Ухвала суду № 43269869, 25.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5893/14 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженої відповідальністю «Агрогрейн» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрогрейн» (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0002982201 від 25 квітня 2014 року.

Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 20 січня 2015 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2015 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агрогрейн» з питань достовірності нарахування залишку від'ємного значення з податку на додану вартість за січень 2014 року, за результатами якої складено Акт № 1421/10-07-22-01-12/38268231 від 07.04.2014 року(далі - Акт перевірки).

Згідно Акту перевірки, посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення з податку на додану вартість за липень 2013 року у сумі 156006,00 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002982201 від 25.04.2014 року, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 156 006,00 грн.

З приводу даних спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Між ТОВ «Агрогрейн» та ПП «Прилад» укладено договір поставки від 24.07.2013 року № 2407/1 (а.с. 33-35), предметом якого була поставка товару кількість та асортимент якого визначається згідно рахунків та видаткових накладних.

За результатами виконання договору ПП «Прилад» виписано видаткову накладну (а.с. 36) та податкову накладну (а.с.37). Відповідно до видаткової накладної предметом поставки були добрива.

Придбаний товар перевозився автомобільним транспортом на замовлення ТОВ «Агрогрейн», про що свідчать дані наявних в матеріалах справи копій товарно-транспортних накладних (а.с. 129-138).

Згідно з умовами договору оплата за придбаний товар проводилася у безготівковій формі.

Судом встановлено, що всі наведені документи мають обов'язкові реквізити, підписані сторонами і скріплені печатками підприємств.

Так, дійсно, як визначено податковим органом в Акті перевірки, податкові та видаткові накладні від імені ПП «Прилад» підписані головним бухгалтером ОСОБА_3 Водночас, твердження контролюючого органу про те, що посада головного бухгалтера на ПП «Прилад» не передбачена штатним розписом, а ОСОБА_3 не працювала на даному підприємстві та не мала права підпису на податкових та видаткових накладних від імені ПП «Прилад» спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

наказом № 2 від 01.02.2013 року відповідно до якого ОСОБА_3 прийнято на посаду головного бухгалтера ПП «Прилад» (а.с.38);

наказом № 2/1 від 01.02.2013 року відповідно до якого право підпису на податкових та видаткових накладних від імені ПП «Прилад» надано директором підприємства бухгалтеру ОСОБА_3 (а.с.39);

податковими розрахунками сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 2013 рік (Форма 1ДФ), що подавався ПП «Прилад» до Васильківської ОДПІ Київської області (а.с. 40-47), а довідкою з відомостями про фізичну особу ОСОБА_3 (а.с.139).

З наведених документів вбачається, що ОСОБА_3 має ідентифікаційний номер платника податків (код ДРФО) 3053300707. Зазначений податковий номер вказаний ПП «Прилад» у податкових розрахунках за 2013 рік. Наведені обставини дають підстави для висновку, що ОСОБА_3 дійсно працювала на ПП «Прилад» у 2013 році.

Таким чином, висновок податкового органу, що податкові та видаткові накладні оформлені з порушенням норм чинного законодавства, не відповідають дійсності, не мають жодного документального підтвердження - є необгрунтованими та безпідставними.

Безпідставним є і твердження відповідача про наявність порушень у оформленні товарно-транспортних накладних, а саме відсутність інформації про час відправки та прибуття товару, а також загальної кількості кілометрів проїзду.

Судом досліджено товарно-транспортні накладні, які було виписано ТОВ «Агрогрейн» (а.с.129-138) та встановлено, що вони оформлені відповідно до вимог, визначених Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568) та містять всі необхідні відомості в тому числі й час прибуття, вибуття та простою.

Відповідно до статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Судом встановлено, що первинні бухгалтерські документи складенi за результатами проведених операцiй між ТОВ «Агрогрейн» та ПП «Прилад» з дотриманням вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звiтнiсть в Українi», статті 44, статті 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записiв у бухгалтерському облiку (затверджено Наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 24.05.1995 року № 88, зареєстровано в Мiнiстерствi юстицiї України 05.06.1995 р. за № 168/704) i мiстять вiдомостi щодо змiсту та обсягу проведених операцiй, якi узгоджуються мiж собою.

