Рішення № 4331138, 06.08.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.08.09 р. Справа № 9/57

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Закритого акціонерного товариства „СП Укренергочормет”, м. Маріуполь

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільне підприємство „Азовмашпром”, м. Маріуполь

про стягнення 223 328грн.95коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Потапов С.В. – юрисконсульт (за довіреністю б/н від 15.07.2009р.);

від відповідача: Жилка Є.В. – представник (за довіреністю №274 від 12.06.2009р.).

З 22.07.2009р. о 14год.50хв. по 06.08.2009р. о 15год.00хв. у судовому засіданні оголошено перерву згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство „СП Укренергочормет”, м. Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільне підприємство „Азовмашпром”, м. Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 223 328грн.95коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 204 503грн.43коп. та пені в розмірі 18 825грн.52коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір підряду №36-08 від 02.07.2008р., специфікацію №1 до даного договору, видаткову накладну №РН-000074 від 19.01.2009р., довіреність на отримання ТМЦ №62 від 13.01.2008р., претензію №012/288 від 21.04.2009р., відповідь на претензію №283 від 23.04.2009р., гарантійний лист Товариства з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільне підприємство „Азовмашпром”, м. Маріуполь б/н та дати.

Відповідач надав відзив на позовну заяву б/н від 21.07.2009р., відповідно з яким останній повністю визнає позовні вимоги та просить суд розстрочити виконання судового рішення в період з серпня 2009р. по грудень 2009р.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

02.07.2008р. між Закритим акціонерним товариством „СП Укренергочормет”, м. Маріуполь та Товариством з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільне підприємство „Азовмашпром”, м. Маріуполь укладений договір підряду №36-08, відповідно з яким замовник (відповідач) доручає підряднику (позивачу) виготовлення панелей охолодження, секцій холодильника, панель еркера (далі - продукцію) та зобов`язується прийняти та оплатити продукцію на умовах, обумовлених нижче (п.1.1 договору).

Відповідно до п.8.3 договору, цей договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2008р., а за фінансовими зобов`язаннями – до їх повного виконання.

Згідно до п.1.4 договору, підрядник зобов`язується виготовити продукцію згідно креслень, нормативно-технічної документації, за цінами, в асортименті, кількості та у строки, обумовлені сторонами в специфікаціях (додатках), які є невід`ємною частиною даного договору.

02.07.2008р. сторонами підписано специфікацію №1 до вказаного договору на поставку продукції загальною вартістю 210 636грн.72коп.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що замовник протягом 10 банківських днів після підписання договору здійснює передоплату в розмірі 10% від загальної вартості договору.

Так, за твердженням позивача, 17.11.2008р. відповідач здійснив 10% передоплату згідно специфікації №1 в розмірі 21 064грн.00коп.

Крім того, згідно до гарантійного листа б/н та дати Товариство з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільне підприємство „Азовмашпром”, м. Маріуполь зобов`язалось оплатити поставлену продукцію.

Враховуючи зазначене, за твердженням позивача, на виконання умов договору, останнім на адресу відповідача була здійснена поставка товару на загальну суму 225 567грн.43коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-000074 від 19.01.2009р., копія якої наявна в матеріалах справи.

Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на зазначеній накладній та печаткою підприємства, а також довіреністю на отримання ТМЦ №62 від 13.01.2008р., на підставі чого суд вважає, що продукція прийнята відповідачем без заперечень.

На сплату отриманої продукції позивачем відповідачу виставлений рахунок №СФ-0577 від 17.11.2008р. на суму 225 567грн.43коп.

Пунктом 3.2 договору сторони передбачили, що залишкова сума сплачується замовником за кожну готову до відвантаження партію продукції протягом 10 банківських днів з моменту повідомлення підрядником про готовність продукції до відвантаження.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наразі, при визначенні моменту виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати отриманої продукції, суд вважає, що факт поставки продукції за накладною №РН-000074 від 19.01.2009р. ототожнюється з фактом повідомлення відповідачу про готовність продукції до відвантаження в контексті п.3.2 договору.

