Постанова № 4329944, 14.07.2009, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.07.2009 р. справа № 23/95

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Скакуна О.А.

суддів

Алєєвої І.В. , Колядко Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача:

не з’явився.

від відповідача:

не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Закритого акціонерного товариства «Донецьксталь - металургійний завод»в особі філії «Металургійний комплекс»закритого акціонерного товариства «Донецьксталь - металургійний завод»

на рішення господарського суду

Донецької області

від

18.05.2009 року

по справі

№ 23/95 (суддя Забарющий М.І.)

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонар»м. Миколаїв

до

Закритого акціонерного товариства «Донецьксталь - металургійний завод»в особі філії «Металургійний комплекс»закритого акціонерного товариства «Донецьксталь - металургійний завод»

про

стягнення 8371,85 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сонар»м. Миколаїв (далі по тексту ТОВ «Сонар») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Донецьксталь - металургійний завод»в особі філії «Металургійний комплекс»закритого акціонерного товариства «Донецьксталь - металургійний завод»(далі по тексту ЗАТ «Донецьксталь - метзавод»в особі філії «Меткомплекс»ЗАТ «Донецьксталь - метзавод) боргу в сумі 7687,96 грн., річних в розмірі 89,98 грн. та інфляційних в сумі 593,91 грн.

Рішенням від 18.05.2009р. по справі № 23/95 господарський суд Донецької області позовні вимоги ТОВ «Сонар»задовольнив частково, стягнув з відповідача на користь позивача 7687,96 грн. боргу, 593,91 грн. інфляційних та 89,35 грн. річних, а також судові витрати.

Рішення суду мотивовано тим, що в порушення п. 3.1 договору від 05.03.07р. та ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 629, 692 ЦК України відповідач лише частково в сумі 3422,88 грн. оплатив позивачу товар, отриманий за накладною № РН-0006586, що підтверджується платіжним дорученням № 18988 від 15.08.08р.

Що стосується неоплаченого товару в розмірі 7687,96 грн., то відповідач не надав суду доказів оплати позивачу суми боргу.

ЗАТ «Донецьксталь»- металургійний завод»з прийнятим рішенням не погодилось та подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ТОВ «Сонар»відмовити.

Заявник апеляційної скарги вважає, що вищезазначене рішення прийнято господарським судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційні скарзі відповідач вказує на те, що згідно з п. 7.2 договору № 3300000179 від 05.03.2007р., у разі невиконання чи неналежного виконання умов договору, майже ніж звернутися до суду, сторони повинні врегулювати усі спори в претензійному порядку, тобто скаржник вважає, що позивачем були порушені умови договору в цій частині, а господарський суд не прийняв це до уваги.

Крім того, скаржник вказує на те, що позивачем були невірно нарахована сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

ТОВ «Сонар»у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення суду першої інстанції від 18.05.09р. по справі № 23/95 без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим, а доводи, на які посилається відповідач - безпідставними.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з’явилися, охоча про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.

З урахуванням строків, передбачених ст. 102 ГПК України, судова колегія розглядає скаргу по суті за наявними у справі доказами у відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, Донецький апеляційний господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2007 року між сторонами був укладений договір поставки електроізоляційних матеріалів № 3300000179 (далі - договір від 05.03.2007р.), за умовами якого продавець (позивач) зобов’язався передати, а покупець (відповідач) - прийняти та оплатити продукцію виробничо-технічного призначення, номенклатура, кількість, ціна, строк та умови поставки якої обумовлюються сторонами у додаткових угодах, які є невід’ємною частиною договору (п.1.1.).

В пункті 3.1. договору від 05.03.2007р. передбачено, що покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця протягом 10-ти банківських днів з дати його поставки, якщо інше не обумовлено в додаткових угодах.

Договір № 3300000179 набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2007р. (п.8.1.). Додатковою угодою № 14 від 14.11.2007р. строк дії цього договору було продовжено до 31.12.2008р.

На виконання умов договору від 05.03.2007р. за додатковими угодами № 15 від 12.10.2007р., № 25 від 04.08.2008р., № 26 від 20.06.2008р. та № 27 від 01.10.2008р. відповідачем було отримано від позивача без заперечень продукцію на загальну суму 11110,84 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0008557 від 06.11.2007р., № РН-0006586 від 06.08.2008р., № РН-0007188 від 26.08.2008р., № РН-0007655 від 09.09.2008р., № РН-0008913 та № РН-0008914 від 17.10.2008р. та довіреностями серії ЯОЗ № 387084/1209 від 06.08.2008р., № 387686/1721 від 09.09.2008р., № 388638/2173 від 16.10.2008р. Факт отримання продукції на вищевказану суму підтверджено також і відповідачем у відзиві на позов.

Враховуючи, що в додаткових угодах, поіменованих вище, сторони не обумовили строків оплати, відповідач повинен був виконати свої зобов’язання щодо оплати вартості отриманого ним товару протягом 10-ти банківських днів з дати його поставки (п.3.1.).

