Ухвала суду № 43311586, 25.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19206/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.01.2015 року у справі за його позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до про:

визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Старокиївський банк» Пантіної Л.О. щодо невнесення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право відшкодування коштів за вкладами за договором банківського рахунку № 8060 від 16.05.2014 року;

- визнання протиправною бездіяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невнесення ОСОБА_2 до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за зазначеним договором;

- зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Старокиївський банк» Пантіної Л.О. включити ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Старокиївський банк» за рахунок фонду гарантування вкладів фізичних осіб за зазначеним договором;

зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 до загального реєстру вкладників для здійснення виплат коштів за вкладами в ПАТ «Старокиївський банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за зазначеним договором.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.01.2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція повністю погоджується з такою правовою позицією, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_2 (клієнт) та ПАТ «Старокиївський банк» (банк) укладено договір банківського рахунку № 8060 від 16.05.2014 року, відповідно до якого банк за заявою клієнта відкрив поточний рахунок клієнта № 26204501914801 у гривні та здійснює операції за ним згідно діючого законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та чинних Умов здійснення операцій за рахунками фізичних осіб в ПАТ «Старокиївський Банк».

Відповідно до наданої позивачем виписки відділення № 1 ПАТ «Старокиївський Банк» № 321477 від 20.06.2014 року, вбачається, що станом на 20.06.2014 року залишок на рахунках у ОСОБА_2 становить 199 980,00 грн.

Разом з тим, згідно постанови Правління Національного банку України від 17.06.2014 року № 365 ПАТ «Старокиївський банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Виконавчою дирекцією Фонду 17.06.2014 року прийнято рішення № 50 «Про виведення з ринку та запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Старокиївський Банк", яким вирішено, зокрема: з 18.06.2014 року розпочати процедуру виведення ПАТ «Старокиївський Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації; запровадити тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 18.06.2014 року по 18.09.2014 року включно; призначити уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Старокиївський Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації Департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Л.О.

Постановою Правління Національного банку України від 11.09.2014 року № 563 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «Старокиївський Банк».

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 17.09.2014 року № 92 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Старокиївський Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», яким вирішено розпочати процедуру ліквідації ПАТ «Старокиївський Банк» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 18.09.2014 року та призначити уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації Департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Л.О. строком на 1 рік з 18.09.2014 року по 18.09.2015 року.

Позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду із заявою про видачу грошових коштів у розмірі гарантованої суми відшкодування за договором банківського рахунку № 8060 від 16.05.2014 року. Разом з тим, позивачем відзначено, що кошти так і не були повернуті.

Вирішуючи питання щодо правомірності заявлених позовних вимог, судова колегія виходить з наступного.

За ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до ч. 1. ст. 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 44 Закону Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений ст. 27 Закону:

Судом першої інстанції на основі аналізу норм чинного законодавства зроблено вірний висновок, що Перелік, який складається Уповноваженою особою та Загальний реєстр вкладників, який затверджується Фондом, є різними за суттю, змістом та призначенням документами: Перелік складається Уповноваженою особою Фонду, а Загальний реєстр вкладників формується та затверджується Фондом на підставі Переліку.

Перелік, який складається Уповноваженою особою, по суті має характер попереднього документу, який надалі у формі Загального реєстру затверджується Фондом.

Згідно п. 2 ст. 37 Закону Уповноважена особа Фонду має право: повідомляти сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів та звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За ч. 4 ст. 38 Закону Уповноважена особа Фонду:

1) протягом дії тимчасової адміністрації, … повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;

3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Згідно ч. 5 ст. 38 Закону у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

З матеріалів справи слідує, що наказом тимчасової адміністрації ПАТ «Старокиївський банк» від 24.06.2014 року № 23 на виконання ч. 2 ст. 38 Закону було вирішено здійснити в ПАТ «Старокиївський банк» перевірку договорів, укладених протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, що підтверджується протоколом засідання комісії з перевірки договорів, витягом з реєстру платіжних документів ТОВ «Прилад Імпекс Автоматизація», випискою з протоколу засідання виконавчої дирекції, заявою до начальника ДДСБЕЗ МВС України, листом Головного слідчого управління МВС України про досудове розслідування кримінального провадження, витягом з кримінального провадження № 12014000000000367.

Зокрема, наказом від 29.08.2014 № 61 було зупинено перерахування/виплати за транзакціями і правочинами та визнано нікчемними всі транзакції (правочини), згідно переліку, який додається до цього наказу.

