Постанова № 4331373, 04.08.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2009 р.

№ Б24/78-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Короткевича О.Є. (доповідач у справі)

суддів :

Заріцької А. О., Хандуріна М. І.

розглянувши матеріали касаційного подання

Прокуратури Дніпропетровської області

на постанову

господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2009 року

у справі

№ Б24/78-09

за заявою боржника

Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково Виробнича Компанія "Полюс"

про

Банкрутство

За участю представників учасників судового провадження:

від ліквідатора

Не з'явився

від заявника

Не з'явився

від скаржника

Івченко О. А. посв. від 27.11.2007 року №194

В С Т А Н О В И В :

18.03.2009 року господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі №Б24/78-09 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково Виробнича Компанія "Полюс" (Далі –ТОВ "Науково Виробнича Компанія "Полюс"), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів на весь час провадження у справі про банкрутство з усіма наслідками передбаченим законом.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2009 року в порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»визнано ТОВ "Науково Виробнича Компанія "Полюс" код 32010910 банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі про банкрутство ТОВ "Науково Виробнича Компанія "Полюс" та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Морозова І. А.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, Прокуратура Дніпропетровської області звернулася з касаційним поданням, в якому просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2009 року, аргументуючи порушенням судом норм матеріального та процесуального права та вважає постанову винесеною без урахування всіх обставин справи, а також просить відмовити в прийняті заяви про банкрутство ТОВ "Науково Виробнича Компанія "Полюс".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.07.2009 року прийнято касаційне подання Прокуратури Дніпропетровської області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2009 року до провадження та призначено скаргу до розгляду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Тому, при винесені постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури суд в обов'язковому порядку повинен з'ясувати актив і пасив боржника.

В матеріалах справи відсутні належні докази щодо заборгованості боржника перед кредитором та докази, що підтверджують неспроможність боржника погасити заборгованість.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана постанова суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.

Чинне законодавство про банкрутство пов’язує можливість відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 51 Закону з доведенням боржником обставин недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2009 року порушено провадження у справі № Б24/78-09 про банкрутство ТОВ "Науково Виробнича Компанія "Полюс" за спрощеною процедурою, яка передбачена ст. 51 Закону.

Як вбачається з тексту заяви голови ліквідаційної комісії ТОВ "Науково Виробнича Компанія "Полюс" засновником товариства –прийнято рішення про припинення діяльності товариства, шляхом його ліквідації, про створення ліквідкомісії та здійснення ліквідаційної процедури, активи боржника у вигляді грошових коштів, дебіторська заборгованість та основні засоби відсутні, керуючись ст. 51 Закону голова ліквідаційної комісії звернувся до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі за спрощеною процедурою.

Постанова господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2009 року про визнання боржника банкрутом мотивована тим, що боржник припинив свою діяльність та його майна недостатньо для задоволення вимог кредитора, оскільки ліквідаційна комісія, відповідно до вимог ст. 51 Закону, зобов'язана звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство юридичної особи, у разі, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, а також за наявності інших ознак, що свідчать про неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх сплати, господарський суд дійшов висновку про наявність усіх підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова суду першої інстанції прийняття з порушенням норм ст.ст. 104, 105, 110, 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 60 Господарського кодексу України (далі –ГК України), ст. 51 Закону та підлягають скасуванню виходячи з такого.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Закону якщо вартості майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 4, ст. 105 ЦК України, комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що тільки після оцінки вартості наявного майна боржника, в порядку ст. 60 ГК України, публікації комісією з припинення юридичної особи повідомлення в порядку ст. 105 ЦК України для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію товариства та складання проміжного ліквідаційного балансу можливе з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів та можливе звернення до господарського суду, після закінчення строку, який передбачений ст. 105 ЦК України, з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону, яка передбачає спрощену процедуру банкрутства.

Як вбачається з матеріалів справи, заяви голови ліквідаційної комісії про порушення справи про банкрутство, до неї не додані докази здійснення комісією з припинення юридичної особи повідомлення в друкованих засобах масової інформації у порядку ч. 4 ст. 105 ЦК України, та відсутні посилання на факти: здійснення оцінки наявного майна боржника, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства у встановленому законодавством порядку, які необхідні для встановлення наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 51 Закону, вказані обставини, виходячи з вимог Закону, повинні бути в наявності та з'ясовані на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, що судом першої інстанції зроблено не було.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку, звернення з заявою про порушення справи про банкрутство та порушення провадження за спрощеною процедурою, яку регулює ст. 51 Закону, можливе лише після закінчення строку, який передбачений ч. 4 ст. 105 ЦК України.

Після розміщення комісією з припинення юридичної особи в друкованих засобах інформації повідомлення про припинення юридичної особи, в порядку ч. 4 ст. 105 ЦК України, цей факт стає загальновідомим.

Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що справа про банкрутство ТОВ "Науково Виробнича Компанія "Полюс" порушена неправомірно, без належного з'ясування кола кредиторів боржника та обсягу кредиторської заборгованості, без наявності доказів повідомлення кредиторів комісією з припинення юридичної особи та дотримання строків, які передбачені ч. 4, ст. 105 ЦК України та всебічного встановлення, відповідно до вимог норм ЦК України та ГК України того факту, що вартості майна боржника, щодо якого власником прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, в зв'язку з чим у господарського суду були відсутні правові підстави для визнання постановою від 31.03.2009 року боржника банкрутом на підставі ст. 51 Закону.

За таких обставин, постанова господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2009 року по справі № Б24/78-09 не можна визнати як таку, що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону і вона підлягає скасуванню, а справу направленню на розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін та учасників провадження у даній справі і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 1115, 1117- 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне подання Прокуратури Дніпропетровської області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2009 року у справі № Б24/78-09 задовольнити частково.

2. Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2009 року у справі № Б24/78-09 скасувати.

3. Справу передати на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий О. Є. Короткевич

Судді А. О. Заріцька

М. І. Хандурін