Ухвала суду № 43356537, 18.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 р. Справа № 876/412/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Коваля Р.Й.,

суддів: Гуляка В.В., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року в адміністративній справі № 807/3735/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Міор» до Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

У жовтні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Міор» (надалі - ТзОВ «Міор») звернулося з позовом до державної податкової інспекції у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (надалі - ДПІ у м.Ужгороді) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003092202 від 19 вересня 2013 року.

Позивач зазначав, що висновки відповідача про повторне неподання протягом року податкової звітності ТзОВ «Міор» є безпідставними, а тому накладений штраф у розмірі 1020 грн підлягає скасуванню. Позивач визнає, що ним несвоєчасно здана податкова декларація по єдиному податку за 2 квартал 2013 року, а згідно із пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) до сплати підлягає штраф у розмірі 170 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Ужгороді № 0003092202 від 19 вересня 2013 року в частині накладення штрафу у розмірі 850 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Апелянт зазначає, що повторним порушенням, за яке передбачено штраф у розмірі 1020 грн згідно із пунктом 120.1 статті 120 ПК України, буде несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року винесено податкове повідомлення-рішення. Згідно податкового повідомлення-рішення від 18 вересня 2013 року № 0014151705 на позивача накладався штраф у розмірі 510,00 грн за порушення вимог пудпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України (несвоєчасне подання звітності у формі 1ДФ), тому прийняте оскаржене податкове повідомлення-рішення, яким накладено штраф у розмірі 1020 грн, є правомірним.

Враховуючи те, що цю справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, а усі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, у відповідності до пункту 2 частини першої статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно із пунктом 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

У відповідності до підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, в тому чисті, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Частиною першою пункту 120.1 статті 120 ПК України передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно із частиною другою пункту 120.1 статті 120 ПК України ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Із матеріалів справи видно, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення стало те, що податковим повідомленням-рішенням від 18 вересня 2013 року № 0014151705, яке винесене на підставі акта перевірки від 12 серпня 2013 року № 952/07-01-222/22089233, встановлено порушення позивачем підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України (а.с.13 - 14), у зв'язку з чим на підставі пункту 119.2 статті 119 ПК України на ТзОВ «Міор» накладено штраф у розмірі 510,00 грн.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку про повторність неподання або несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків у зв'язку із чим застосовано штраф у розмірі 1020 грн.

Проте, суд зазначає, що повторним порушенням, за яке передбачено штраф у розмірі 1020 гривень згідно із пунктом 120.1 статті 120 ПК України, буде неподання або несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року винесено податкове повідомлення-рішення.

Отже, для визначення повторності правопорушення відповідно до частини другої пункту 120.1 статті 120 ПК України відлік року починається з дати винесення органом державної податкової служби податкового повідомлення-рішення.

Та обставина, що підприємством 12 вересня 2013 відповідно до акта № 952/07-03-17-05/22084233 несвоєчасно здана звітність по формі 1ДФ, за якою визначено штраф за несвоєчасну здачу звітності в розмірі 510 грн не є підставою для збільшення штрафу за здачу іншої звітності із 170 до 1020 грн.

Стаття 71 КАС України передбачає обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, не довів, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України. Натомість, позивач спростував виявлені відповідачем під час перевірки порушення.

У відповідності до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги є безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року в адміністративній справі № 807/3735/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

На ухвалу протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Коваль Р.Й.

Судді: Гуляк В.В.

Судова-Хомюк Н.М.