Ухвала суду № 43356546, 18.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 р. Справа № 876/800/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Коваля Р.Й.,

суддів: Гуляка В.В., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу фермерського господарства «Бурка В.В.» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року в адміністративній справі № 813/8850/13-а за позовом фермерського господарства «Бурка В.В.» до управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У листопаді 2013 року фермерське господарство «Бурка В.В.» звернулося з позовом до управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Позивач зазначав, що ним укладено усну угоду з ОСОБА_2, ОСОБА_3 про контрольний вилов риби у ставку с.Поториця, власником якого є ФГ «Бурка В.В.».

26.06.2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомили позивача про те, що коли ними проводився вилов риби у ставку біля с.Поториця, прибули працівники управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області і повідомили їх про незаконний вилов риби та вилучили рибу й сітки.

Вважаючи такі дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду та просив визнати протиправними:

- проведення працівниками управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області 25.06.2013 року перевірки ставка біля с.Поториця Сокальського району, яким користується фермерське господарство «Бурка В.В.» з 2000 року на підставі Державного акта на право постійного користування землею;

- перебування працівників управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області 25.06.2013 року на території фермерського господарства «Бурка В.В.» - на ставку поблизу с.Поториця Сокальського району, без згоди фермерського господарства «Бурка В.В.»;

- проведення працівниками управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області на території фермерського господарства «Бурка В.В.» - на ставку поблизу с.Поториця Сокальського району, затримання громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без відома та повідомлення представника фермерського господарства;

- вилучення працівниками управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області на території фермерського господарства «Бурка В.В.» - на ставку поблизу с.Поториця Сокальського району, у громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 риби, сітки яка належить фермерському господарству «Бурка В.В.».

Також просив зобов'язати управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області:

- повернути фермерському господарству «Бурка В.В.» рибу, сітки які вилучені 25.06.2013 року зі ставка поблизу с.Поториця Сокальського району;

- не проводити перевірки на ставку поблизу с.Поториця Сокальського району, яким користується фермерське господарство «Бурка В.В.».

Крім того, просив встановити наявність чи відсутність повноваження працівників управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області, а саме:

- чи до повноважень працівників управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області входить виконання вимог Конституції України, рішень Конституційного Суду України, законів України;

- чи до повноважень працівників управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області входить перевірка ставка біля с.Поториця Сокальського району, яким користується фермерське господарство «Бурка В.В.» з 2000 року на підставі державного акта на право постійного користування землею;

- чи до повноважень працівників управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області входить перебувати на території фермерського господарства «Бурка В.В.» - ставка біля с.Поториця Сокальського району, яким користується фермерське господарство «Бурка В.В.» з 2000 року на підставі державного акта на право постійного користування землею, без згоди фермерського господарства «Бурка В.В.»;

- чи до повноважень працівників управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області входить вилучення риби, сітки та човна, які належать фермерському господарству «Бурка В.В.», без згоди фермерського господарства «Бурка В.В.»;

- чи до повноважень працівників управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області входить проведення на території фермерського господарства «Бурка В.В.» - на ставку біля с.Поториця Сокальського району, яким користується фермерське господарство «Бурка В.В.» з 2000 року на підставі державного акту на право постійного користування землею, затримання без відома та повідомлення представника фермерського господарства.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду оскаржив позивач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.

Враховуючи те, що цю справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, а усі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, у відповідності до пункту 2 частини першої статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що у користуванні позивача перебуває ставок, який знаходиться біля с.Поториця Сокальського району Львівської області (державний акт на право постійного користування землею ЛВ № 1041 від 15.12.1999 року).

Спір фактично виник у зв'язку протиправно проведеною, на думку позивача, перевіркою ставка та вилученням риби і сіток, виявлених під час проведення такої у ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Надаючи правову оцінку вказаним відносинам суд враховує наступне.

