Постанова № 43252056, 18.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2015 р. Справа № 1570/3902/2012

Категорія: 5.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарі Сівєлькіній С.Ю.,

за участю представника відповідача Мальцева Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Південної митниці Державної митної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хай-Рейз Констракшнз» до Південної митниці Державної митної служби України (правонаступник - Південна Митниція Міндоходів) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

21.06.2012р. ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Південної митниці, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 15.05.2012 року:

- №70 - про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем на товари, що ввозяться на територію України СПД у загальному розмірі 1 540 188,90 грн. (з яких за основним платежем: 1232151,11 грн., за штрафними санкціями: 308 037,79 грн.);

- №71 - про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем ПДВ з товарів, що ввозяться на територію України СПД у загальному розмірі 308 037,80 грн. (з яких за основним платежем: 246430,24 грн., за штрафними санкціями: 61607,50 грн.).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні рішення митного органу є протиправними, оскільки вони були винесені на підставі помилкових та необґрунтованих висновках інспекторів, адже «зерносушильний елеваторний комплекс» як єдиний агрегат, підлягає класифікації саме за кодом 84193100 згідно УКТЗЕД, а не до іншого коду товарної номенклатури, до якого його віднесла Південна митниця.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року адміністративний позов ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз» - задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення №70 від 15.05.2012 р. прийняте Південною митницею, щодо збільшення суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у загальному розмірі 1 540 188,90 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення №71 від 15.05.2012 р. прийняте Південною митницею, щодо збільшення суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у загальному розмірі 308 037,80 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник Південної митниці 27.02.2013р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального і процесуального права та просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2013р. і прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання суду апеляційної інстанції двічі (т.б. 04.02.2015р. і 18.03.2015р.) не прибув з невідомих підстав, про дату, час та місце розгляду справи був своєчасно та належним чином повідомлений. Крім того, як вбачається з даних ЄДР ЮО та ФОП, ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз» 18.09.2013р. визнано банкрутом та знаходиться в стані припинення.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції пітримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю - доповідача, виступ представника відповідача, який підтримав апеляційну скаргу та перевіривши матеріали справи і доводи цієї апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність усіх законних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз» (ідентифікаційний код - 33832730), місцезнаходження: Одеська область, м.Іллічівськ, с.Малодолинське, вул.Заводська,1 зареєстровано 22.11.2005р. (свідоцтво серіі А00 №039631), взято на облік 23.11.2005р. за №2721 у ДПІ у м.Іллічівську та з 23.01.2006р. зареєстрований, як платник ПДВ.

Згідно довідки з Єдиного реєстру підприємств та організацій України №488095, одним із видів діяльності позивача є «інші види оптової торгівлі» (51.90.0).

В березні 2012 року, відповідно до наказу Південної митниці №309 від 28.03.2012р., робочою групою ревізорів-інспекторів було проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання законодавства України з питань митної справи ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз» на предмет своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів при митному оформленні за період з 16.05.2009р. по 28.03.2012р. комплектного об'єкту «зерносушильний елеваторний комплекс» за кодом 84193100 згідно УКТЗЕД, за наслідками якої складено акт перевірки №0022/12/500000000/0033832730 від 10.04.2012р.

В подальшому, на підставі вищевказаного акту перевірки, уповноваженою особою Південної митниці прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №70 від 15.05.2012р. - за порушення позивачем вимог ст.ст.81,88 Митного кодексу України №92-ІV, правила 1,6 «Основних правил інтерпретації УКТЗЕД», Закону України №2371-ХІІ від 05.04.2001р.; ст.17 Закону України «Про єдиний митний тариф» №2097-ХІІ від 05.02.1992р.; п.123.1 ст.123 ПК України, у зв'язку з чим, визначено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем: «мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» у загальному розмірі 1 540 188 грн. 90 коп.;