Судова колегія, як і суд першої інстанції, звертає увагу на те, що з наданих відповідачами доказів вбачається, що ТОВ «Прилад Імпекс Автоматизація» протягом 12-ти днів (з 06.06.2014 року по 18.06.2014 року) укладено десятки однопредметних договорів з іншими особами, в той час як з 12.05.2014 року банк був визнаний проблемним та на нього поширювалися обмеження на підставі постанови НБУ від 12.05.2014 року № 276/БТ.

Крім того, кошти на рахунок позивача надходили внаслідок «дроблення» рахунку іншого клієнта (ТОВ «Прилад Імпекс Автоматизація»), розмір вкладу якого становив значно більше, ніж 200 000,00 грн., відтак, перерахування коштів здійснювалось у безготівковій формі з іншого рахунку.

Під час проведення перевірки робочою комісією встановлено, що аналогічні перерахування від ТОВ «Прилад Імпекс Автоматизація» здійснені щодо інших фізичних осіб. Загалом, за дванадцять днів перераховано майже 7 млн. гривень так званої «зворотної фінансової допомоги» від юридичної особи, яка ніколи раніше не надавала такої допомоги. Перерахування здійснювались або одним платежем або декількома платежами, але загальні суми для кожної фізичної особи не перевищували гарантованої Фондом суми відшкодування у розмірі 200 000 гривень.

Варто зауважити, що за фактом зловживання службовими особами ПАТ «Старокиївський банк» своїми повноваженнями з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, що спричинило тяжкі наслідки, у вигляді матеріальних збитків банку, відкрито кримінальне провадження № 12014000000000367, внесене 11.09.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України. Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває.

При цьому, ОСОБА_2 було укладено договір банківського рахунку з ПАТ «Старокиївський банк» 16.05.2014 року, в той час як постановою НБУ від 12.05.2014року № 276/БТ даний банк було віднесено до категорії проблемних та було введено обмеження, в тому числі щодо залучення вкладів, що вказує на усвідомлення позивачем на момент укладення договору про віднесення банківської установи до категорії проблемних.

За таких обставин Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський Банк» Пантіної JI.O. правомірно визначила нікчемність правочину, укладеного між даним банком та позивачем, оскільки банк взяв на себе зобов'язання, які виконати не був спроможний, так як реальні кошти позивачем не вносились.

Крім того, матеріали справи не містять доказів оскарження наказу від 29.08.2014 № 61 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» Пантіної Л.О., яким було зупинено перерахування/виплати за транзакціями і правочинами та визнано нікчемними всі транзакції (правочини), згідно переліку, який додається до цього наказу. Отже, даний наказ, яким серед іншого правочин між ПАТ «Старокиївський банк» та ОСОБА_2 значиться як нікчемний з підстав ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не оскаржений, а тому є чинним.

При цьому, судова колегія не може не відмітити, що апелянтом не було надано жодних належних та допустимих доказів на спростування тверджень суду першої інстанції, що перерахування коштів здійснювалося в безготівковій формі з рахунку ТОВ «Прилад Імпекс Автоматизація», не було також надано договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Прилад Імпекс Автоматизація», що спростовує факт отримання позивачем коштів від ТОВ «Прилад Імпекс Автоматизація» у формі зворотної фінансової допомоги.

Наведене вказує на правомірність висновку суду першої інстанції, що у Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Старокиївський банк» Пантіної Л.О. були відсутні підстави для включення позивача до переліку вкладників, які мають право відшкодування коштів за вкладами, оскільки фактично вкладу у позивача немає. Як наслідок цього Окружний адміністративний суд м. Києва обґрунтовано відмовив в задоволенні вимог про визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо включення позивача до вказаного Переліку, а у Фонду щодо включення позивача до Загального реєстру вкладників.

Оскільки позовні вимоги щодо включення позивача до Переліку та Загального реєстру вкладників є похідними від визнання протиправною бездіяльності відповідачів, а тому також правомірно не були задоволені судом першої інстанції.

За ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до наведених вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність своїх дій, оскаржуваних позивачем (апелянтом).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин Окружним адміністративним судом м. Києва зроблено правильний висновок щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Підсумовуючи вищевикладене, апеляційна інстанція дійшла однозначного висновку, що апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.01.2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 26.03.2015 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Кобаль М.І.

Карпушова О.В.