Ухвала суду № 43376692, 01.04.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/5248/13-ц 01.04.2015 01.04.2015 01.04.2015

Провадження №22-ц/784/814/15

Провадження № 22ц/784/814/15 Головуючий у 1-ї інстанції Спінчевська Н.А.

Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

1 квітня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Ямкової О.О.,

суддів: Колосовського С.Ю., Локтіонової О.В.,

при секретарі: Свіщук О.В.,

за участю: представників заявниці - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представників заінтересованої особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника виконавчої служби - Мельник Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_6

на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 лютого 2015 року

за її скаргою

на дії та постанову державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби

Миколаївського міського управління юстиції

(далі - Ленінського ВДВС ММУЮ), -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року ОСОБА_6 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Ленінського ВДВС ММУЮ щодо винесення ним 6 листопада 2014 року постанови про закінчення виконавчого провадження при виконанні виконавчого листа, виданого їй 3 вересня 2014 року, на підставі рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 листопада 2013 року, зміненого рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 29 січня 2014 року, по цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про реальний поділ житлового будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою, і за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про реальний поділ житлового будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою.

Заявниця зазначала, що у державного виконавця не було законних підстав закінчити виконавче провадження за виданим їй виконавчим листом, так як держаним виконавцем не було у повному обсязі виконано рішення суду, а саме невірно виконані заміри житлового будинку та земельної ділянки, що виділяються у її власність та користування.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 лютого 2015 року у задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду і постановити нову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 листопада 2013 року, зміненого за рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 29 січня 2014 року, позов ОСОБА_7 та зустрічний позов ОСОБА_6 задоволено, та ухвалено про реальний поділ житлового будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 за першим варіантом судової будівельно-технічної експертизи МВ Одеського НДІСЕ №1392-1394 від 11 жовтня 2013 року. За судовим рішенням видано два виконавчих листа кожному стягувачу за своїм позовом щодо кожного боржника: ОСОБА_7 9 липня 2014 року, а ОСОБА_6 - 3 вересня 2014 року. Листи передані стягувачами на примусове виконання до Ленінського ВДВС ММУЮ та за ними державним виконавцем відкрито два виконавчих провадження.

За змістом положень ч. 2 ст. 368 ЦПК України вбачається, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, видається один виконавчий лист. Якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.

19 серпня 2014 року державним виконавцем Ленінського ВДВС ММУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим 9 липня 2014 року на користь стягувача ОСОБА_7, у зв'язку з повним виконанням рішення суду.

6 листопада 2014 року державним виконавцем Ленінського ВДВС ММУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим 3 вересня 2014 року на користь стягувача ОСОБА_6, також у зв'язку з повним виконанням рішення суду.

Копія цієї постанови надана стягувачу ОСОБА_6 26 листопада 2014 року, на яку вона подала скаргу до суду у встановлений законом строк, направивши її поштою.

Звертаючись до суду та обґрунтовуючи подану скаргу, ОСОБА_6 посилалася на не повне виконання державним виконавцем судового рішення, оскільки заміри частини будинку і земельної ділянки, які їй виділено, проведені невірно, а спеціаліста для здійснення виконавчих дій залучено не було.

Разом з тим, відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_6, суд першої інстанції керувався тим, що постанова про закінчення виконавчого провадження винесена державним виконавцем на підставі акта від 6 листопада 2014 року, в якому зазначено про повне виконання рішення суду, і зауважень з боку заявниці при його підписанні не надано.

Однак, до такого висновку суд прийшов помилково, так як в акті від 6 листопада 2014 року, викладено аналогічний зміст акту від 12 серпня 2014 року, складеного за виконавчим провадження відкритим за заявою ОСОБА_7, та зазначено про виконання рішення суду на користь ОСОБА_7, а саме про виділення у її власність частин житлового будинку та у користування земельної ділянки. Щодо виконання рішення суду на користь ОСОБА_6, а саме виділення у її власність приміщень житлового будинку, та в користування земельної ділянки, в ньому посилання відсутні, а інших документів щодо порядку виконання цієї частини судового рішення у виконавчому провадженні немає.

Таким чином, складений державним виконавцем акт як підстава для закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, ухваленим на користь стягувача ОСОБА_6, не відповідає положенням пункту 8 частини 1 статті 49, частини 4 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження», так як його складено на виконання рішення суду на користь іншої особи за іншим виконавчим провадженням.

За такого, заперечення заявниці ОСОБА_6 щодо неповного виконання рішення суду та невірно проведених замірів при його виконанні, нічим не спростовано.

Одночасно, у виконавчому провадженні відсутні дані на підтвердження проведення виконавчих дій у відповідності до змісту судового рішення, на виконання якого було відкрито виконавче провадження за заявою ОСОБА_6

За таких обставин, колегія суддів вважає, що є усі підстави для задоволення скарги ОСОБА_6 та скасування відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України ухвали суду першої інстанції з постановленням нової, якою скаргу слід задовольнити.

Керуючись статтями 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 лютого 2015 року скасувати та постановити нову, якою скаргу ОСОБА_6 на дії та постанову державного виконавця Ленінського ВДВС ММУЮ - задовольнити.

Визнати дії державного виконавця Ленінського ВДВС ММУЮ щодо винесення 6 листопада 2014 року постанови про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим 3 вересня 2014 року за заявою ОСОБА_6 з виконання рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 листопада 2013 року, зміненого рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 29 січня 2014 року - неправомірними, та її скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча

Судді