Ухвала суду № 43349043, 25.03.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/2073/15 Головуючий у 1 інстанції: Кляшторний В.С.

Суддя-доповідач: Крилова О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2015 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Дзярука М.П.

Трофимової Д.А.

при секретарі: Мосіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 січня 2015 року за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2014 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду із вищевказаним позовом.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 січня 2015 року провадження у справі зупинено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду ПАТ КБ "ПриватБанк" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Зупиняючи провадження в справі, суд першої інстанції виходив з того, що за положеннями п.3 ч.1 ст.201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Пунктом 1 ч.1 ст.202 ЦПК України передбачене право суду зупинити провадження у справі за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи під час перебування сторони на строковій військовій службі або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").

Відповідно до ст. 39 Закону "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" від 18 червня 1999 року рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях приймається Президентом України у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Аналогічна норма закріплена і у ст.5 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Визначення мобілізації викладено у ст.1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Мобілізація це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно ст.1 Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 06 травня 2014 року у зв'язку з різким ускладненням внутрішньополітичної обстановки у південних і східних регіонах держави внаслідок дальшого втручання Російської Федерації у внутрішні справи України, зростанням соціальної напруги в державі, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106, статті 112 Конституції України постановлено оголосити та провести часткову мобілізацію.

Судом встановлено, що відповідно до довідки відповідач був призваний по мобілізації та наразі проходить дійсну військову службу у Збройних Силах України.

Зазначена надана відповідачем довідка не свідчить про переведення військової частини, в якій знаходиться відповідач, на організацію і штати воєнного часу або перебування відповідача у зоні АТО.

Таким чином при вирішенні питання про зупинення провадження в справі необхідно визначити наявність або відсутність підстав, закріплених у ст. ст. 201 або 202 ЦПК .

Разом з тим, за положеннями ст. 202 ч.2 ЦПК суд не зупиняє провадження у випадках, встановлених пунктами 1-3 частини першої цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника.

Вирішуючи питання про зупинення провадження в справі, суд не уточнив чи є обов'язкові підстави для зупинення провадження в справі, або є підстави для застосування права суду зупинити провадження.

При цьому не визначився з тим, чи залишаються чинними повноваження представника у зв'язку з призовом відповідача на дійсну військову службу.

З огляду на викладене, ухвала суду про зупинення провадження у справі не ґрунтується на законі, постановлена при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для до суду першої інстанції для вирішення питання про зупинення провадження у справі відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 січня 2015 року по цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для повторного вирішення питання щодо наявності підстав для зупинення провадження в справі.

.

Головуючий:

Судді: