Ухвала суду № 43285895, 19.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2015 року Справа № 6304/12/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника позивача Гриба О.В.,

представника відповідача Чорнописької В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ексклюзив-Трейд» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2011 року у справі за позовом Приватного підприємства «Ексклюзив-Трейд» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

ПП «Ексклюзив-Трейд» 18.10.2011 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Тернопільської ОДПІ Тернопільської області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0012152306 від 07 жовтня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов»язання за платежем податок на прибуток на суму 49630,00, в тому числі за основним платежем 39704,00 грн., за штрафними санкціями 9926,00 грн. та №0012142306 від 07 жовтня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов»язання за платежем податок на додану вартість на суму 39704,00 грн., в тому числі за основним платежем 31763,00 грн., за штрафними санкціями 7941,00 грн. по господарських операція ТОВ «Компанія Кредо».

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ПП «Ексклюзив-Трейд» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що ТОВ «Компанія Кредо» надавало послуги транспортного експедирування ПП «Ексклюзив Трейд». Факт здійснення господарських операцій підтверджується наданими під час перевірки первинними документами, а саме: актом №15 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.11.2008 p., податковою накладною №15 від 28.11.2008р., які доводять факт надання послуг за договорами. Підставою для включення ПП «Ексклюзив-Трейд» сум до складу податкового кредиту є податкові накладні, складені в момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Також вказує, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. При цьому, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції. На підставі вищенаведеного, позивач вважає безпідставними висновки податкового органу щодо порушення ПП «Ексклюзив-Трейд» вимог законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість».

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками державної податкової служби на підставі Наказу №3928 від 15.09.2011р. виданого Тернопільською ОДПІ, начальником відділу перевірок ризикових операцій Тернопільської ОДПІ, відповідно до вимог Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Ексклюзив-Трейд», з окремих питань дотримання вимог податкового законодавства по операціях з ТОВ «Компанія Кредо» за період з 01.11.2008р. по 31.12.2008 р. за результатами якої складений акт перевірки від 23 березня 2011 року №1236/23- 623/33282104.

Перевіркою встановлено що порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підприємством завищено валові витрати за рахунок віднесення до їх складу результатів операцій, які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства, що призвело до завищення скоригованих валових витрат внаслідок чого занижено податок на прибуток за 4-й квартал 2008 року, який підлягає сплаті до бюджету в сумі 7913,00 грн. та пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1. п.7.5, пп.7.5.2. п.7.5, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого, завищено податковий кредит, що призвело до заниження податкового зобов'язання податку на додану вартість за вересень 2008 року в сумі 6330 грн.

За результатами перевірки Тернопільською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення №0012152306 від 07 жовтня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов»язання за платежем податок на прибуток на суму 49630,00, в тому числі за основним платежем 39704,00 грн., за штрафними санкціями 9926,00 грн. та №0012142306 від 07 жовтня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов»язання за платежем податок на додану вартість на суму 39704,00 грн., в тому числі за основним платежем 31763,00 грн., за штрафними санкціями 7941,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення пп.7.2.3 п.7.2.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем ПП «Екслюзив-Трейд» віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Компанія Кредо». Оскільки суми податку на додану вартість, віднесені до податкового кредиту не знаходять підтвердження в податкових зобов'язаннях продавця цих товарів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважаючи, що він відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. (пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств")

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається за договірною вартістю товарів (послуг) і складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону протягом такого звітного періоду, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп.7.5.1. п.7.5. ст.7 цього ж Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг)».

У відповідності до пп.7.5.2. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг), дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з пп.7.3.6 цієї статті.

На підставі пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.1.4. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», поставка товарів (послуг) будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки за цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари (послуги) за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Як видно з матеріалів справи ТОВ «Компанія Кредо», яке було контрагентом позивача в період, що перевірявся, не здійснювало поставку товарів та не укладало цивільно-правових угод з метою настання реальних наслідків з врахуванням реального часу здійснення операцій, відсутності майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, а також встановлено розбіжності по заниженню податкового зобов'язання та завищення податкового кредиту.

Крім того, як зазначено судом першої інстанції, встановлено, що за фактичною та юридичною адресою ТОВ «Компанія Кредо» не знаходиться.

З наведеного виходить, що поставка товару (послуги) в розумінні ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» не відбулася. В порушення п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Компанія Кредо» виписано податкові накладні на операції, які не є поставкою, оскільки по своїй суті не передбачали перехід права власності.

Крім того, згідно ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як видно з матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що оригінал податкової накладної не підтверджується її копією.

Крім того, акт №15 здачі - прийняття робіт( надання послуг-траспортне експедирування), його додаток, затверджений директором ТОВ «Компанія Кредо» Доленчуком П.Ю. ( а.с.28-29) та відповідно податкова накладна №15 підписана також останнім. ( а.с.28-29, 30)

Проте, з матеріалів справи видно, що така особа не була ні засновником, ні керівником даного підприємства, а також в матеріалах справи відсутні дані про доручення на право підпису таких документів ( а.с.100,101 ).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для скасування податкових повідомлень-рішень №0012152306 від 07 жовтня 2011 року та №0012142306 від 07 жовтня 2011 року, а тому в задоволенні позову відмовлено правомірно.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому така задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ексклюзив-Трейд» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2011 року у справі №2а-2972/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І. Рибачук

Ухвала у повному обсязі складена 24.03.2015 року.