Ухвала суду № 43376691, 25.03.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/15713/14-ц 25.03.2015 25.03.2015 25.03.2015

Провадження №22-ц/784/779/15 Головуючий у першій інстанції - Черенкова Н.П.

Доповідач апеляційної інстанції - Крамаренко Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої - Крамаренко Т.В.,

суддів - Буренкової К.О., Шаманської Н.О.,

із секретарем судового засідання - Орельською Н.М.,

за участю позивача - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Публічного акціонерного товариства «Златобанк

на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 2 лютого 2015 року, постановлену по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (далі - ПАТ «Златобанк»») про захист прав споживачів та стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а:

В грудні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Златобанк» про захист прав споживачів та стягнення коштів.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 2 лютого 2015 року у вказаній справі відкрито провадження

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Златобанк» посилаючись на порушення суддею правил підсудності, яка мала визначатись за правилами ч.2 ст. 109 ЦПК України, тобто за місцем знаходження відповідача - юридичної особи за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 17/52, просив зазначену ухвалу скасувати та постановити нову, якою повернути позивачу позовну заяву.

В запереченнях на апеляційну скаргу, позивач просив апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу судді залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення позивача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За загальним правилом визначення підсудності справи та відповідно до статті 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Відповідно до частини 5 статті 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтись також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Таким чином, у справах цієї категорії (захист прав споживачів) альтернативою у визначенні підсудності є зареєстроване місце проживання чи перебування позивача та місце завдання шкоди. Позивач має право на вибір між декількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа (пункт 14 статті 110 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що спір виник між фізичною особою ОСОБА_3 та фінансовою установою - ПАТ «Златобанк» з приводу договорів банківського вкладу.

Відповідно до частини 2 статті 1058 ЦК України договір банківського вкладу з фізичною особою є публічним договором, характер якого визначається положеннями статті 633 ЦК України.

За змістом статті 633 ЦК України та положень статті 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» фізична особа є споживачем послуг банку (клієнт банку), зокрема у сфері залучення коштів на депозитні рахунки.

Аналогічним чином вирішує питання про правову природу спірних правовідносин і Закон «Про фінансові послуги та держане регулювання ринку фінансових послуг» (далі - Закон).

Так, згідно з преамбулою Закону ним встановлені загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, а його метою є створення правових засад для захисту інтересів споживачів фінансових послуг.

Законом також визначено, що фінансовою послугою є операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб (частина 1 статті 1 Закону), в тому числі залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення (частина 1 статті 4 Закону).

В п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» від 12 квітня 1996 року, передбачено, що серед інших відносин, які регулює Закон України «Про захист справ споживачів», встановлені відносини, які виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання й зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Таким чином, правовідносини, що виникають з договорів банківського вкладу підпадають під дію Закону «Про захист прав споживачів», а підсудність спору за позовом вкладника - споживача фінансових послуг може визначатись за правилами частини 5 статті 110 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_3, як сторона договору банківського вкладу та споживач фінансових послуг має зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1, що є територією Центрального районного суду м. Миколаєва (а.с.5).

За такого, звернення до суду позивача за місцем свого проживання до Центрального районного суду м. Миколаєва відповідає положенням ст. 110 ЦПК України.

Таким чином, колегія суддів не вбачає порушень суддею місцевого суду процесуальних норм при відкритті провадження у справі, а тому підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

Керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Златобанк» відхилити, а ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 2 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуюча:

Судді: