Ухвала суду № 43252053, 24.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/6656/14

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

при секретарі - Римар Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної фінансової інспекції в Одеській області, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - публічне акціонерне товариство "Одеська ТЕЦ" про скасування вимоги щодо усунення порушень, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Одеській області про скасування пунктів 2, 3, 4 та 8 вимоги щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень №15-05-23-14/9842 від 27 жовтня 2014 року внаслідок їх неправомірності; скасування пунктів 5, 6, 7 вимоги щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень №15-05-23-14/9842 від 27 жовтня 2014 року внаслідок їх передчасності; скасування пункту 9 вимоги щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень №15-05-23-14/9842 від 27 жовтня 2014 року внаслідок його необґрунтованості.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано пункти 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 та 9 вимоги ДФІ в Одеській області щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень №15-05-23-14/9842 від 27 жовтня 2014 року.

В апеляційній скарзі Державної фінансової інспекції в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної фінансової інспекції в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ в Одеській області на ІІІ квартал 2014 року, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ПАТ "Одеська ТЕЦ" за період з 01 жовтня 2011 року по 30 червня 2014 року, за результатом якої були виявлені порушення, викладені в акті ревізії №05-11/174 від 30 вересня 2014 року.

Згідно трудового контракту №163 від 19 вересня 2011 року, у період з 20 вересня 2011 року по 19 вересня 2014 року, головою правління керівником ПАТ "Одеська ТЕЦ" було призначено ОСОБА_3, який за п.1.1 контракту був зобов'язаний здійснювати керівництво та управління господарською діяльністю товариства.

На підставі акта ревізії, ДФІ в Одеській області винесена вимога щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень №15-05-23-14/9842 від 27 жовтня 2014 року.

Згідно п.2 вимоги в порушенням ст. 526 Цивільного Кодексу України, ст. 244 Господарського Кодексу України, п.2.1 договорів, укладених з ФОП ОСОБА_4, внаслідок непідтвердження виконання зобов'язань ФОП ОСОБА_5, які передбачені умовами договорів, товариством необґрунтовано сплачено кошти в період з 01 жовтня 2011 року по 30 червня 2014 року на загальну суму 7 650 685 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) товариства, у зв'язку з чим товариство має відобразити в обліку дебіторську заборгованість у сумі 7 650 685 грн. перед ФОП ОСОБА_5 та стягнути з ФОП ОСОБА_4 необґрунтовано сплачені кошти у сумі 7 650 685 грн.

Згідно п.3 вимоги, ДФІ в Одеській області встановлено, що в порушення п.3.1.10, п.3.3.10.1 Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), затверджених Наказом Держбуду України №174 від 27 серпня 2000 року, п.1 ст. 9, п.3, п.7 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", внаслідок безпідставного включення в акти ф.КБ-2в виконаних робіт, які вже враховані складом робіт ресурсних елементних кошторисних норм, необґрунтовано завищено вартість виконаних робіт на загальну суму 2 932 017, 98 грн. (з урахуванням ПДВ), що призвело до матеріальної шкоди (збитків) на відповідну суму, в тому числі по підрядним організаціям ТОВ "Вістол" - 896 143, 36 грн., ТОВ "Комфорт" - 508 378, 95 грн., ТОВ "Ілевен-Строй" - 548 568, 22 грн., ТОВ "Мастер-2012" - 494 050, 10 грн., ТОВ "Котловім" - 468 957, 34 грн., ТОВ "Теком" - 15 920, 01 грн., у зв'язку з чим, товариство має відобразити дебіторську заборгованість у сумі 2 383 449, 76 грн. (з урахуванням ПДВ), а саме: перед виконавцями робіт ТОВ "Вістол" - 896 143, 36 грн., ТОВ "Комфорт" - 468 957, 34 грн., ТОВ "Теком" - 15 920, 01 грн.; стягнути зайво сплачені кошти з підрядників ТОВ "Вістол" - 896 143, 36 грн., ТОВ "Комфорт" - 508 378, 95 грн., ТОВ "Комфорт" - 508 378, 95 грн., ТОВ "Мастер-2012" - 494 050, 10 грн., ТОВ "Котловім" - 468 957, 34 грн., ТОВ "Теком" - 15 920, 01 грн.; в іншому випадку стягнути з осіб, відповідальних у втраті активів, внаслідок чого зайво перераховано кошти у сумі 2 932 017, 98 грн., шкоду заподіяну товариству у розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України.