- №71 від 15.05.2012р. - за порушення позивачем вимог ст.ст.81,88 Митного кодексу України, правила 1, 6 «Основних правил інтерпретації УКТЗЕД», Закону України №2371-ХІІ від 05.04.2001р., п.123.1,123.2 ст.123, п.190.1 ст.190, ст.193, п.10 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, у зв'язку з чим, визначено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем: «податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» у загальному розмірі 308 037 грн. 80 коп.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням митного органу, позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності спірних рішень митниці, а також з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

Однак, разом з тим, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, не може погодитися з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх необгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ст.4 Митного кодексу України (чинного на день виникнення спірних відносин) одним із основних принципів митного регулювання є виключна компетенція митних органів України щодо здійснення митної справи.

Як встановлено ст.11 МК України, безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України. При цьому, одним із основних завдань митних органів при реалізації митної політики є ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).

Статтею ж 312 МК України визначається порядок ведення УКТ ЗЕД, який передбачає, зокрема, відстежування змін та доповнень до міжнародної основи УКТ ЗЕД, пояснень та інших рішень по тлумаченню цієї основи, що приймаються Всесвітньою митною організацією; деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; розроблення пояснень та рекомендацій з метою забезпечення однакового тлумачення і застосування УКТ ЗЕД; прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТЗЕД тощо.

У відповідності до статті 313 МК України, саме митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. При цьому, рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і

громадян.

А відповідно до вимог ст.41 МК України, однією з форм митного контролю є перевірка митними органами системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.

Так, статтею 60 МКУ встановлено, що перевірки системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон Українці - це проведення митними органами на підприємствах дій по встановленню відповідності документації про вказані товари і транспортні засоби вимогам, встановленим цим Кодексом й іншими законами України.

Зі ст.69 МК України вбачається, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України.

Відповідно до приписів «Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України» (затв. Постановою КМУ від 23.12.2004р. №1730), митні органи уповноважені на проведення планових виїзних документальних перевірок.

Отже, на саме підставі положень зазначених вище вимог статей Митного кодексу України, положень «Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок» (затв. Постановою КМУ від 02.02.2011р. №71) та наказу Південної митниці від 28.03.2012р. №309 «Про створення робочої групи» Південною митницею і було проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання законодавства України з питань митної справи ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз» на предмет своєчасності. достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів при митному оформленні за період з 16.05.2009р. по 28.03.2012р. комплектного об'єкту «зерносушильний елеваторний комплекс» за кодом 8419310000 згідно з УКТ ЗЕД.

Так, в ході проведення перевірки робочою групою безпосередньо було встановлено, що у перевіряємий період, т.б. з 16.05.2009р. по 28.03.2012р., у зоні діяльності Південної митниці за умовами поставки СІF Одеса за вантажними митними деклараціями (ВМД): №№500060701/2010/012947 від 17.07.2010р.; 500060701/2010/013046 від 20.07.2010р.; 500060701/2010/013048 від 20.07.2010р.; 500060701/2010/013217 від 21.07.2010р.; 500060701/2010/014128 від 31.07.2010р.; 500060701/2010/014129 від 31.07.2010р.; 500061701/2010/014220 від 03.08.2010р.; 500060701/2010/014560 від 06.08.2010р.; 500060701/2010/015109 від 13.08.2010р.; 500060701/2010/015110 від 13.08.2010р.; 500060701/2010/015111 від 13.08.2010р.; 500060701/2010/015440 від 17.08.2010р.; 500060701/2010/016246 від 27.08.2010р.; 500060701/2010/016247 від 27.08.2010р.; 500060701/2010/016557 від 31.08.2010р.; 500060701/2010/017509 від 17.09.2010р.; 500060701/2010/017511 від 17.09.2010р.; 500060701/2010/019352 від 07.10.2010р.; 500060701/2010/20098 від 16.10.2010р. здійснено митне оформлення комплектного-об'єкту «зерносушильний елеваторний комплекс» за кодом 84193100 згідно з УКТ ЗЕД.

