Ухвала суду № 43311583, 03.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15806/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

03 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Мацедонської В.Е., Лічевецького І.О.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ч.1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Силуртрейд" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2014 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Силуртрейд" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Силуртрейд" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, в якому просило: визнати протиправними дій відповідача щодо проведення зустрічної звірки позивача, результати якої оформлені актом від 12 вересня 2014 року № 486/26-56-22-01-05/39023376 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Силуртрейд" (код за ЄДРПОУ 39023376) з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з платниками податків за період з 01.06.2014р. по 31.08.2014р."; визнати протиправними дій відповідача щодо коригування в АІС "Податковий блок" даних про задекларовані позивачем суми податкових зобов'язань та податкового кредиту за період із 01 червня по 31 серпня 2014 року на підставі акту; зобов'язати відповідача поновити в АІС "Податковий блок" відомості щодо задекларованих позивачем сум податкових зобов'язань та податкового кредиту за період із 01 червня по 31 серпня 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для зміни судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем 12 вересня 2014 року складено акт, відповідно до якого, згідно з п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах із платниками податків за період із 01 червня по 31 серпня 2014 року.

З метою проведення перевірки відповідачем здійснено вихід за податковою адресою позивача, у результаті чого виявлено, що позивач не знаходиться за такою адресою: 04071, місто Київ, вул. Межигірська, 22, у зв'язку з чим відповідачем складено акт перевірки місцезнаходження суб'єкта підприємницької діяльності за податковою адресою № 97, відповідно до якого, фактичне місцезнаходження позивача не відомо.

Не погоджуючись з вищевикладеним, позивач звернувся до суду.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі по тексту нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин) правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З приписів пункту 61.1 статті 61 ПК України встановлено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Статтею 72 ПК України визначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, у тому числі, інформація про фінансово-господарські операції платників податків, та інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана органу державної податкової служби в установленому законом порядку. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Зустрічна звірка є однією із складових інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Пункт 73.5 статті 73 ПК України зазначає, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1232 затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок та наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, якими визначено механізми дії податкового органу у разі необхідності здійснення такої звірки.

Відповідно до п. 4.6 таких рекомендацій, за результатами проведення зустрічної звірки складається Довідка про результати проведення зустрічної звірки у двох примірниках та реєструється в Журналі реєстрації довідок/актів не пізніше останнього робочого дня терміну, відведеного для проведення зустрічної звірки відповідно до пункту 3.2 або 4.5 Методичних рекомендацій.

Водночас, відповідно до пункту 4.4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем, з метою вручення позивачу письмового запиту від 11 вересня 2014 року № 8432/10/26-56-22-01-12 про надання інформації та її документального підтвердження, здійснено вихід на податковою адресою позивача, однак останнього за місцезнаходженням на час здійснення такого виходу не знайдено, тобто, у відповідача відсутня можливість вручення позивачу вказаного запиту.

Зі змісту письмового запиту, копія якого міститься у матеріалах справи, вбачається, що такий запит складено на підставі пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3, ст. 73, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України та у зв'язку отриманням негативної податкової інформації стосовно контрагента позивача.

З урахуванням вище викладених норм та обставин, відсутні підстави для задоволення заявленої позивачем вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення зустрічної звірки позивача, результати якої оформлені актом.

У постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року № 21-237а13 зазначено, що дії, пов'язані з включенням до акту висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Висновки, викладені в акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені вказані висновки акту.

Акт є носієм доказової бази про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, у тому числі й дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Відповідно до позиції Міністерства доходів і зборів України, викладеної у листі від 27 травня 2013 року № 3642/6/99-99-19-04-01-15, контролюючі органи при здійснені контрольно-перевірочної роботи можуть відображати в акті ознаки недійсності (нікчемності) правочинів, при цьому, донарахування податкових зобов'язань повинно здійснюватись виключно за порушення норм податкового законодавства.

Висновки акту та сам акт не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому не пов'язані для платника із настанням будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права, обов'язки та законні інтереси.

Суд зазначає, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання є службовим документом контролюючого органу, який складається не за результатами здійснення контролюючим органом певних дій, зокрема, у зв'язку із проведенням зустрічної звірки, а у зв'язку із встановленням факту, що не дає змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання.

У постанові Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2013 року К/800/9399/13 зазначено, що акт звірки не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для платника будь-яких правових наслідків.

Тобто, як вбачається з вище викладених норм та обставин, складання контролюючим органом акту та викладення у ньому певних висновків не породжує для платника, у даному випадку позивача, будь-яких прав та обов'язків.

Враховуючи, що відсутні підстави для задоволення основних вимог позивача, за переконанням суду, відсутні також підстави для задоволення похідних від них вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування в АІС "Податковий блок" даних про задекларовані позивачем суми податкових зобов'язань та податкового кредиту за період із 01 червня по 31 серпня 2014 року на підставі акту, а також зобов'язання відповідача поновити в АІС "Податковий блок" відомості щодо задекларованих позивачем сум податкових зобов'язань та податкового кредиту за період із 01 червня по 31 серпня 2014 року.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Силуртрейд" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2014 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді В.Е.Мацедонська

І.О.Лічевецький

Повний текст рішення виготовлено 10.03.2015р.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.