Згідно п.4 вимоги, ДФІ в Одеській області встановлено, що в порушення ст. 526 Цивільного Кодексу України, внаслідок оплати підрядним організаціям ТОВ "Котлохім" та ТОВ "Вента-трейд" грошових коштів (ТОВ "Котлохім" - 1 758 106, 80 грн., ТОВ "Вента-трейд" - 243 010, 74 грн.) за роботи, які фактично не виконувались підрядними організаціями, товариству нанесено збитки на загальну суму 2 001 117, 54 грн., у зв'язку з чим товариство має відобразити дебіторську заборгованість у сумі 2 001 117, 54 грн., а саме по підрядним організаціям ТОВ "Котлохім" - 1 758 106, 80 грн., ТОВ "Вента-трейд" - 243 010, 74 грн.; стягнути безпідставно сплачені кошти з підрядників ТОВ "Котлохім" - 1 758 106, 80 грн., ТОВ "Вента-трейд" - 243 010, 74 грн.; в іншому випадку стягнути з осіб, відповідальних у втраті активів, внаслідок чого зайво перераховано грошові кошти, шкоду заподіяну товариству у розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України.

Згідно п.5 вимоги, ДФІ в Одеській області встановлено, що в порушення ст. 506 Цивільного Кодексу України, внаслідок незастосування ПАТ "Одеська ТЕЦ" права вимагати від боржника виконання зобов'язання, товариством, без проведення претензійно-позовної роботи щодо своєчасного стягнення дебіторської заборгованості в межах позовної давності, було списано дебіторську заборгованість в сумі 1 175, 22 тис. грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) ПАТ "Одеська ТЕЦ" та втрачено активів на відповідну суму, у зв'язку з чим товариство має стягнути з осіб, відповідальних у втраті активів на суму 1 175, 22 тис. грн., які вказані на стор. 71 акту, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України.

Згідно п.6 вимоги, ДФІ в Одеській області встановлено, що в порушення п.10 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", внаслідок не подання на затвердження виконавчому комітету міської ради тарифів, які необхідно було переглянути, у зв'язку зі збільшенням мінімальної заробітної плати, товариством в період з 01 червня 2012 року по 01 вересня 2013 року недоотримано доходів на загальну суму 461, 88 тис. грн., у зв'язку з чим, товариство має стягнути з осіб, відповідальних у втраті активів у сумі 44, 80 тис. грн., які вказані на стор. 25 акту, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України.

Згідно п.7 вимоги, ДФІ в Одеській області встановлено, що в порушення ст. 193 Господарського Кодексу України, п.5.1 договору №05-11-09/158 від 05 листопада 2009 року, внаслідок безпідставного врахування в калькуляціях 9,9%, які застосовуються лише при проходженні підживлювальної води через енергетичне обладнання, товариством недоотримано коштів на загальну суму 79 506, 52 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків), у зв'язку з чим товариство має відобразити в обліку дебіторську заборгованість за КП "Теплопостачання м. Одеси" у сумі 79 506, 52 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) та стягнути з КП "Теплопостачання м. Одеси" грошові кошти у сумі 79 506, 52 грн.

Згідно п.8 вимоги, ДФІ в Одеській області встановлено, що в порушення ст. 526, ст. 838 Цивільного Кодексу України, ст. 193 Господарського Кодексу України, внаслідок невиконання громадянином ОСОБА_2 зобов'язань, вказаних в договорах, товариством необґрунтовано сплачено коштів в період з жовтня 2011 року по травень 2012 року на загальну суму 44, 80 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) товариства, у зв'язку з чим товариство має стягнути з осіб, відповідальних у втраті активів, які вказані на стор. 39 акту, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України.

Згідно п.9 вимоги, ДФІ в Одеській області встановлено, що в порушення ст. 75 Господарського Кодексу України та п.13 Постанови Кабінету Міністрів України №1673 від 29 листопада 2006 року "Про стан фінасово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів", товариством у 2012 році завищено інші операційні витрати на загальну суму 60 771 тис. грн. внаслідок здійснення витрат, які не передбачено фінансовим ланом на 2012 рік на суму 57 728, 3 тис. грн. та витрат, які перевищують плановий показник на суму 3 025,2 тис. грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 2 вимоги №15-05-23-14/9842 від 27 жовтня 2014 року встановлено, що в порушення ст. 526 Цивільного Кодексу України, ст. 244 Господарського Кодексу України, п.2.1 договорів, укладених з ФОП ОСОБА_4, внаслідок непідтвердження виконання зобов'язань ФОП ОСОБА_4, які передбачені умовами договорів, товариством необґрунтовано сплачено коштів в період з 01 жовтня 2011 року по 30 червня 2014 року на загальну суму 7 650 685 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) товариства, у зв'язку з чим товариство має відобразити в обліку дебіторську заборгованість у сумі 7 650 685 грн. перед ФОП ОСОБА_5 та стягнути з ФОП ОСОБА_4 необґрунтовано сплачені кошти у сумі 7 650 685 грн.

При цьому, ревізією встановлено відсутність реальності укладених правочинів з ФОП ОСОБА_5 та порушення вимог ст. 509, ст. 526 Цивільного Кодексу України, які визначають зміст зобов'язання та підстави його виникнення.

Відповідно до ст. 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З наведеного слідує, що до повноважень контролюючого органу не входить надавати оцінку договорам на предмет їх дійсності, оскільки недійсність договору може бути встановлена виключно в судовому порядку.

