Ухвала суду № 43311585, 25.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16892/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2015 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, -

В С Т А Н О В И Л А :

ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ПАТ «Київський річковий порт» про надання дозволу на погашення податкової заборгованості у розмірі 1 173 243 грн. 65 коп. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ПАТ «Київський річковий порт» подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову у задоволенні позову. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у місті Києві на виконання пп. 6.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» відповідачу винесено першу податкову вимогу № 1/8 від 12.01.2010 року на суму 409 313, 90 грн. та другу податкову вимогу № 2/615 від 03.03.10 року на суму 1 340 171, 35 грн., які отримано поштою (за довіреністю Клименко) 01.02.2010 року та 15.03.2010 року відповідно.

В подальшому позивачем було здійснено опис майна та складено акт опису майна №1 від 02.08.2013 року, про що здійснено відповідний запис в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №13850133 з терміном дії зазначеного обтяження до 14.08.2018 року.

Окрім того, постановами Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2014 року по справі № 826/3480/14 та від 27.06.2014 року по справі № 826/7879/14, які залишені в силі ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду 12.06.2014 року та 16.09.2014 року відповідно, стягнуто з ПАТ «Київський річковий порт» податкову заборгованість відповідно у сумі 655 223,00 грн. та у сумі 661 715,02 грн.

З метою погашення податкового боргу позивачем було направлено інкасові доручення до банківських установ, у яких відкриті розрахункові рахунки, однак останні були повернуті без виконання в зв'язку з відсутність коштів на рахунках у відповідача.

Позивачем відносно відповідача було прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 21.08.2013 року № 0002252207, яким визначено податкове зобов'язання на суму 655 223, 00 грн. (сплачено згідно інкасових доручень 143 694,37 грн.);

від 21.08.2013 року № 0002242204, яким визначено податкове зобов'язання в розмірі 661 715, 02 грн.

Вказані податкові повідомлення - рішення оскаржувалися в судовому порядку. Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014 року, по справі № 826/13980/13-а відмовлено в задоволені адміністративного позову ПАТ «Київський річковий порт» про скасування податкового повідомлення - рішення від 21.08.2013 року № 0002252207. При цьому, за результатами направлення інкасових доручень до банківських установ, в яких відкриті розрахункові рахунки відповідача було погашено податковий борг в розмірі 143 694,37 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 року, по справі № 826/13982/13-а відмовлено в задоволені адміністративного позову ПАТ «Київський річковий порт» про скасування податкового повідомлення - рішення від 21.08.2013 року № 0002242204.

За ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної … інстанції за наслідками перегляду, … набирають законної сили з моменту проголошення.

Отже, з моменту прийняття судом апеляційної інстанції рішення у справі за позовом до податкового органу, незалежно від факту касаційного оскарження податкове зобов'язання вважається узгодженим.

Таким чином, за ПАТ «Київський річковий порт» обліковується податковий борг на загальну суму 1 173 243,56 грн., який на підставі зазначених вище податкових повідомлень - рішень.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Оскільки податкові зобов'язання відповідачем не сплачені в установлені строки, такі зобов'язання є податковим боргом.

Приписами ПК України встановлені обов'язки платників податків, такі як, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.

Згідно п. 87.2. ст. 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 88.1. ст. 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (п. 88.2. ст. 88 ПК України).

Право податкової застави, відповідно до п. 89.1. ст. 89 ПК України, виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п. 89.3. ст. 89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За приписами п. 89.8 ст. 89 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Підпунктом 20.1. 34 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини

Відповідно п. 95.1. та п. 95.3. ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

При цьому стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Враховуюче вищевикладене, а також відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, що його обслуговують, приймаючи до уваги, що ПК України надано право податковому органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків (шляхом його продажу), що перебуває у податковій заставі в разі недостатності коштів, які перебувають у власності платника податків і на які може бути звернено стягнення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Така правова позиція підтримана в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.07.2014 року № К/800/46714/13.

Посилання апелянта на те, що згадані вище рішення судів першої та апеляційної інстанцій (щодо відмови в скасуванні податкових повідомлень-рішень від 21.08.2013 року № 0002252207 та від 21.08.2013 року № 0002242204) були оскаржені в касаційному порядку, судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки зазначені судові рішення є такими, що набрали законної сили, а, отже, є всі законні підстави вважати встановленим факт наявності за ПАТ «Київський річковий порт» податкового бору на загальну суму 1 173 243,56 грн..

Крім того, при відкритті касаційного провадження Вищий адміністративний суд України своєю ухвалою від 12.06.2014 року відмовлено ПАТ «Київський річковий порт» у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.10.2013 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 року по справі № 826/13982/13-а.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем доведено проведення визначеної законом сукупності послідовних, взаємопов'язаних та обов'язкових процедур, дотримання яких є передумовою здійснення примусових заходів щодо майна боржника шляхом надання відповідного дозволу судом.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Кобаль М.І.

Карпушова О.В.