Згідно зі статтею 34 Закону України «Про тваринний світ» користувачі об'єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку в тому числі зобов'язані безперешкодно допускати до перевірки всіх об'єктів, де утримуються, перероблюються та реалізуються об'єкти тваринного світу, представників органів, що здійснюють державний контроль за охороною і використанням тваринного світу, своєчасно виконувати їх законні вимоги та розпорядження.

Статтею 60 цього Закону встановлено права посадових осіб уповноважених центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, що здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, зокрема: вилучати в порядку, визначеному законом, у осіб, які порушують законодавство в галузі охорони і використання тваринного світу, знаряддя добування тварин (у тому числі водних), транспортні (в тому числі плавучі) засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення, незаконно добуту продукцію, а також відповідні документи; безперешкодно відвідувати територію і приміщення підприємств, установ та організацій, які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку об'єктів тваринного світу, з метою здійснення нагляду за дотриманням вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про рибне господарство промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», завданням законодавства про рибне господарство є правове регулювання відносин у галузі вивчення, охорони, відтворення, використання та реалізації водних біоресурсів, переміщення через митний кордон України водних біоресурсів та продукції з них, а також встановлення основних принципів регулювання та управління рибогосподарською діяльністю в межах території України у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні України та на континентальному шельфі.

Статтею 10 цього ж Закону визначено, що посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають зокрема такі повноваження: безперешкодного доступу до території (у тому числі об'єктів природно-заповідного фонду) і приміщень підприємств, установ та організацій, які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку водних біоресурсів, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; вилучати знаряддя добування (вилову) водних біоресурсів, транспортні засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, а також незаконно добуті водні біоресурси у разі неможливості встановлення власника зазначеного майна;

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі.

Предметом доказування, згідно із частиною першою статті 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом встановлено, що жодних перевірок позивача 25-26.06.2013 року відповідачем не здійснювалось, акта перевірки не складалось. Відповідачем у вказаний період проводився лише рибоохоронний рейд, в результаті якого встановлено незаконний вилов риби сітками гр.ОСОБА_2 та ОСОБА_4, що є предметом притягнення вказаних осіб до адміністративної відповідальності.

Покликання апелянта на протиправність дій відповідача про затримання громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_4 без відома та повідомлення позивача, вилучення у вказаних осіб риби, сітки яка належить позивачу, є безпідставними, оскільки позивачем у справі є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду. Вказані фізичні особи не є позивачами у даній справі, а позивачем до справи не надано жодних належних та допустимих доказів про право представництва позивачем цих же фізичних осіб. Також позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів прав користування чи власності на сітку, прав на виловлену рибу, а також доказів їх вилучення саме у позивача.

Відтак в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З цих же підстав не підлягає до задоволення й вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути позивачу рибу й сітки, які вилучені 25.06.2013 року. Крім цього, питання про повернення знарядь і засобів та добутих водних живих ресурсів може вирішуватись судом в порядку розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил рибальства.

Безпідставні є покликання апелянта на протиправність перебування працівників відповідача, проведення відповідачем перевірки ставка, яким користується позивач та зобов'язання відповідача не проводити перевірки ставку, оскільки такі функції покладені на відповідача наведеними вище законами. Таким чином суд не наділений повноваженнями зупиняти дію закону, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про встановлення наявності чи відсутності повноваження відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Згідно з положеннями пункту 6 частини 4 статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Під компетенційними спорами розуміють спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб'єкти владних повноважень. Позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

З наведеного випливає, що визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень відноситься до юрисдикції адміністративного суду лише у випадку наявності спору між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Таким чином в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Стаття 71 КАС України передбачає обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України. Натомість, позивач не спростував законність дій відповідача.

Частиною першою статті 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням викладеного судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги є безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу фермерського господарства «Бурка В.В.» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року в адміністративній справі № 813/8850/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

На ухвалу протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Коваль Р.Й.

Судді: Гуляк В.В.

Судова-Хомюк Н.М.