Контролюючим органом під час проведення ревізії було встановлено, що між головою правління ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 були укладені договори про надання юридичних послуг, а саме надання усних та письмових консультацій, правових висновків, підготовка та подання позовів до судів всіх інстанцій, представництво в судах.

З матеріалів справи вбачається, що апелянтом в акті перевірки зазначено, що до ревізії представлено акти здавання-приймання виконаних робіт (надання послуг), які підписано головою правління ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 та в яких вказано, які саме були виконані роботи (1 том а.с.173).

При цьому, в акті ревізії відсутні жодні посилання на невідповідність вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" наданих первинних документів, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що фактичне виконання спірних договірних правовідносин є підтвердженим.

Посилання апелянта на порушення позивачем вимог Положення про порядок ведення договірної роботи на ПАТ "Одеська ТЕЦ", а саме укладення договорів з ФОП ОСОБА_5 одноосібно без погодження з органом управління є безпідставними, оскільки п.8.4.11.16 Статуту ПАТ "Одеська ТЕЦ" передбачено, що голова правління має повноваження, зокрема, укладати будь-які договори (угоди) та інші правочини (2 том а.с.220).

Таким чином, з урахуванням того, що до повноважень контролюючого органу не входить надавати оцінку договорам на предмет їх дійсності, а виконання договірних відносин в свою чергу є підтвердженим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимога стосовно відображення в обліку дебіторської заборгованості у сумі 7 650 685 грн. перед ФОП ОСОБА_5 та стягнення з ФОП ОСОБА_4 необґрунтовано сплачені кошти у сумі 7 650 685 грн. є передчасною та підлягає скасуванню.

Щодо пункту 3 вимоги, якою встановлено порушення п.3.1.10, п.3.3.10.1 Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), п.1 ст. 9, п.3, п.7 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", внаслідок безпідставного включення в акти ф.КБ-2в виконаних робіт, які вже враховані складом робіт ресурсних елементних кошторисних норм, необґрунтовано завищено вартість виконаних робіт на загальну суму 2 932 017, 8 грн. (з урахуванням ПДВ), що призвело до матеріальної шкоди (збитків) на відповідну суму, в тому числі по підрядним організаціям ТОВ "Вістол" - 896 143, 36 грн., ТОВ "Комфорт" - 508 378, 95 грн., ТОВ "Ілевен-Строй" - 548 568, 22 грн., ТОВ "Мастер - 2012" - 494 050, 10 грн., ТОВ "Котлохім" - 468 957, 34 грн., ТОВ "Теком" - 15 920, 01 грн., у зв'язку з чим, контролюючий орган вимагає відобразити дебіторську заборгованість у сумі 2 383 449, 76 грн. (з урахуванням ПДВ), а саме: перед виконавцями робіт ТОВ "Вістол" - 896 143, 36 грн., ТОВ "Комфорт" - 468 957, 34 грн., ТОВ "Теком" - 15 920, 01 грн.; стягнути зайво сплачені кошти з підрядників ТОВ "Вістол" - 896 143, 36 грн., ТОВ "Комфорт" - 508 378, 95 грн., ТОВ "Комфорт" - 508 378, 95 грн., ТОВ "Мастер - 2012" - 494 050, 10 грн., ТОВ "Котлохім" - 468 957, 34 грн., ТОВ "Теком" - 15 920, 01 грн.; в іншому випадку стягнути з осіб, відповідальних у втраті активів, внаслідок чого зайво перераховано кошти у сумі 2 932 017, 98 грн., шкоду заподіяну товариству у розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України., колегія суддів зазначає наступне.

Контролюючим органом при проведенні ревізії встановлено, що на підставі 10 договорів підряду, укладених між ПАТ "Одеська ТЕЦ" та ТОВ "Вістол", підрядною організацією виконані роботи з реконструкції капітального та поточного ремонту об'єктів на загальну суму 8 430 702, 89 грн. з ПДВ.

Вибірковою перевіркою правильності визначення вартості виконаних робіт по об'єктах: "Роботи із заміни монолітного залізобетонного перекриття в приміщенні розподільчого устрою 0,4 кВ секцій 17-18 МК з елементами реконструкції за адресою: м. Одеса, вул. Церковна, 29" (договір №178 від 26 квітня 2013 року) та "Капітальний ремонт покрівлі турбінного та котельного відділень з елементами реконструкцій" (договір №179 від 20 травня 2013 року) встановлено завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 896 143, 36 грн., оскільки мало місце безпідставне включення в актах ф.КБ-2в виконання робіт, які вже враховані складом робіт, застосованих в актах ф.КБ-2в ресурсних елементних кошторисних норм, що є порушенням п.3.1.10, п.3.3.10.1 Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), п.1 ст. 9. п.3, п.7 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

Також, по виконавцю робіт ТОВ "Комфорт", проведеною ревізією було встановлено, що на підставі 10 договорів підряду, укладених між ПАТ "Одеська ТЕЦ" в особі голови правління ОСОБА_3 та ТОВ "Комфорт", підрядною організацією виконані роботи з реконструкції, капітального та поточного ремонту об'єктів на загальну суму 1 666 247, 61 грн. з ПДВ та вибірковою перевіркою правильності визначення вартості виконаних робіт в актах ф.КБ-2в за січень 2012 року на суму 847 058, 40 грн. з ПДВ встановлено, що в порушення вимог "Правил визначення вартості будівництва" безпідставно завищено вартість виконаних робіт у загальній сумі 508 378, 95 грн. з ПДВ.

