Ухвала суду № 43330322, 24.03.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/13073/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Чернобай О. І.Номер провадження 22-ц/788/642/15 Суддя-доповідач - Семеній Л. І. Категорія - 59

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Семеній Л. І.,

суддів - Білецького О. М. , Шевченка В. А.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 лютого 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до комунальної установи «Сумська міська клінічна лікарня № 4», ОСОБА_4

про визнання відмови у вчиненні дій,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 лютого 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_3 не погодився з цим рішенням та оскаржив його в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Зазначає, що ОСОБА_4, якій було відомо, що позивач працює у шкідливих умовах праці, внаслідок чого спостерігалося стійке погіршення стану здоров'я, зобов'язана була при встановленні ознак профзахворювання направити його на обстеження до профпатолога, проте вимог наказу МОЗ СРСР № 1000 від 23 вересня 1981 року не виконала, причин різкого погіршення стану здоров'я, як і остаточного діагнозу, не встановила.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3 та його представника адвоката Литовченко Л.І., які підтримали доводи апеляційної скарги, представника відповідача ОСОБА_6 та відповідачки ОСОБА_4, які заперечили проти її задоволення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 з 17 квітня 1978 року по 21 квітня 1983 року працював на Сумському чавуноливарному підприємстві "Центроліт" працівником варіння рідкого скла.

ОСОБА_4 протягом 1983 року працювала лікарем-терапевтом цехової служби Сумської міської лікарні № 4, а саме - цеховим терапевтом цеху № 2, в якому працював позивач.

13 квітня 1983 року ОСОБА_3 звертався з скаргами на погіршення стану здоров'я до оздоровчого пункту підприємства, а 14 квітня 1983 року звернувся до поліклініки на амбулаторний прийом до ОСОБА_4, яка обстеживши його та встановивши діагноз вегето-судинну дистонію, астенічний синдром, порекомендувала йому консультацію у невропатолога та окуліста з питання працевлаштування.

Ознак отруєння у позивача у зв'язку з виконуваною ним роботою виявлено не було, як і не встановлено підстав для надання йому в зв'язку з цим медичної допомоги.

22 квітня 1983 року позивач пройшов огляд у окуліста, який встановив йому діагноз гіперметропічний астигматизм обох очей, про що свідчить запис в амбулаторній картці.

Невропатолога він не відвідував.

Обґрунтовуючи вимоги уточненої позовної заяви, ОСОБА_3 посилається на те, що в квітні 1983 року у нього погіршився стан здоров'я у зв'язку з дією отрути, з якою він контактував при виконанні своєї роботи на підприємстві. Про своє отруєння на виробництві він неодноразово повідомляв відповідачку ОСОБА_4, проте лікарня, в особі її цехового лікаря, проігнорувала та не встановила, як і не спростувала зв'язок погіршення стану його здоров'я з виконуваною роботою на підприємстві, а тому ОСОБА_3 вважає незаконним таке ігнорування, тобто фактично оскаржує бездіяльність відповідачів.

Зазначені обставини та події звернення ОСОБА_3 у квітні 1983 року за медичною допомогою у зв'язку з погіршенням стану його здоров'я до цехового лікаря ОСОБА_4 неодноразово були предметом судового дослідження під час розгляду цивільних справ за позовами ОСОБА_3

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зокрема, рішенням Апеляційного суду Сумської області від 09 січня 2007 року, залишеним без змін ухвалою Верховного Суду України від 29 жовтня 2007 року, бездіяльності в діях лікаря ОСОБА_4 під час її роботи в якості лікаря цеху №2 Сумського чавуноливарного підприємства «Центроліт» при зверненні до неї 13 та 14 квітня 1983 року з боку ОСОБА_3 за медичною допомогою, не встановлено (а.с. 74-77).

За таких обставин, факт бездіяльності лікаря ОСОБА_4 під час огляду позивача 13 та 14 квітня 1983 року не підлягає доказуванню у даній справі.

Враховуючи, що судами не встановлено допущення ОСОБА_4 порушень своїх обов'язків лікаря-терапевта, а позивачем не доведена незаконність її дій при його огляді, вимоги позивача щодо визнання незаконною відмову лікаря ОСОБА_4 у встановленні або спростуванні зв'язку погіршення його стану здоров'я з виконуваною роботою, задоволені бути не можуть.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Рішення суду є законним і обґрунтованим, відповідає вимогам матеріального й процесуального права, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді: