/14 (суддя - Анісімова І.А.)

за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Актив-Трейд"

приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція"

треті особи: Придніпровський відділ ДВС Черкаського міського управління

юстиції,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4

про визнання прилюдних торгів недійсними

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Актив-Трейд" та приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" про визнання недійсними прилюдних торгів, які відбулись 30.10.2012 року, з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: 1/2 частини нежитлової двоповерхової цегляної будівлі їдальні літ. В-II, загальною площею 1268,4 кв.м з прибудовами овочесховищем літ. В1-I, загальною площею 218,6 кв.м., навісами літ В, в2 та частини відмостки 1, та частини огорожі №2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_3; визнання недійсним протоколу №16/077-121-1 від 30.10.2012 року про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 06.01.2015 року у справі № 925/2059/14 у позові відмовлено повністю. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Рійффайзен Банк Аваль" в доход державного бюджету на рахунок 31213206783002, банк ГУДКСУ в Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації - 22030001, отримувач - УДКСУ м. Черкаси, код 38031150, судовий збір в сумі 1218,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, позивач, публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" по справі № 925/2059/14 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Яковлєва М.Л., суддів Ільєнок Т.В., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2015 року по справі № 925/2059/14 прийнято апеляційну скаргу до провадження і призначено перегляд рішення на 03.03.2015 року.

02.03.2015 року від Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції надійшли пояснення, в яких останній просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення залишити без змін.

03.03.2015 року від відповідача-1 надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

03.03.2015 року від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 року по справі № 925/2059/14 розгляд справи відкладено на 31.03.2015 року.

31.03.2015 року від публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" надійшли письмові пояснення по суті спору.

У зв'язку з перебуванням судді Ільєнок Т.В. у відпустці розпорядженням секретаря палати Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 року здійснено заміну судової колегії та для розгляду апеляційної скарги по справі № 925/2059/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Авдеєва П.В. та Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 року по справі № 925/2059/13 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на рішення господарського суду Черкаської області від 06.01.2015 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 14.01.2015 року) по справі № 925/2059/14 зазначеною колегією.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Актив-Трейд", приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі ст. 96 ГПК України не надано до суду відзивів на апеляційну скаргу.

Представник позивача був присутнім в судових засіданнях та надавав свої пояснення, якими підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду Черкаської області від 06.01.2015 року скасувати повністю та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Представник відповідача-1 в судових засіданнях надавав свої пояснення та просив рішення господарського суду Черкаської області від 06.01.2015 року залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Представник третьої особи-1 в судовому засіданні, призначеному на 31.03.2015 року, надавав свої пояснення та просив рішення господарського суду Черкаської області від 06.01.2015 року залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Представник відповідача-2 та третьої особи-2, 3 в судові засідання не з'являлись, причини неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи викладене, а також наявність в матеріалах справи всіх необхідних для перегляду рішення доказів, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутністю представників відповідача-2 та третьої тособи-2, 3.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ представників позивача, відповідача-1 та третьої особи-1, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області від 06.01.2015 року по справі № 925/2059/14 - слід змінити, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 23.06.2010 року у справі № 2-3228/2010року (суддя Смоляр А.О.) позов публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь банку борг за договорами кредиту у сумі 1 972 230,93 грн. та судові витрати у сумі 1 820,00 грн.

06.10.2010 року судом на виконання рішення було видано відповідні виконавчі листи.

05.11.2010 року банком було передано виконавчий лист на примусове виконання до Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції.

08.11.2010 року відділом ДВС було відкрито виконавче провадження стосовно примусового виконання вказаного рішення суду.

29.06.2011 року з метою здійснення процедури реалізації майна боржника, яке розташоване на території Придніпровського ВДВС, виконавче провадження було передано на виконання до Придніпровського ВДВС Черкаського міського управління юстиції.