При цьому, завищення вартості виконаних робіт виникло за рахунок зайвого включення в акті ф.КБ-2в при розбиранні залізобетонного перекриття, виконання робіт зі свердління кільцевими алмазними свердлами у кількості 14 170 штук.

По виконавцю робіт ТОВ Фірма "Котлохім", згідно акту ревізії на підставі 33 договорів підряду, укладених з ПАТ "Одеська ТЕЦ" підрядною організацією виконані роботи з реконструкції, капітального та поточного ремонту об'єктів на загальну суму 6 740 078, 24 грн.

Вибірковою перевіркою правильності визначення вартості виконаних робіт при взаєморозрахунках на загальну суму 1 018 23, 04 грн. з ПДВ по актах ф.КБ-2в, у порушення "Правил визначення вартості будівництва", встановлено безпідставне завищення вартості виконаних робіт у загальній сумі 468 957, 34 грн. з ПДВ, внаслідок врахування в обсяг у кількості 9 114 шт. замість 1302 райберування трубних отворів барабану або колектору під вальцування нових труб з діаметром отвору барабану до 38 мм при відновленні верхньої трубної дошки, при тому що в акті враховані роботи зі свердлення отворів однієї нижньої трубної дошки (1 302 шт.) та 6-ти проміжних трубних дощок (7 812 шт.), чим порушено вимоги п.3.310.1 ДБН Д.1.1-1-2000.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимоги щодо стягнення з ТОВ "Вістол" зайво сплачених коштів у розмірі 896 143, 36 грн., з ТОВ Фірми "Комфорт" у розмірі 508 378, 47 грн. та з ТОВ "Котлохім" у розмірі 2 227 064, 14 грн. ПАТ "Одеська ТЕЦ" звернулась до суду з позовними заявами.

Проте, рішенням Господарського суду Харківської області від 15 січня 2015 року, рішенням Господарського суду Одеської області від 05 січня 2015 року та рішенням Господарського суду Харківської області від 19 січня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що підприємством бути вжиті заходи щодо виконання вказаної вимоги по вказаним виконавцям робіт.

Щодо правомірності та обґрунтованості п.3 вимоги в частині взаємовідносин ПАТ "Одеська ТЕЦ" з ТОВ "Ілевен-Строй", ТОВ "Майстер-2012" та ТОВ "Теком", колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

ДФІ в Одеській області, за результатами ревізії було встановлено, що роботи по об'єкту: "Реконструкція з повною заміною повітронагрівача котлоагрегату ТП-47 ст. №10" ТОВ "Ілевен-Строй" виконувались з порушенням вимог ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", без наявності та затвердження проектної документації, а саме роботи по вищезазначеному об'єкту виконувались без отримання дозвільних документів (реєстрація декларації або отримання дозволу про початок виконання будівельних робіт), чим порушено вимоги п.16, п.30 Постанови Кабінету Міністрів України №466 від 13 квітня 2011 року "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт".

Вибіркою перевіркою правильності визначення вартості виконаних робіт при взаєморозрахунках на загальну суму 7 564 414, 15 грн. по актах КБ-2в, у порушення вимог "Правил визначення вартості будівництва" встановлено безпідставне завищення вартості виконаних робіт у загальній сумі 548 568, 22 грн. з ПДВ, яке виникло за рахунок завищення обсягу робіт з виготовлення кубів врахованих в актах ф.КБ-2в в кількості 216, 029 тони, при тому згідно креслень, виготовлено кубів в кількості 195, 85 тони, чим порушено п.3.3.10.1 ДБНА Д.1.1-1-2000; подвійного врахування в актах ф.КБ-в виконання робіт з виготовлення та заміни по нормам часу розділу 09 "Зовнішня обшивка, сходи, площадки, елементи каркасу котла та інші металоконструкції" СОУ-Н-МЕВ 40.1-00130044-602/56:2001 частина 01 "Ремонт парових котлів водогрійних котлів і допоміжного котельного обладнання", а саме елементів секцій повітропідігрівників, каркаса міцності для зборки кубів, металоконструкцій для фіксації існуючих трубопроводів, окремих елементів металоконструкцій (спеціальні пристрої для заміни секцій), бандажу із листової сталі для зварення кубів, тоді як складом робіт, застосованих в актах ф.КБ-2в норм часу розділу 14 "Рекуперативні трубчасті повітропідігрівники" СОУ, ці роботи же враховані, чим порушено п.п.3.1.10, 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000.