Таким чином, фактичнi обставини об'єктивно засвiдчують правомiрнiсть включення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість, вiдповiдно до первинних бухгалтерських документiв та по податковим накладним, якi виписанi на виконання умов викладених договiрних вiдносин.

Судом також було досліджено економічний зміст операції проведеної між позивачем і його контрагентом та подальший рух виробленого позивачем товару.

Так, відповідно до наявних у матеріалах справи копії довідки з ЄДРПОУ № 661119 та витягу з ЄДР із детальною інформацією про юридичну особу (а.с. 75-79) основним видом діяльності ТОВ «Агрогрейн» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, оброблення насіння та відтворення, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням та кормами для тварин, допоміжна діяльність у рослинництві, вирощування інших однорічних і дворічних культур, вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів.

У свою чергу, згідно з детальною інформацією про юридичну особу, що міститься в витягу з ЄДР основним видом діяльності ПП «Прилад» є виробництво добрив і азотних сполук, оптова торгівля хімічними продуктами.

Отже, колегія суддів звертає увагу на те, що проведена господарська операція між сторонами відповідає видам господарської діяльності як позивача так і його контрагента та свідчить про наявність господарської мети.

На підтвердження наявності земельних ділянок представником позивача було надано суду договір оренди земельної ділянки (паю), укладеного 21.07.2013 року між ТОВ «Агрогрейн» та ОСОБА_4 Предметом даного договору є надання та отримання в строкове платне користування земельної ділянки загальною площею 2,412 га для ведення сільськогосподарського виробництва.

Щодо реальності використання у своїй господарській діяльності добрив, отриманих від ПП «Прилад» представник позивача пояснив суду, що зазначені добрива необхідні були для отримання кращого врожаю. Без замовлення відповідних добрив ТОВ «Агрогрейн» не може здійснювати свою діяльність.

Крім того, представником позивача надано суду акт інвентаризації станом на 31.12.2013 року (а.с.123) з якого вбачається кількість наявних на підприємстві добрив та рослинних культур; накладні-вимоги про відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, а саме добрив (а.с.124-128) та підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду станом на 01.12.2013 (а.с.48-59).

Також, представником позивача надано суду договір позички тимчасової споруди площею 280 кв.м. від 01.04.2013 разом з актом прийому передачі споруди, а також договори купівлі-продажу транспортного-засобу (тракторів) від 24.04.2013 року № 1803-3, № 1803-2, № 1803-4, № 1803-1 разом з видатковими накладним та актами приймання-передачі транспортного засобу.

Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено наявність зв'язку між фактом придбання товару та господарською діяльністю платника податку, господарської та ділової мети у правовідносинах ТОВ «Агрогрейн» та ПП «Прилад», фізичних, технічних та технологічних можливостей підприємства до вчинення дій, що становлять зміст перевіряємої господарської операції, а також використання отриманого товару у своїй господарській діяльності.

Пунктом 198.6 статті 198 цього Кодексу встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Абзацом 2 пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, якщо платник податку на додану вартість придбав товар для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, сплатив у складі вартості цих товарів (робіт, послуг) податок на додану вартість і це підтверджується належним чином оформленою та у випадках, визначених законом, належним чином зареєстрованою податковою накладною, він має право віднести сплачені ним суми податку до складу податкового кредиту.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, факт поставки ПП «Прилад» на користь позивача добрив підтверджується первинними документами, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача і його податковій звітності.

Наданими суду первинними документами позивача та його контрагента підтверджується, що господарські операції, спрямовані на виконання договору поставки дійсно відбулися, спричинили реальні зміни у майновому стані сторін, є економічно виправданими та відповідають основним видам їх господарської діяльності. Первинні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності, якими сторони супроводжували господарські операції не суперечать вимогам чинного законодавства, містять вичерпні дані щодо переліку придбаного і поставленого товару, у повній мірі розкривають зміст та обсяг господарських операцій, рух товару від контрагента до позивача і безпосередньо у виробництво.

Дослідивши всі матеріали справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 25 квітня 2014року № 0002982201 є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 25.03.2015 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Старова Н.Е.