Між Придніпровським ВДВС Черкаського міського управління юстиції (третя особа-1) та приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" (відповідач-2) укладено відповідний договір про надання послуг по організації і проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

30.10.2012 року приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" за відповідною заявкою відділу примусового виконання рішень та на виконання договору відбулись прилюдні торги з реалізації Ѕ частини нежитлової двоповерхової цегляної будівлі їдальні літ. В-ІІ, загальною площею 1268,4 кв.м. з прибудовами овочесховищем літ. В1-І, загальною площею 218,6 кв.м., навісами літ. В, в2 та частинами відмостки 1, та частини огорожі № 2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності. Вартість реалізації майна склала 280 000,00 грн. (а.с. 25)

Переможцем прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна було визнано ТОВ «Компанія «Актив-Трейд» (відповідач-1).

За результатами проведення торгів, 30.10.2012 року складено протокол № 16/077-121-1 про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки).

ТОВ "Компанія "Актів-Трейд" повністю розрахувалась, згідно платіжних доручень № 1 від 29.10.2012 року на суму 13 904,70 грн., № 3 від 05.11.2012 року на суму 252 000,00 грн. та № 4 від 05.11.2012 року на суму 14 095,30 грн., всього на загальну суму 280 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, реалізація нерухомого майна проводилась для забезпечення виконання рішення щодо стягнення заборгованості за договорами кредиту.

Підготовка та проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, а також реалізація арештованого майна проводиться державним виконавцем у відповідності до Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року №74/5, розробленої на виконання Закону України "Про виконавче провадження", яка визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку.

Закон України "Про виконавче провадження" та Інструкція про проведення виконавчих дій не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють такий спосіб реалізації майна на прилюдних торгах, як і ст. 650 ЦК України, і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими визначається порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна ( ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" та п.п.5.11, 5.12 Інструкції №74/5 від 15.12.1999р.).

Виходячи з аналізу вищевказаних положень, державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, самі ж прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують та проводять спеціалізовані організації, з якими державна виконавча служба укладає договір (п.5.11. Інструкції про порядок проведення виконавчих дій).

Торги проводились на підставі укладених договорів між Придніпровським ВДВС Черкаського міського управління юстиції (третя особа-1) та приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство "Юстиція".

Правила проведення прилюдних торгів визначені Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5.

Згідно п. 2.2 Тимчасового положення, прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Аналізуючи правову природу реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, переході права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, враховуючи особливості щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів, який є підставою для оформлення права власності, такі дії свідчать про оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна, відтак є правочином.

Враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод з купівлі - продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених ч.ч.1-3 та ч. 6 ст. 203 ЦК України та ч. 1 ст. 205. ЦК України.

Виходячи зі змісту вимог ст. 215 ЦК України, підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів. Відтак, підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених тимчасовим положенням (правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України №6-174цс12 від 13.02.2013р.).

Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна, тобто дії саме до призначення прилюдних торгів підлягають оскарженню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" (ст. 82).

Відповідно до правової позиції Верховного суду України у справі №6-116цс12 - дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. (Постанова Верховного суду України від 24.10.2012р. по справі №6-11цс12).

Згідно ст. 111-28 ГПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Однак, дії державного виконавця в порядку, визначеному ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» не оскаржувалися.

Прилюдні торги проводились на підставі заявок та укладеного договору між Придніпровським ВДВС Черкаського міського управління юстиції (третя особа-1) та приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство "Юстиція".

Позивач в позовній заяві ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" визначає як відповідача-2, однак як вбачається зі змісту позовної заяви, не обґрунтовує належними та допустимими доказами порушення прав позивача спеціалізованою організацією, яка проводила прилюдні торги. Крім того, позивачем не вказано, а також не подано жодних доказів, які саме порушення встановлених законодавством правил проведення торгів були допущені відповідачем-2 при проведенні торгів, які слугували б підставою для визнання їх недійсними.

