Рішення № 43279626, 16.03.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2883/15

Головуючий у першій інстанції Ільченко Н. А.

Доповідач Доценко Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Доценко Л.І.,

суддів - Заїкіна А.П., Кварталової А.М.,

за участю секретаря - Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк", представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 січня 2015 року,

ВСТАНОВИЛА :

16.06.2010 року ВАТ "Морський Транспортний Банк", правонаступником якого є ПАТ "Марфін Банк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором № 372/F від 13.06.2006 року.

Позовні вимоги мотивував тим, що згідно з кредитним договором № 372/F від 13.06.2006 року ВАТ "Морський Транспортний Банк", правонаступником якого є ПАТ "Марфін Банк", надало ОСОБА_2 кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі 800000,00 дол. США., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами за процентною ставкою у розмірі 14 % річних за фактичний період користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, з погашенням кредиту та внесенням плати за користування кредитними коштами щомісячними платежами у розмірі, строки і на умовах визначених цим договором, з кінцевою датою повернення кредиту та усіх нарахувань за ним - 13.06.2021 року.

17 червня 2009 року між ВАТ "Морський Транспортний Банк" та позичальником ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 372/F від 13 червня 2006 року, за умовами якої, зокрема, термін погашення кредиту було продовжено до 13 червня 2028 року, а також було викладено у новій редакції графік погашення кредиту.

В забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором, 13.06.2006 року між ВАТ "Морський Транспортний Банк" як іпотекодержателем та позичальником ОСОБА_2 як іпотекодавцем був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ситніковою Ю.Д. за р.№ 1131, за умовами якого предметом іпотеки є нерухоме майно, що є власністю іпотекодавця, а саме: домоволодіння, загальною площею 697,7 кв. м., та земельна ділянка, загальною площею 0,1718га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1

Наданий ОСОБА_2 кредит також забезпечений порукою відповідача ОСОБА_3, про що 13 червня 2006 року між ВАТ "Морський Транспортний Банк", поручителем ОСОБА_3 та боржником ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 2456-С.

Позивач вказує, що ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитними договорами не виконує.

Під час розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги та остаточно просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість у загальному розмірі 1046525,84 дол. США та 5059484,27 грн., з яких заборгованість за кредитом - 697685,98 дол. США ; заборгованість по процентам за користування кредитом - 348839,86 дол. США ; заборгованість за пенею - 5059484,27 грн.

Представник ПАТ "Марфін Банк" просив розглянути справу без участі представника банку та задовольнити позов.

Представник відповідачів позов не визнав та просив розглянути справу без його участі.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23 січня 2015 року позов Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" задоволено в повному обсязі.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" заборгованість за кредитним договором № 372/F від 13 червня 2006 року у загальному розмірі 1046525 дол. США 84 центи, що в еквіваленті по курсу НБУ (799,3000 грн. за 100,00 дол.США) на 15 листопада 2012 року становить 8364881 грн. 03 коп., та 5059484 грн. 27 коп., з яких заборгованість за кредитом - 697685,98 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 5576604,03 грн. ; заборгованість по процентам за користування кредитом - 348839,86 дол.США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 2788277,00 грн.; заборгованість за пенею - 5059484,27 грн. |

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частинах судові витрати в розмірі 1820 грн. 00 коп. на користь Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк".

Рішення суду оскаржують ПАТ "Марфін Банк" та представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4