Крім того, по виконавцю робіт ТОВ "Майстер-2012" на підставі трьох договорів підряду, укладених з ПАТ "Одеська ТЕЦ" підрядною організацією виконані роботи з реконструкції, капітального ремонту об'єктів на загальну суму 10 142 748, 77 грн. з ПДВ.

Вибірковою перевіркою правильності визначення вартості будівництва встановлено безпідставне завищення вартості виконаних робіт у загальні сумі 494 050, 10 грн. з ПДВ, яке виникло за рахунок подвійного врахування в актах ф.КБ-2в виконання робіт з виготовлення та зміни по нормам 0.9 "Зовнішня обшивка, сходи, площадки, елементи каркасу котла та інші металоконструкції" СОУ-Н-МЕВ 40.1-001.30044-602/56:2001 частина 01 "Ремонт парових котлів водогрійних котлів і допоміжного котельного обладнання", а саме елементів секцій повітропідігрівників, каркаса міцності для зборки кубів, металоконструкцій для фіксації існуючих трубопроводів, окремих елементів металоконструкцій (спеціальні пристрої для заміни секцій) бандажу із листової сталі для зварення кубів, тоді як складом робіт, врахованих в актах ф.КБ-2в по нормам розділу 14 "Рекуперативні трубчасті повітропідігрівники" СОУ, ці роботи вже враховані.

По виконавцю робіт ТОВ "Теком", згідно акту ревізії на підставі двох договорів підряду, укладених з ПАТ "Одеська ТЕЦ", підрядною організацією виконані роботи з реконструкції, капітального ремонту об'єктів на загальну суму 2 062 654, 80 грн. з ПДВ.

Вибірковою перевіркою правильності визначення вартості виконаних робіт при взаєморозрахунках на загальну суму 759 901, 20 грн. з ПДВ по актах будівництва безпідставно завищено вартість виконаних робіт у загальній сумі 15 920, 01 грн. з ПДВ, яке також виникло в наслідок порушення вимог п.3.1.10, п.3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000, у результаті безпідставного включення в вищезазначених актах ф.КБ-2в ресурсних елементних кошторисних норм, що не передбачено "Проектом конструктивної частини і корегування існуючого проекту виробництва робіт по заміні мілко розмірних плит покриття головного корпусу ВАТ "Одеська ТЕЦ" на профнастил з технічним моніторингом і комплексною експертизою", а саме розбирання додаткових шарів рулонної покрівлі у кількості 7 шарів; встановлення монтажних механізмів і такелажної оснастки, облаштування помостами кроквяних і підкроквяних ферм, ґратчастих ригелів прогонами до 48 м.

Відповідно до п.3.1.10 Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000) прямі витрати враховують у своєму складі заробітну плату робітників, вартість експлуатації будівельних машин і механізмів та матеріалів, виробів, конструкцій. Вони визначаються в локальних кошторисах шляхом множення визначеної за ресурсними елементними кошторисними нормами кількості трудових і матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання обсягів робіт, обчислених за робочими кресленнями, на відповідні поточні ціни цих ресурсів.

Пунктом 3.3.10.1 Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000) передбачено, що вартість прямих витрат при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт визначається на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, передбачених в договірній ціні.

Згідно п.3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (організація бухгалтерського обліку на підприємстві) відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до п.7 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (організація бухгалтерського обліку на підприємстві) головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (далі - бухгалтер): забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Відповідно до п.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п.1 ст. 320 Господарського Кодексу України, п.1 ст. 849 Цивільного Кодексу України та п.28 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01 серпня 2005 року, замовник не має права втручатись у господарську діяльність підрядника, а повинен здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу і якості виконаних робіт проектам і кошторисам. Він має право перевіряти хід і якість будівельних і монтажних робіт, а також якість матеріалів, що використовуються.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, укладені товариством договори з вказаними підрядниками передбачали, що вартість робіт, які доручаються підряднику, визначається кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною договору. При цьому, згідно розрахунку договірної ціни до договору, договірна ціна є динамічною, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що факт включення в акти ф.КБ-2в робіт у більшому розмірі та додаткових робіт, ніж передбачено кошторисом зовсім не вплинув на загальну вартість робіт, що передбачена укладеним договором.

Таким чином, ПАТ "Одеська ТЕЦ" не були порушені вимоги п.3.1.10 вказаних Правил, оскільки вартість матеріалів, виробів та конструкцій визначалися з урахуванням усіх використаних матеріально-технічних ресурсів, необхідних для належного та якісного виконання визначених обсягів робіт. Також, товариством були виконані вимоги п.3.3.10.1 Правил, оскільки вартість прямих витрат визначалася на підставі нормативних витрат матеріально-технічних та трудових ресурсів, виходячи саме з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, передбачених в договірній ціні.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на порушення позивачем п.3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", оскільки вказана норма не встановлює обов'язків та не визначає певний порядок чи послідовність дій, а лише визначає особу, яка несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблення документів, регістрів і звітності.