Проте, як встановлено судовою колегією з матеріалів справи та спірного акту перевірки, митне оформлення комплектного об'єкту «зерносушильний елеваторний комплекс» за вказаним вище кодом було здійснено за вищезазначеними ВМД, але за результатами аналізу правильності класифікації товарів за УКТ ЗЕД - ВМД №500060701/2010/013046 від 20.07.2010р.; №500060701/2010/013048 від 20.07.2010р.; №500060701/2010/013217 від 21.07.2010р., №500061701/2010/014220 від 03.08.2010р., №500060701/2010/014560 від 06.08.2010р., №500060701/2010/015109 від 13.08.2010р.; №500060701/2010/015110 від 13.08.2010р., №500060701/2010/017509 від 17.09.2010р., виходячи з опису товарів, наведених у графі 31 було встановлено, що за даними цих декларацій під описом «складова комплектного об'єкту: частина «зерносушильного елеваторного комплексу» було здійснено митне оформлення товарів: «частина ємкості запасу вологого зерна Brok commercial Hopper 3313» та «частина ємкості Brok 10534».

При цьому, слід вказати, що Законом України від 05.04.2001р. №2371-111 «Про митний тариф України», на зазначений товар встановлена ставка ввізного мита 0% від митної вартості товару.

Однак, необхідно зауважити, що класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом №2371-III, «Поясненнями до УКТ ЗЕД», затвердженими наказом Держмитслужби України від 30,12.2010р. №1561 (протягом 2008-2010р.р. діяли пояснення до УКТ ЗЕД, затверджені наказом Держмитслужби України від 31.01.2004р. №68), «Основними правилами інтерпретації класифікації товарів», а також відповідно до приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для його класифікації згідно з УКТ ЗЕД.

За наявною інформацією, відповідно до позиції 59 Специфікації на комплектуючі зерносушильного елеваторного комплексу (додаток №1 до контракту від 01.04.2010р. №04/01) товар є «частиною ємності Вгок 10534», який являє собою ємність для сушіння та зберігання зерна «Вгок 10534 commercial» (об'єм 19880 т, діаметр 32 м, висота повна 36.8 м, висота циліндра 27,66 м) у комплекті з внутрішньо драбиною: зовнішніми сходами з огорожею та платформою; аераційними ліхтарями; каналами для вентиляції зерна; зачисним шнеком; відцентровим вентилятором з вбудованою системою нагріву; системою температурного контролю, регулювання температури та аерації зерна.

Відповідно до позиції 62 зазначеної Специфікації - товар - «частина ємності запасу вологого зерна Вгок commercial Норрег 3313», який являє собою оперативну ємність запасу вологого зерна для попереднього сушіння «Вгок commercial Норрег 3313» (об'єм 1326 м3, діаметр 10,1 м, висота повна 22,8 м) у комплекті з внутрішньою драбиною; зовнішніми сходами з огорожею та платформою; аераційними ліхтарями; відцентровим вентилятором з вбудованою системою нагріву; системою температурного контролю, регулювання температури та аерації зерна; комплектом опорних стійок.

Зазначені товарі імпортувалися нескладеними.

Таким чином, судом першої інстанції не було взято до уваги те, що згідно з текстовим

описом до товарної позиції 7309, до неї включаються-резервуари, цистерни, баки та аналогічні ємності з чорних металів, для будь-яких речовин (крім стиснених або скраплених газів), місткістю понад 300 л, без механічних або теплотехнічних пристроїв, з облицюванням або термоізоляційним покриттям чи без них.

Ці контейнери зазвичай встановлюються як стаціонарні пристосування для зберігання або для виробничих цілей, наприклад, на фабриках, хімічних заводах, фарбувальнях, газових заводах, пивоварних заходах, на перегінних та рафінувальних заводах і, у меншому ступені, у житлових будинках, магазинах і т.п. До цієї товарної позиції також включаються контейнери для будь-якого матеріалу, крім стиснутого чи скрапленого газу.

