Ухвала суду № 43286925, 06.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"06" березня 2015 р.справа № 804/14755/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Семененка Я.В. Добродняк І.Ю

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року у адміністративній справі № 804/14755/14 за позовом Комунального підприємства телерадіокомпанія "Рудана" до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

"12" вересня 2014 р. комунальне підприємство телерадіокомпанія «Рудана» (далі - КП ТРК «Рудана») звернулось до суду з адміністративним позовом до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Криворізька центральна ОДПІ) в якому просило визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення форми «Ш» за номером « 0004471502» від 21.08.2014 р. про стягнення з КП ТРК «Рудана» в дохід держави заборгованість у розмірі 688,10 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 р. у справі №804/14755/14 адміністративний позов КП ТРК «Рудана» задоволено повністю.

Не погодившись з постановою суду, Криворізькою центральною ОДПІ подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 р. у справі №804/14755/14, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що платником податку своєчасно не сплачено суму узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на належний розрахунковий рахунок підприємств комунальної форми власності до якого відноситься позивач, а сплачено на розрахунковий рахунок податку на прибуток підприємств. Внаслідок чого КП ТРК «Рудана» не виконано податкове зобов'язання в строки встановлені вимогами п. 57.1 ст. 57 ПКУ, що стало наслідком застосування штрафних санкцій в порядку пп. 126.1 ст. 126 ПКУ.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за результатами камеральної перевірки складено акт від 04.08.2014 р. №977/04-81-15-02/1943854 яким встановлено порушення платником КП ТРК «Рудана» терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 ПКУ від 02.12.2010 р., згідно податкової декларації на прибуток за 2013 р. №9090783352 від 27.02.2014 р. у сумі 6881 грн. Так платником податку сплата грошового зобов'язання відбулась 12.03.2014 р. із затримкою на 1 календарний день граничного строку встановленого вимогами законодавства. На підставі порушень встановлених актом Криворізькою центральною ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 21.08.2014 р. № 0004471502 яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 10% від суми податкового зобов'язання, що складає 688,10 грн.

При цьому позивачем зазначено та не заперечується відповідачем, що сума узгодженого грошового зобов'язання сплачена позивачем згідно платіжного доручення від 25.02.2014 р. № 130. Однак в цьому доручені помилково вказано не вірний розрахунковий рахунок, так замість рахунку для сплати прибутку комунальних підприємств - 33215806700021, кошти надійшли на рахунок для сплати податку на прибуток приватних підприємств - 3111009700021. Внаслідок допущеної помилки, позивачем своєчасно не виконано податкове зобов'язання, що призвело до застосування штрафних (фінансових) санкцій, визначених в податковому повідомленні-рішенні, що і стало предметом спору переданого на судовий розгляд.

Вирішуючи спірні правовідносини та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що той факт, що позивачем сплачено грошові кошти на неналежний рахунок не є порушенням вимог законодавства по сплаті грошового зобов'язання, оскільки ч. 5 ст. 45 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок. Таким чином надходження грошових коштів на єдиний казначейський рахунок вважається виконанням податкового зобов'язання.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України.

Податковим зобов'язанням в розумінні цього Кодексу визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк)(пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 16.1.3 ст. 16 Податкового кодексу України одним із основних обов'язків платників податків є подання до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларацій, звітності та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Так матеріалами справи встановлено, що позивач є платником податку на прибуток підприємств та згідно приписів пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України зобов'язаний подати декларацію за звітний (податковий) період протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Так доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі щодо несвоєчасності сплати позивачем податкового зобов'язання згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України та правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій в порядку п. 126.1 ст. 126 ПКУ спростовуються наступним.

Положеннями ч. 5 ст. 45, ч. 2 ст. 78, ст. 43 Бюджетного кодексу України визначено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, відповідно до статті 43 цього Кодексу.

При виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає:

1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства;

2) контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями;

3) ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

4) здійснення інших операцій з бюджетними коштами.

В органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, бюджетним установам відкриваються рахунки у встановленому законодавством порядку.

З аналізу вищевказаних статей Бюджетного кодексу України можливо зробити висновок, що виконання податкового зобов'язання по сплаті платником податків обов'язкових платежів, вважається виконаним саме з моменту зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок. Відповідачем не заперечується та підтверджується платіжним дорученням від 25.02.2014 р. № 130 факт сплати суми податку на прибуток КП ТРК «Рудана» за 2013 рік - 25 лютого 2014 р. Саме 25 лютого 2014 р. відбулось надходження коштів позивача у розмірі 6881 грн. на єдиний казначейський рахунок і цією датою визначається момент виконання ним податкового зобов'язання, а не 11 березня 2014 р., як помилково визначено Криворізькою центральною ОДПІ, коли відбувся перерахунок позивачем коштів з одного бюджетного рахунку на інший.

З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недопущення позивачем прострочення сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток, в зв'язку з чим застосування штрафних санкцій до останнього відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України є безпідставним.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року у адміністративній справі № 804/14755/14 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 р. у справі № 804/14755/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко

Суддя: І.Ю. Добродняк