При цьому, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вбачається, що відповідач-2 - ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" припинило діяльність станом на 04.07.2014 року.

Відповідно до п. 4.7 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за наявності відомостей про припинення діяльності суб'єкта господарювання, який є стороною у справі, господарському суду слід враховувати таке. Відповідно до ч. 7 ст. 59 ГК України, суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Отже, при вирішенні питання щодо припинення провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд повинен перевірити відповідні відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до п. 6 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про припинення провадження у справі щодо вимог заявлених до відповідача-2 - Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", на підставі п. 6 ст. 80 ГПК України.

У відповідності до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, у відповідності до ч. 1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Щодо посилань скаржника на те, що продана частка не виділена в натурі, а тому не може бути продана, до уваги не береться з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

Виходячи з наведених норм, вбачається, що частка у праві спільної часткової власності може бути самостійним предметом купівлі-продажу, тобто без виділення її в натурі.

Продаж 1/2 частки нерухомого майна через публічні торги (протокол від 30.10.2012), без виділення такої частки в натурі відповідає чинному законодавству України.

Крім того, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" своїм листом від 03.09.2012 року № с24-120-1/3562 зазначив, що він погоджується з висновком експерта ТОВ "Всеукраїнський інститут права і оцінки" щодо вартості 1/2 частини нерухомого майна, а також просив направити таке майно на реалізацію.

Таким чином, передача 1/2 частки частини нерухомого майна на примусову реалізацію відбулася зі згоди ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

30.10.2012 року на прилюдних торгах, був присутній представник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" Братцев Петро Федорович, що підтверджується підписаним ним Протоколом присутності на прилюдних торгах з реалізації арештованого нерухомого майна від 30.10.2012 року.

Щодо неможливості продажу майна, що знаходиться в іпотеці також до уваги не береться, оскільки відповідно до ст. 48 закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна. Також, Вищим господарським судом України визначено, що "передбачений ст. 48 Закону України "Про іпотеку" тримісячний строк для оскарження в суді прилюдних торгів за своєю природою є спеціальною (скороченою) позовною давністю стосовно відповідних позовних вимог осіб зазначених у цій нормі, у зв'язку з чим, доцільно подавати заяви до суду щодо спливу позовної давності.

Крім того, договір іпотеки № 010/02-2/1742-07 було укладено між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на забезпечення вимог іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору № 010/02-2/1742-07 від 04.07.2007 року.

Рішенням Придніпровським районним судом міста Черкаси від 23.06.2010 року у справі № 2-3228/2010року (суддя Смоляр А.О.), позов публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь банку борг за договорами кредиту у сумі 1 972 230,93 грн. та судові витрати у сумі 1 820,00 грн. та здійснено спірні торги.

Крім того, треба зазначити, що товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Актив-Трейд" - як покупець майна, ніяким чином не порушував правила проведення прилюдних торгів.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

У відповідності до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття частково невірного рішення. Зокрема, рішення господарського суду Черкаської області від 06.01.2015 року прийнято після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, і є таким що не відповідає нормам закону.

Таким чином, апеляційна скарга публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду слід змінити.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на рішення господарського суду Черкаської області від 06.01.2015 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 14.01.2015 року) по справі № 925/2059/14 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 06.01.2015 року по справі № 925/2059/14 змінити та викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«У позовних вимогах заявлених до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Актив-Трейд" відмовити повністю.

У позовних вимогах заявлених до приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" провадження припинити на підставі п. 6 ст. 80 ГПК України.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Рійффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, б.3, код 14305909) в доход державного бюджету на рахунок 31213206783002, банк ГУДКСУ в Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації - 22030001, отримувач - УДКСУ м. Черкаси, код 38031150, судовий збір в сумі 1218 грн. 00 коп.»

3. Видачу наказу на виконання постанови доручити господарському суду Черкаської області.

4. Матеріали справи № 925/2059/14 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді В.В. Куксов

П.В. Авдеєв