Рішення № 4331026, 11.08.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.08.09 р. Справа № 15/160

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Таста-Ліскі Трубодеталь” м. Київ (код ЄДРПОУ 31724621)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Промексім” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 30375820)

про стягнення заборгованості в сумі 25604,33 грн., 3% річних у розмірі 16,84 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Маншиліна Г.О. за довіреністю б/н від 09.06.2009 р., Головін В.О. за довіреністю б/н від 28.07.2009 р.

від відповідача: Кабушка Л.О. за довіреністю б/н від 22.07.2009 р., Мороз Т.Г. за довіреністю б/н від 21.07.2009 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Таста-Ліскі Трубодеталь” м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю “Промексім” м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 25604,33 грн., 3% річних у розмірі 16,84 грн.

Ухвалою суду від 03.07.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/160, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Представниками позивача та відповідача у судовому засіданні заявлено клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв’язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 05.05.2009 р. на підставі усної домовленості про купівлю-продаж товару здійснив на адресу відповідача поставку деталей трубопроводу (фланець вор. ф 200/222*10 атм., фланець вор. ф 150/161*16 атм., фланець вор. ф 125/133*16 атм., фланець вор. ф 100/110*16 атм., фланець вор. ф 80/90*16 атм., фланець вор. ф 50/58*16 атм., фланець вор. ф 40/48,3*16 атм., фланець глухий ф 40*16 атм.) на суму 25604,33 грн. за видатковою накладною № 941 від 05.05.2009 р., що підтверджується підписом представника відповідача – Солоніна С.Л. на видатковій накладній в графі „Отримав”, повноваження якого на отримання спірного товару підтверджуються довіреністю на отримання товарно–матеріальних цінностей № 382 від 27.04.2009 р., а також податковою накладною № 1190 від 05.05.2009 р., рахунком на оплату № 1552 від 04.05.2009 р., завірені копії яких додані до позову. Найменування товару, кількість, ціна та сума містяться в вищезазначених документах.

В судовому засіданні 22.07.2009 р. представник відповідача в усній формі заперечував факт оприбуткування товару по складу та згідно бухгалтерського обліку.

Відповідач надав до суду відзив вх. № 02–41/36205 від 10.08.2009 р. на позовну заяву, яким позовні вимоги заперечує тим, що він не отримував від позивача спірного товару.

Крім того, відповідач надав до суду завірену копію листа МВС України ГУМВС України в Донецькій області Ленінського районного відділу Донецького ГУ № 11/12–7022 від 06.08.2009 р., з якого вбачається, що за заявою № 594 від 06.08.2009 р. відповідача по факту розкрадання товарно–матеріальних цінностей, які належать ТОВ “Промексім”, станом на 06.08.2009 р. проводиться дослідча перевірка, за результатами якої буде прийнято рішення в порядку ст. 97 КПК України, про що буде повідомлено додатково. Були опитані працівники складу: Атаманенко Ю.Н., Серий С.С., Хавманец В.Н., водій КАМАЗа – Завгородній А.В., бухгалтер – Пахота Л.В., робітник складу деталей трубопроводу Солонін А.С., а також менеджер по поставці та збуту деталей трубопроводу Солонін С.Л. При цьому з листа вбачається, що остаточне рішення згідно ст. 97 КПК України по факту розкрадання товарно–матеріальних цінностей відповідача слідчими органами прийнято не було.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ч. 2 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Відповідно до ст. 644 ч. 1 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

Згідно ст. 181 ч. 1 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Пропозиції позивача укласти договір купівлі-продажу викладені у формі видаткової накладної та рахунку–фактури, адресованих відповідачу, в яких містяться всі істотні умови: предмет договору, ціна товару, кількість товару. Факт прийняття пропозиції відповідачем підтверджують дії, які засвідчують бажання укласти договір купівлі-продажу на запропонованих умовах, а саме: отримання товару шляхом підписання видаткової накладної, видача довіреності на отримання товарно–матеріальних цінностей своєму представнику – Солоніну С.Л.

З матеріалів справи вбачається, що фактично відповідач майже одночасно з отриманням спірного товару від позивача здійснив передачу вказаного товару іншій особі – ЗАТ „Макіївський металургійний завод”, що підтверджується видатковою накладною № ЭК–0000564 від 06.05.2009 р., рахунком–фактурою № ЭК–0000830 від 05.05.2009 р., завірені копії яких містяться в матеріалах справи. Право власності на спірний товар перейшло від позивача до відповідача в момент передачі товару, тобто після підписання видаткової накладної. Таким чином, подальші дії відповідача стосовно володіння, користування та розпорядження спірним товаром не можуть впливати на виконання ним грошового зобов’язання, встановленого усною домовленістю сторін про купівлю–продаж, перед позивачем. Відображення в бухгалтерському обліку відповідача та проведення обліку оприбуткування товару на складі є його внутрішньою діяльністю та не може впливати на правовідносини купівлі–продажу з позивачем. Не проведення відповідачем по обліку складу та бухгалтерському обліку отриманого товару не звільняє його від обов’язку оплати фактично отриманого товару згідно первинних документів у встановленому законом порядку.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач підписав видаткову накладну на підставі довіреності на отримання товарно–матеріальних цінностей, чим підтвердив факт отримання товару без будь–яких заперечень. За вказаних обставин суд дійшов висновку, що між сторонами склалися правовідносини купівлі-продажу товару.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ч.1 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Моментом пред’явлення вимоги вважається дата отримання відповідачем претензії від 12.06.2009 р. з вимогою сплатити суму заборгованості за товар, переданий за спірною видатковою накладною. Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Виходячи з того, що вимога була отримана відповідачем 15.06.2009 р. (згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення представнику відповідача), семиденний строк оплати для відповідача наступив у період з 16.06.2009 р. по 22.06.2009 р. включно, а вже з 23.06.2009 р. почалося прострочення виконання грошового зобов’язання. Завірені копії претензії та повідомлення містяться в матеріалах справи.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов’язання оплатити вартість отриманого від позивача товару на суму 25604,33 грн. у встановлений ст. 530 ЦК України строк, тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов’язання позивач, керуючись ст. 625 ЦК України, нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 16,84 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами усного договору купівлі–продажу для даних правовідносин сторін.

Перевіркою розрахунку суми 3% річних судом встановлено, що даний розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймається судом як належний доказ у даній справі.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 16,84 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Промексім” (юридична адреса: 83101, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 31–Б; код ЄДРПОУ 30375820; рахунок 26005001859000 в ЦВ ЗАТ „Донгорбанк” м. Донецька, МФО 334970) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Таста-Ліскі Трубодеталь” (юридична адреса: 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 18; код ЄДРПОУ 31724621; рахунок 2600216011 в ВАТ „Райффайзен Банк „Аваль” м. Київ, МФО 300335) суму 25621,17 грн. (а саме: основний борг в сумі 25604,33 грн., 3% річних в розмірі 16,84 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 256,21 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

В судовому засіданні 11.08.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Нєразік М.М.

тел. 381-91-18

Надруковано у 3 примірниках:

1 – позивачу

2 – відповідачу

3 – господарському суду Донецької області