В апеляційній скарзі ПАТ "Марфін Банк просить рішення суду змінити і ухвалити нове рішення, яким стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" заборгованість за кредитним договором № 372/F від 13 червня 2006 року у загальному розмірі 1046525 дол. США 84 центи та 5059484,27 грн. , з яких заборгованість за кредитом - 697685,98 дол. США; заборгованість по процентам за користування кредитом - 348839,86 дол. США, заборгованість за пенею - 5059484,27 грн., посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, заперечення на них, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ " Марфін Банк" підлягає задоволенню, апеляційна скарга представника ОСОБА_2 ОСОБА_8 підлягає відхиленню.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ " Марфін Банк" , суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 як боржник та ОСОБА_3 як поручитель повинні солідарно повернути заборгованість за кредитним договором від 13 червня 2006року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з кредитним договором № 372/F від 13 червня 2006 року ВАТ "Морський Транспортний Банк", правонаступником якого є ПАТ "Марфін Банк", надало ОСОБА_2 кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі 800000,00 дол. США., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами за процентною ставкою у розмірі 14 % річних за фактичний період користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, з погашенням кредиту та внесенням плати за користування кредитними коштами щомісячними платежами у розмірі, строки і на умовах визначених цим договором, з кінцевою датою повернення кредиту та усіх нарахувань за ним - 13 червня 2021 року.

Згідно з п.1.1 цього кредитного договору видача кредитних коштів відбувалася траншами на підставі письмових заявок позичальника ОСОБА_2, яка кредитні кошти отримала у повному обсязі.

17 червня 2009 року між ВАТ "Морський Транспортний Банк" та позичальником ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 372/F від 13 червня 2006 року, за умовами якої, зокрема, термін погашення кредиту було продовжено до 13 червня 2028 року, а також було викладено у новій редакції графік погашення кредиту, що є невід'ємною частиною цього договору.

В забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором, 13.06.2006 року між ВАТ "Морський Транспортний Банк" як іпотекодержателем та позичальником ОСОБА_2 як іпотекодавцем був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ситніковою Ю.Д. за р.№ 1131, за умовами якого предметом іпотеки є нерухоме майно, що є власністю іпотекодавця, а саме: домоволодіння, загальною площею 697,7 кв. м., та земельна ділянка, загальний площею 0,1718га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1

08 липня 2006 року між іпотекодавцем ОСОБА_2 та іпотекодержателем ВАТ "Морськяі Транспортний Банк" було укладено договір про зміни № 1 до іпотечного договору від 13.06.2006 року за р. № 1131, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ситніковою Ю.Д. за р.№1497.

17 червня 2009 року між іпотекодавцем ОСОБА_2 та іпотекодержателем ВАТ "Морський Транспортний Банк" було укладено договір про зміни № 2 до іпотечного договору від 13.06.2006 року за р. № 1131, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ситніковою Ю.Д. за р.№ 387.

Наданий ОСОБА_2 кредит також забезпечений порукою відповідача ОСОБА_3, про що 13 червня 2006 року між ВАТ "Морський Транспортний Банк", поручителем ОСОБА_3 та боржником ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 2456-С.

Згідно з п. 2.1. цього договору поруки поручитель відповідає перед банком по зобов'язаннях, що випливають з кредитного договору солідарно з боржником і в повному обсязі (у тому чи:т заборгованості за кредитом, відсоткам, збиткам і неустойці) усім своїм майном та коштами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти ; за ч.2 цієї статті до відносин за кредитним договором застосовуються вимоги закону за позикою.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Проте, в порушення умов кредитного договору та ст.1054 та ст.526 ЦК України, ОСОБА_2 не виконує належним чином свої зобов'язання щодо повернення кредиту та внесення плати за користування кредитними коштами, у зв;язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором № 372/F від 13 червня 2006 року у загальному розмірі 1046525 дол. США 84 центи та 5059484 грн. 27 коп., з яких заборгованість за кредитом - 697685,98 дол. США ; заборгованість по процентам за користування кредитом - 348839,86 дол.США; заборгованість за пенею - 5059484 гривень 27коп.

Відповідно до п.6.1. кредитного договору № 372/Т від 13 червня 2006 року, при порушенні позичальником будь-якого із термінів повернення кредиту, передбачених п.п.1.4., З.2.З., 3.3.2- цього договору, сплати відсотків, передбачених п.п.3.2.2., 5.5. та комісії, передбаченої п.п.3.2.5., 5.6. даного договору, позичальник виплачує банку пеню в розмірі 0,3 % від суми простроченого платеж}- за кожний день прострочення платежу за курсом НБУ на дату нарахування на рахунок, зазначений у п.3.1.2 цього договору.