Однак, в порушення п. 3.1 договору відповідач лише частково в сумі 3422,88 грн. (платіжне доручення № 18988 від 15.08. 2008р.) оплатив позивачу товар, отриманий за накладною № РН-0006586, у зв’язку з чим за ним утворився основний борг в сумі 7687,96 грн.

Позивач на адресу відповідача 15.12.2008р. направив лист № 146 від 11.12.2008р. з вимогою розрахуватися за отриманий товар. Вказаний лист відповідачем отримано 26.12.2008р., що підтверджується копією поштового повідомлення та залишений без виконання.

У зв’язку з чим позивач звернувся до господарського суду Донецької області з вимогою стягнути з відповідача заборгованість за електроізоляційні матеріали на суму 8371,85 грн., з яких основний борг –7687,96 грн., 3% річних –89,98 грн. та інфляційні збитки –593,91 грн., яка рішенням суду від 18.05.2009р. по справі № 23/95 задоволена частково.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржуване рішення у повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 18.05.2009р. по справі № 23/95 підлягає зміні з огляду на наступне.

Згідно до абз. 1 п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Абзац 2 п.1 ст.193 ГК України передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Розглянувши договір № 3300000179 від 05.03.2007 року, апеляційний суд вважає його укладеним відповідно до ст. 638, а також глави 54 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи укладений між сторонами договір є за своєю правовою природою договором поставки, тому спірні відносини, регулюються згідно до п.7 ст.179 ГК України.

Згідно зі ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статті 525, 526 ЦК України передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Між сторонами по справі був укладений договір № 3300000179 від 05.03.2007р. на поставку товарів, ціна, номенклатура, кількість, строк та умови поставки якого обумовлюються у додаткових угодах, що є невід’ємною частиною цього договору.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач виконав свої зобов’язання за договором щодо поставки товарів, оскільки факт одержання товару підтверджений підписом повноважного представника відповідача.

Проте товар відповідачем оплачений лише частково, у зв’язку з чим за останнім утворилась заборгованість в сумі 7687,96 грн., про що свідчать матеріали справи та визнання суми боргу відповідачем у відзиві на позовну заяву.

У п. 3.1 договору встановлений обов’язок оплатити товар шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Продавця протягом 10 банківських днів з моменту його поставки.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду Донецької області, що своє господарське зобов’язання відповідач за договором поставки № 3300000179 від 05.03.2007р. не виконав, а тому позовні вимоги щодо стягнення з нього основного боргу в сумі 7687,96 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, який обґрунтовано прийшов до висновку, що відповідач не виконав свої зобов’язання щодо своєчасної оплати отриманого товару та правомірно стягнув з відповідача 3% річних в сумі 89,35 грн. При цьому судова колегія не погоджується з арифметичним розрахунком суми інфляційних, нарахованих судом першої інстанції в розмірі 593,91 грн.

Перевіривши матеріали справи та правильність нарахування інфляційних витрат, судова колегія апеляційного суду дійшла висновку про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних в розмірі 591,01 грн.

Що стосується посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач порушив п.7.2 договору та ст. 5 ГПК України, оскільки повинен був звернутися до нього з претензією, майже ніж звернутися до суду, судова колегія до уваги не приймає, так як рішенням Конституційного суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2008р. роз’яснено, що у випадку застереження у договорі досудового врегулювання спору, особа не зобов’язана, а лише має право звернутися до сторони договору для вирішення спору в досудовому порядку.

Виходячи з вищенаведеного, апеляційна інстанція вважає, що позивачем не був порушений п. 7.2 договору, оскільки останній скористався лише своїм правом.

Щодо стосується інших доводів заявника, викладених в апеляційній скарзі, то вони апеляційним судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 18.05.09р. по справі № 23/95 підлягає зміні в частині зменшення суми інфляційних витрат, а інша частина рішення є законною, обґрунтованою, а тому скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Донецьксталь-металургійний завод»в особі філії «Металургійний комплекс»закритого акціонерного товариства «Донецьксталь-металургійний завод»м. Донецьк задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 18.05.09р. по справі № 23/95 змінити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Донецьксталь-металургійний завод»в особі філії «Металургійний комплекс»закритого акціонерного товариства «Донецьксталь-металургійний завод»(83062, м. Донецьк, вул. Ткаченка, 122, ЄДРПОУ 30939178) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонар»(54030, м. Миколаїв, вул. Лагерне поле, 5/12, ЄДРПОУ 24790030) інфляційні витрати в сумі 591,01 грн., витрати на сплату державного мита при поданні позовної заяви в сумі 101,96, витрати на сплату державного мита при поданні апеляційної скарги в сумі 50,98 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,95 грн..

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 18.05.09р. по справі № 23/95 залишити без змін.

Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: І.В. Алєєва

Т.М. Колядко

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3 у справу

4 ДАГС

5 ГСДО