Окрім цього, відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" - головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі-підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що визначені законодавством повноваження та підстави перевіряти дотримання суб'єктами господарювання вимог містобудівного законодавства під час проведення ревізії у контролюючого органу відсутні.

Отже, висновки суду першої інстанції, що відповідач при прийнятті п.3 вимоги невірно оцінив та кваліфікував правовідносини ПАТ "Одеська ТЕЦ" з ТОВ "Вістол", ТОВ "Комфорт", ТОВ "Ілевен-Строй", ТОВ "Майстер-2012", ТОВ "Котлохім", МП "Теком" є правильними.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що п.4 вимоги, яким контролюючий орган вимагає відобразити дебіторську заборгованість у сумі 2 001 117, 54 грн., а саме по підрядним організаціям ТОВ "Котлохім" - 1 758 106, 80 грн., ТОВ "Вента - Трейд" - 243 010, 74 грн. та стягнути безпідставно сплачені кошти з підрядників ТОВ "Котлохім" - 1 758 106, 80 грн., ТОВ "Вента - Трейд" - 243 010, 74 грн., а в іншому випадку стягнути з осіб, відповідальних у втраті активів, внаслідок чого зайво перераховано грошові кошти, шкоду заподіяну товариству у розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України, оскільки в порушення ст. 526 Цивільного Кодексу України, внаслідок оплати підрядним організаціям ТОВ "Котлохім" та ТОВ "Вента - Трейд" грошових коштів (ТОВ "Котлохім" - 1 758 106, 80 грн., ТОВ "Вента - Трейд" - 243 010, 74 грн.) за роботи, які фактично не виконувались підрядними організаціями, товариству нанесено збитки на загальну суму 2 001 117, 54 грн. є передчасним, оскільки контролюючим органом, як суб'єктом владних повноважень не надано доказів того, що правочини, які були укладені товариством з вказаними підрядниками є нікчемними, а повноваження надати оцінку договором на предмет їх дійсності (реальності) як вже було зазначено у апелянта відсутні.

Згідно з п.5 вимоги, інспекцією встановлено, що в порушення ст. 506 Цивільного Кодексу України, внаслідок не застосування ПАТ "Одеська ТЕЦ" права вимагати від боржника виконання зобов'язання, товариством, без проведення претензійно-позовної роботи щодо своєчасного стягнення дебіторської заборгованості в межах позовної давності, було списано дебіторську заборгованість в сумі 1 175, 22 тис. грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) ПАТ "Одеська ТЕЦ" та втрачено активів на відповідну суму, у зв'язку з чим контролюючий орган вимагає стягнути з осіб, відповідальних у втраті активів на суму 1 175, 22 тис. грн., шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст. ст. 130-136 КЗпП України.

Актом ревізії зазначено, що відповідальними за проведення претензійно-позовної роботи по стягненню заборгованості зі споживачів теплової енергії були Управління по реалізації теплової енергії з 15 грудня 2010 року по 20 квітня 2013 року (начальник ОСОБА_6) та з 20 квітня 2013 року по теперішній час юридичний відділ.

При цьому, судом першої інстанції було встановлено, що на момент проведення ревізії начальник відділу претензійно-позовної роботи ОСОБА_6 звільнився, що підтверджується наказом товариства №22-к від 22 лютого 2013 року, а начальник юридичного відділу ОСОБА_7 звільнилась 29 жовтня 2013 року відповідно до наказу №177-к від 29 жовтня 2013 року.

Згідно п.35 Постанови Кабінету Міністрів України №550 від 20 квітня 2006 року "Про затвердження Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами", результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. На першому аркуші акта ревізії, який оформляється на бланку контролюючого органу, зазначається назва документа (акт), дата і номер, місце складення (назва міста, села чи селища).

Виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції контролюючого органу, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

У разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, контролюючий орган ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб (п.49).

За результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю (п.50).

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що п.5 вимоги не відповідає приписам вказаного Порядку, оскільки має загальні висновки, без зазначення конкретних дій та осіб винних у вчинені правопорушення та заходів проведення яких є необхідним для їх усунення, у зв'язку з чим також підлягає скасуванню.

Щодо правомірності п.6 вимоги, яким встановлено, що в порушення п.10 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а саме внаслідок не подання на затвердження виконавчому комітету міської ради тарифів, які необхідно було переглянути, у зв'язку зі збільшенням мінімальної заробітної плати, товариством в період з 01 червня 2012 року по 01 вересня 2013 року недоотримано доходів на загальну суму 461, 88 тис. грн., у зв'язку з чим необхідно стягнути з осіб, відповідальних у втраті активів у сумі 44, 80 тис. грн., шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно акту ревізії, на балансі ПАТ "Одеська ТЕЦ" рахуються житлові будинки та гуртожитки, які обслуговуються товариством, але контролюючим органом під час проведення ревізії встановлено, що тарифи на утримання будинків і прибудинкових територій не змінювались товариством з 2007 року по вересень 2013 року.