Вищезазначене різнофункціональне обладнання ємностей «Вгок commercial Норрег 3313» та «Вгок 10534 commercial» у комплексі призначене здійснювати виконання головної функції, а саме забезпечення зберігання зерна.

Отже, на думку суду, саме за цією функцією і повинні класифікуватися такі ємності.

Відтак, з урахуванням інформації про призначення конструктивне виконання зазначених товарів, згідно з правилами 1, 2а, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, вимог УКТ ЗЕД, вони повинні класифікуватися у товарній під категорії 7309 00 90 00 згідно з УКТ ЗЕД (ставка мита 7% від митної вартості товару).

Таким чином, невірне декларуванне ТОВ «Хай-Рейз Констакшнз» у графі 33 вказаних вище ВМД коду товарів згідно з УКТ ЗЕД і призвело до порушення вимог Закону та заниження податкового зобов'язання підприємства з ввізного мита та податку на додану вартість.

Окрім того, необхідно звернути увагу й на те, що листом Держмитслужби України від 16.05.2011р. №11.1/2-16/7598-ЕП «Про класифікацію згідно з УКТЗЕД обладнання для зберігання та сушіння зерна» зазначено, що круглі зерносховища силоси для елеваторів з

гофрованої, оцинкованої сталі з плоским або конічним дном (далі-силоси), призначені для довготривалого зберігання зерна з функцією підтримки оптимального режиму зберігання.

Такий оптимальний режим може бути забезпечений системою повітряного вентилювання зерна для підтримки; вмісту оптимальної кількості вологи в зерні, контролю температури зерна.

Силоси оздоблені обладнанням для завантаження і вивантаження зерна.

Механічні або теплотехнічні пристрої як правило, встановлюються зовні або нижче сітчастої підлоги силосів. Із механічного обладнання всередині силосу, а саме над решіткою

підлоги, може бути встановлений "шнек-мітла" для вивантаження залишків зерна.

Вищезазначене різнофункціональне обладнання силосів у комплексі призначене здійснювати виконання головної функції, а саме забезпечення довготривалого зберігання зерна. |

За цією функцією і повинні класифікувалися силоси.

Враховуючи вищезазначене, а також у випадку, що таке обладнання виконує різні функції та не є обладнанням, об'єднаним у єдиний агрегат, таке обладнання повинно класифікуватись, як ємності для забезпечення довготривалого зберігання зерна в товарній підкатегорії 7309 00 90 00 згідно УКТ ЗЕД.

Отже, за вказаних обставин, судова колегія вважає неправомірними висновки суду першої інстанції про те, що оскільки митний орган, приймаючи вказані вище вантажні митні декларації, відніс товар до певного коду товарної номенклатури та пропустив його на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому цей митний орган не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару.

При цьому, необхідно звернути увагу й на те, що аналогічна позиція з цього питання була висловлена і ВАС України, зокрема в своїх ухвалах від 15.03.2012р. по справі №К-6379/09 та №К-44530/09.

Таким чином, в зв'язку з вищевикладеним, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Південної митниці є правомірними та заснованими на законі, і відповідно, скасуванню не підлягають, що, в свою чергу, в даному випадку помилково не було встановлено судом 1-ї інстанції.

Крім того, слід зазначити, що у відповідності до ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову що, в свою чергу, в даному випадку, і було належним чином зроблено представником відповідача при розгляді справи в суді 2-ї інстанції.

За таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, до того ж, висновки суду не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на невірному тлумаченні норм діючого у цій сфері законодавства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Отже, оскільки судом першої інстанції при не повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, судова колегія, діючи в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України, вважає за необхідне скасувати постанову суду 1-ї інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Південної митниці Державної митної служби України - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Хай-Рейз Констракшнз» - відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко