Ухвала суду № 43269866, 25.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15740/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення з заборгованості у розмірі 28 026, 18 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 27 листопада 2014 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2014 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, зареєстрований як фізична особа-підприємець з 07.06.1994 року, що підтверджується даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 511501.

Управлінням Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва проведено перевірку відповідача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, про що складено акт № 51-06 від 12.06.2009 року.

За наслідками зазначеної перевірки Управлінням Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва прийняті рішення від 14.07.2009 № 1707 про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, яким до відповідача застосовано фінансові санкції у розмірі 26 843, 70 грн., та від 14.07.2009 № 1708 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, яким до відповідача застосовано фінансові санкції у розмірі 1 226,04 грн.

Вказані рішення отримані відповідачем 20.07.2009, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання.

У зв'язку з несплатою відповідачем фінансових санкцій управлінням Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва направлено вимогу про сплату боргу від 02.06.2014 року № Ф018У, відповідно до якої станом на 31.05.2014 року заборгованість зі сплати фінансових санкцій становить 28 026, 18 грн. Вказана вимога отримана відповідачем 03.07.2014 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання.

Відповідно до даних картки особового рахунку відповідача, борг по фінансовим санкціям становить 28 026, 18 грн.

З приводу спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон №1058-IV), пункту 5.9 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 січня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду здійснюється, в тому числі, на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків.

Судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва проведено перевірку відповідача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2006 року по 31.03.2009 року, про що складено акт від 12.06.2009 року № 51-06, в результаті якої виявлено суму простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (зборів) у розмірі 8 636, 08 грн.

Зазначений акт отриманий відповідачем 23.06.2009 року та підписаний ним без зауважень.

Частиною дев'ятою статті 106 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), встановлювалось, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції, зокрема: за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу) (пункт 3); за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми (пункт 4).

Як уже зазначалось, на підставі акта перевірки від 12.06.2009 року № 51-06 управлінням Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва були прийняті рішення від 14.07.2009 року № 1707 та від 14.07.2009 року № 1708. Зазначені рішення отримані відповідачем 20.07.2009 року.

Будь-яка інформація щодо оскарження відповідачем зазначених рішень, а також будь-які докази на підтвердження вказаної обставини у матеріалах справи відсутні.

Існування заборгованості відповідача зі сплати фінансових санкцій у розмірі 28 026,18 грн. підтверджується наявною у матеріалах справи карткою особового рахунку відповідача та відсутністю будь-яких доказів сплати відповідачем спірної суми.

Згідно з частиною другою статті 106 Закону №1058-IV (в редакції, чинній на час застосування до відповідача фінансових санкцій, які є предметом розгляду у даній справі) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Матеріалами справи підтверджується, що управлінням Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва вручено відповідачу 03.07.2014 року вимогу про сплату боргу від 02.06.2014 року № Ф018У, відповідно до якої станом на 31.05.2014 року заборгованість зі сплати фінансових санкцій становить 28 026,18 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що жодних доказів узгодження відповідачем вказаної вимоги, її оскарження в судовому порядку, а також сплати відповідачем визначеної у вимозі суми заборгованості протягом десяти днів з моменту її отримання сторонами суду не надано, а відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості з фінансових санкцій у розмірі 28 026, 18 грн.

Щодо строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, то суд зазначає, що згідно з частиною п'ятнадцятою статті 106 Закону №1058-IV15 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 25.03.2015 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Старова Н.Е.

Мєзєнцев Є.І.