Таким чином, прийнявши продукцію від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого товару, а отже строк оплати залишкової вартості продукції наступив після спливу 10-ти банківських днів з моменту отримання продукції тобто, 03.02.2009р.

У зв`язку з несплатою боргу, 26.02.2009р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №012/288 від 21.04.2009р. з вимогою погашення виниклої заборгованості. У відповідь на вказану претензію відповідач надіслав лист №283 від 23.04.2009р., відповідно з яким визнав існування заборгованості та зобов`язався її погасити у найкоротшій термін.

За твердженням позивача, всупереч вимогам договору та закону, на момент подання позовної заяви до суду, відповідач не оплатив залишкову вартість отриманого товару, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 204 503грн.43коп.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Зобов’язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 204 503грн.43коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 204 503грн.43коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи визнання відповідачем вказаної заборгованості, суд вважає позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „СП Укренергочормет”, м. Маріуполь в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 204 503грн.43коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 18 825грн.52коп.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов’язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.3 договору встановлено, що при порушенні строків оплати у відповідності до умов специфікацій (додатків) та відсутності додаткової угоди в частині їх невиконання, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, але не більше 10% вартості продукції.

На підставі вищезазначеного пункту договору позивачем нарахована пеня в розмірі 18 825грн.52коп. за період прострочення з 19.01.2009р. по 09.06.2009р.

Однак, враховуючи встановлений вище строк виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати поставленої продукції, суд зазначає, що належний до стягнення розмір пені становить 16 942грн.97коп. за період прострочення з 03.02.2009р. по 09.06.2009р.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 18 825грн.52коп. підлягають частковому задоволенню на суму 16 942грн.97коп.

Крім того, як було зазначено вище, відповідач у своєму відзиві просить суд розстрочити виконання судового рішення в період з серпня 2009р. по грудень 2009р.

Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розстрочка виконання судового рішення в розумінні статті 121 ГПК України може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Водночас, відповідачем не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду. Не доведено недостатність або відсутність коштів у відповідача станом на певну дату, а також не представлено доказів (документів) щодо неможливості зарахування коштів на його рахунок у подальшому.

Крім того, рахунків або банківських виписок, з яких би вбачалось відсутність грошових коштів у відповідача як на момент виникнення заборгованості, так і на даний час, суду не надано.

Відповідачем також жодним чином не обґрунтовано термін, на який слід розстрочити виконання судового рішення. Посилання на економічну нестабільність в Україні та заборгованість підприємства відповідача по заробітній платні не є переконливим та законним підґрунтям для невиконання господарських зобов’язань.

Інших суттєвих причин та доказів неможливості або складності процедури виконання рішення суду, а також інших обставин виняткового характеру, які могли б слугувати підставою для розстрочки виконання рішення суду – відповідачем не надано.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільне підприємство „Азовмашпром”, м. Маріуполь про розстрочення виконання рішення господарського суду по справі №9/57 є необґрунтованим, недоведеним, а тому таким, що підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства „СП Укренергочормет”, м. Маріуполь, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільне підприємство „Азовмашпром”, м. Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 223 328грн.95коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 204 503грн.43коп. та пені в розмірі 18 825грн.52коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Багатопрофільне підприємство „Азовмашпром” (за адресою: вул. Монтажная, 5, м. Маріуполь, Донецька область, 87523, р/р 26008300400105 в Маріупольській філії АКБ „Форум”, МФО 394653, код ЄДРПОУ 13509917, ІПН 135099105821) на користь Закритого акціонерного товариства „СП Укренергочормет” (за адресою: вул. Граверна, 1, м. Маріуполь, Донецька область, 87505, р/р 26001301362739 в Орджонікідзевському відділенні ПІБ, МФО 334389, код ЄДРПОУ 00192471) суму основного боргу в розмірі 204 503грн.43коп., пеню в розмірі 16 942грн.97коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2 214грн.46коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 309грн.87коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У судовому засіданні 06.08.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Марченко О.А.

Текст рішення підписано 10.08.2009р.