Рішення № 43364779, 02.03.2015, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 2-175/271/15-ц

175/100/15

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

(з а о ч н е)

02 березня 2015 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області

У складі головуючого судді Борисова С.А.,

при секретарі Єльшиній А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про стягнення заробітної плати не виплаченої при звільненні, компенсацію за невчасно виплачену заробітну плату та суму компенсації за невикористану відпустку,

в с т а н о в и в :

Позивач у судове засідання не з'явився надавши письмову заяву у якій підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі і справу розглянути без його участі та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. За таких обставин, зі згоди позивачки, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що з 17.07.2000 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ДП «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», працюючи на посаді головного інженера.

Наказом №71-К від 31.10.2014 року ОСОБА_1 звільнено за згодою сторін у відповідності з п.1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується відповідними записами зробленими у трудовій книжці позивачки.

Стаття 116 Кодексу визначає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно статті 44 Кодексу при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку. Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено позивачкою у її заяві, відповідач виплатив їй суму вихідної допомоги у повному обсязі.

Проте, в порушення вимог статті 116 КЗпП, в день звільнення підприємство не здійснило з позивачем повного розрахунку і не виплатило йому у повному обсязі заробітну плату, загальна заборгованість якої склала 9181,78 гривень, що підтверджується довідкою №01-07/20 від 22.01.2015 року виданої підприємством, тому вимоги про стягнення даної суми на користь позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, статтею 117 КЗпП встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Статтею 2 КЗпП України, закріплено - «Право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці», стаття 21 Закону України «Про оплату праці» - Працівник має право на оплату своєї праці».

Відповідно до статті 21 КЗпП України - «Трудовий договір є угода між працівником і власником, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, а власник, зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату».

Статтею 115 КЗпП України, передбачено - «Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.», що також закріплено статтею 24 Закону України «Про оплату праці».

Також, відповідно до вимог статті 47 КЗпП України - «Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу». «При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення» - Стаття 116 КЗпП України. Тобто, судом встановлено, що під час розірвання трудових відносин між сторонами відповідач не виконав покладених на нього обов'язків з виплати належних сум працівнику - позивачу.

Зокрема, частиною 2 статті 117 КЗпП України визначено, що при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору

Так, ОСОБА_1 звільнився з підприємства 31.10.2014 року і звернувся до суду для вирішення спору по заробітній платі 27.01.2015 року, тобто, строк затримки виплати заробітної плати становить 88 дні. У свою чергу, середньоденний заробіток позивача, що належав до виплати становив 155,71 гривень, а його заробітна плата за два останніх повних місяців роботи: вересень та жовтень 2014 року, до виплати становила 9181,78 гривень, що підтверджується довідками №01-07/985 від 10.11.2014 року та №№01-07/20 від 22.01.2015 року, відповідно.

Отже, середній заробіток позивачки за час затримки виплати заробітної плати становить 13702,48 гривень (із розрахунку 155,71 гривень х 88 дні).

Враховуючи вищевказані обставини та норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача компенсацію за невчасно виплачену заробітну плату по день фактичного розрахунку. Також, судом встановлено, що при звільненні ОСОБА_1 не виплачено компенсацію за невикористану відпустку, розмір якої становить 7263,45 грн. за 39 календарних днів, тому вважаю, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст.79,88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави сума судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 79, 88, 212, 215, 214, 224, 367 ЦПК України, ст. 261 ЦК України, ст.ст. 21, 95, 47, 116, 117, 233, КЗпП України, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про стягнення заробітної плати не виплаченої при звільненні, компенсацію за невчасно виплачену заробітну плату та суму компенсації за невикористану відпустку - задовольнити.

Стягнути з ДП «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (код ЄДРПОУ: 00689177) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1) суму заборгованості по невиплаченій заробітній платі у розмірі 9181,78 грн.

Стягнути з ДП «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (код ЄДРПОУ: 00689177) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1) суму компенсації за невчасно виплачену заробітну плату у розмірі 13702,48 грн.

Стягнути з ДП «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (код ЄДРПОУ: 00689177) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1) суму компенсації за невикористану щорічну відпустку у розмірі 7263,45 грн.

Стягнути з ДП «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (код ЄДРПОУ: 00689177) на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, а саме рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя С.А. Борисов