У відповідності до п.п.3.3., 3.3.2. цього кредитного договору, у разі порушення позичальникам якого-небудь із зобов'язань, передбачених умовами даного договору, банк має право змінити умови договору вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за договором у повному обсязі шляхом направленні повідомлення.

Позивач направив на адресу відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 письмове повідомлення за вих. № 1917 від 10.09.2009 року та письмове повідомлення за вих.№ 1168 від 14.06.2010 року, які містять вимогу про повне дострокове повернення кредиту та усіх нарахувань за ним.

Проте відповідачі до теперішнього часу вказану вимогу банку не виконали.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано стягнув з відповідачів суму заборгованості в розмірі 1046525дол. США 84центи та 5059484 грн. 27коп.

Разом з тим суд першої інстанції помилково зробив перерахунок заборгованості в гривну по курсу НБУ, оскільки позивач відповідно до позовної заяви та заяв про уточнення позовних вимог просив стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором та відсотками в валюті кредиту, а саме доларах США.

Таким чином, прийнявши рішення про перерахунок заборгованості в гривну, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог банку, тим самим порушив положення ст.11 ЦПК України, відповідно до яких суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

На обов;язок суду стягнути заборгованість за кредитом та відсотками в валюті кредиту, якщо така вимога заявлена позивачем , вказує Верховний Суд України в правовій позиції у справі за № 6-145цс14 від 24.09.2014року.

Дана правова позиція Верховного Суду України є обов;язковою для всіх судів України в силу ч.1 ст.360-7 ЦПК України.

Прийнявши рішення всупереч правовій позиції Верховного Суду України про стягнення заборгованості в еквіваленті в гривні, суд першої інстанції грубо порушив права та законні інтереси позивача, у зв;язку з чим рішення в цій частині підлягає зміні з ухваленням нового рішення про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 1046525 дол. США 84центи та 5059484грн.27коп.

Посилання в апеляційній скарзі представника ОСОБА_2- ОСОБА_4 про те, що сума пені визначена неправильно спростовуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_2- ОСОБА_4 щодо припинення поруки , оскільки ОСОБА_3 не підписував додаткову угоду № 1 від 17 червня 2009року до договору поруки № 2456-С, колегія суддів не приймає до уваги з таких підстав.

Договір поруки № 2456-С укладений 13.06.2006р. між банком та ОСОБА_3

Відповідно до вимог ст.553-554 ЦК України та п.20 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012року № 5 " Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що випливають із кредитних правовідносин" договір поруки є самостійним договірним зобов;язанням між кредитором та поручителем та жодним чином не впливає на права та обов;язки позичальника. Доказів того, що поручитель ОСОБА_3 не давав своєї згоди на зміну основного зобов;язання апеляційна скарга не містить.

Також колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо пропуску позовної давності стосовно вимоги про стягнення пені, оскільки пеня нарахована за рік до подачі позову до суду.

Рішення суду в частині стягнення з відповідачів судових витрат є законним та обгрунтованим.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.3, 309 ч.1п.п.3,4, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 відхилити.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 січня 2015 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором змінити, виклавши резолютивну частину наступним чином:

Позов Публічного акціонерного товариства " Марфін Банк" задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" заборгованість за кредитним договором № 372/F від 13 червня 2006 року у загальному розмірі 1046525 дол. США 84 центи та 5059484 грн. 27 коп., з яких заборгованість за кредитом - 697685,98 дол. США ; заборгованість по процентам за користування кредитом - 348839,86 дол.США; заборгованість за пенею - 5059484 гривень 27коп.

Рішення суду в частині стягнення витрат по сплаті судового збору залишити без змін. |

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Л.І. Доценко

Судді А.П. Заїкін

А.М. Кварталова