Пунктом 10 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", встановлено, що у разі зміни протягом строку дії цін/тарифів обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від виконавця/виробника, зокрема, збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, виконавці/ виробники проводять коригування встановлених цін/тарифів на житлово-комунальні послуги і подають на затвердження до органу, уповноваженого здійснювати встановлення таких цін/тарифів.

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" та "Про державний бюджет України на 2013 рік", мінімальна заробітна плата змінювалась (підвищувалась), але тариф на утримання будинків та прибудинкових територій товариством не переглядався.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що в порушення п.10 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" внаслідок не подання на затвердження виконавчому комітету міської ради тарифів, які необхідно було переглянути, у зв'язку зі збільшенням мінімальної заробітної плати товариством в період з 01 червня 2012 року по 01 вересня 2013 року недоотримано доходів на загальну суму 461 882, 76 грн., оскільки в акті ревізії контролюючим органом згідно положення про фінансово-економічний відділ відповідальною особою визначено начальника відділу, яка організовує тарифну політику на підприємстві, але ні в акті, ні в приписі відповідальна особа не вказана, що з урахуванням висновків, зроблених за результатом розгляду п.5 вимоги, є порушенням вимог Порядку №550, у зв'язку з чим судом першої інстанції правомірно було скасовано п.6 вимоги.

Згідно з п.7 вимоги, ДФІ в Одеській області встановлено, що в порушення ст. 193 Господарського Кодексу України, п.5.1 Договору №05-11-09/158 від 05 листопада 2009 року, внаслідок безпідставного врахування в калькуляціях 9,9%, які застосовуються лише при проходженні підживлювальної води через енергетичне обладнання, товариством недоотримано коштів на загальну суму 79 506, 52 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків), у зв'язку з чим підприємство повинно відобразити в обліку дебіторську заборгованість за КП "Теплопостачання м. Одеси" у сумі 79 506, 52 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) та стягнути з КП "Теплопостачання м. Одеси" грошові кошти у сумі 79 506, 52 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідальними особами за проведення розрахунку калькуляцій були начальник фінансово-економічного відділу Мішина Г.М., начальник управління реалізації теплової енергії Хрущова Я.І., начальник виробничо-технічного відділу Мединська О.В.

Таким чином, в даній частині акту, контролюючим органом встановлені винні особи, але вимоги щодо них не заявлені.

Згідно положень п.35 Постанови Кабінету Міністрів України №550 від 20 квітня 2006 року "Про затвердження Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами", виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції контролюючого органу, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Проте, в акті ревізії, відповідач посилається на порушення ст. 198 Господарського кодексу України без зазначення частини статті та не обґрунтовує виявлені порушення положеннями нормативно-правових актів, що врегульовують врахування в калькуляціях коефіцієнту проходження підживлювальної води через енергетичне обладнання, у зв'язку з чим колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, що порушення зафіксоване в акті ревізії та прийнята в цій частині вимога є невмотивованими положеннями чинного законодавства України, у зв'язку з чим є протиправною та підлягає скасуванню.

Стосовно п.8 вимоги, якою в порушення ст. 526, ст. 838 Цивільного Кодексу України, ст. 193 Господарського Кодексу України, внаслідок не виконання громадянином ОСОБА_2 зобов'язань, вказаних в договорах, товариством необґрунтовано сплачено коштів в період з жовтня 2011 року по травень 2012 року на загальну суму 44, 80 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) товариства та зобов'язано товариство стягнути з осіб, відповідальних у втраті активів шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно акту ревізії та встановлено судом першої інстанції, між ПАТ "Одеська ТЕЦ" в особі голови правління ОСОБА_3 та громадянином ОСОБА_2 з жовтня 2011 року по травень 2012 року укладено 8 трудових угод з надання послуг з технічної експлуатації устаткування підприємства.

Відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного Кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. ості

Згідно ст. 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що у апелянта відсутні повноваження надавати оцінку договорам на предмет їх дійсності, оскільки як вже було зазначено, недійсність (нікчемність, фіктивність) договору може бути встановлено виключно судом.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції та під час апеляційного розгляду, ДФІ в Одеській області не було надано рішення суду про визнання недійсними угоди, які були укладені ПАТ "Одеська ТЕЦ" з ОСОБА_2

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на пояснення працівників товариства, оскільки виконання договірних правовідносин підтверджено первинними документами, зокрема, актами приймання виконаних робіт, що в свою чергу зазначено в акті ревізії (1 том а.с.180).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності та необґрунтованості п.8 вимоги.

Згідно п.9 вимоги, інспекцією встановлено, що в порушення ст. 75 Господарського кодексу України та п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України №1673 від 29 листопада 2006 року "Про стан фінансово - бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів", товариством у 2012 році завищено інші операційні витрати на загальну суму 60 771 тис. грн. внаслідок здійснення витрат, які не передбачено фінансовим ланом на 2012 рік на суму 57 728, 3 тис. грн. та витрат, які перевищують плановий показник на суму 3025, 2 тис. грн.

Актом ревізії встановлено, що до складу інших операційних витрат товариством віднесено витрати з надання благодійної допомоги (послуги з організації концерту) на загальну суму 17, 5 тис. грн., яка не передбачена фінансовим планом.

Відповідно до ст. 75 Господарського Кодексу України - державне комерційне підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік.

Державне підприємство, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державному підприємству, об'єднання таких підприємств, у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені ч.1 ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про здійснення державних закупівель", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. У звіті обов'язково зазначаються: найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг і місце їх надання, інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт і послуг, найменування і місцезнаходження постачальника, виконавця робіт і надавача послуг, з яким укладено договір, ціна за одиницю товару, робіт і послуг та сума, визначена в договорі, дата укладення договору, строк поставки товарів, виконання робіт і надання послуг тощо.

Основним плановим документом державного комерційного підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів.

Фінансовий план підлягає затвердженню до 1 вересня року, що передує плановому, якщо інше не передбачено законом: підприємств, що є суб'єктами природних монополій, та підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, - Кабінетом Міністрів України; інших підприємств - органами, до сфери управління яких вони належать.

Підприємства електроенергетики, ліцензована діяльність яких регулюється шляхом затвердження національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, складають фінансові плани з урахуванням затвердженої цією комісією структури тарифів на електричну та теплову енергію. Фінансові плани таких підприємств підлягають затвердженню до 31 грудня року, що передує плановому.

За несвоєчасне подання на розгляд, погодження або затвердження річного фінансового плану та звіту про його виконання посадові особи державного комерційного підприємства несуть адміністративну відповідальність, установлену законом.

Органи, до сфери управління яких входять державні комерційні підприємства, надають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, до 1 вересня року, що передує планованому, зведені показники фінансових планів та фінансові плани у розрізі окремих державних комерційних підприємств, які входять до сфери їх управління.

Форма та методичні рекомендації по розробці фінансового плану затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку.

Державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.

Відчуження нерухомого майна, а також повітряних і морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту здійснюється за умови додаткового погодження в установленому порядку з Фондом державного майна України.

Фонд державного майна України виступає організатором продажу нерухомого майна в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Кошти, одержані від продажу майнових об'єктів, що належать до основних фондів державного комерційного підприємства, використовуються відповідно до затвердженого фінансового плану, якщо інше не передбачено законом.

Кошти, одержані від продажу нерухомого майна, за вирахуванням балансової (залишкової) вартості такого майна, якщо інше не встановлено законом, зараховуються до загального фонду Державного бюджету України.

Списання з балансу не повністю амортизованих основних фондів, а також прискорена амортизація основних фондів державного комерційного підприємства можуть проводитися лише за згодою органу, до сфери управління якого входить дане підприємство.

Державні комерційні підприємства утворюють за рахунок прибутку (доходу) спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов'язаних з їх діяльністю: амортизаційний фонд; фонд розвитку виробництва; фонд споживання (оплати праці); резервний фонд; інші фонди, передбачені статутом підприємства. Порядок використання цих фондів визначається відповідно до затвердженого фінансового плану. Розподіл прибутку (доходу) державних комерційних підприємств здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану з урахуванням вимог цього Кодексу та інших законів.

В фінансовому плані затверджуються суми коштів, які направляються державі як власнику і зараховуються до Державного бюджету України.

Органи, до сфери управління яких відносяться державні комерційні підприємства, до 15 липня року, що передує плановому, надають Кабінету Міністрів України інформацію про обсяги перерахування прибутку державних комерційних підприємств для їх врахування при формуванні державного бюджету.

У разі зміни керівника державного комерційного підприємства обов'язковим є проведення ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства в порядку, передбаченому законом.

Інші особливості господарської та соціальної діяльності державних комерційних підприємств визначаються законом.

Згідно п.13 Постанови Кабінету Міністрів України №1673 від 29 листопада 2006 року "Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів", Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади: 1) активізувати роботу з добору в органах виконавчої влади всіх рівнів кадрів з високими діловими, професійними та моральними якостями; 2) установлювати під час формування та затвердження фінансових планів суб'єктів господарювання державного сектору економіки: а) граничний обсяг їх витрат, які можуть бути визначені (за результатами попереднього звітного року), на: оплату консалтингових та аудиторських послуг на рівні не більш як 1,5 відсотка обсягу чистого прибутку; страхування (крім витрат на державне соціальне страхування, обов'язкове страхування та страхування відповідно до міжнародних договорів) на рівні не більш як 1,5 відсотка обсягу чистого прибутку, а також обмеження максимального розміру страхового тарифу; представницькі заходи та рекламу на рівні не більш як 0,5 відсотка обсягу чистого прибутку; б) обмеження витрат на придбання та утримання легкових автотранспортних засобів, зокрема з урахуванням того, що їх використання повинне здійснюватися тільки з метою поїздок, пов'язаних із службовою діяльністю посадових осіб суб'єктів господарювання; в) суму витрат на благодійну, спонсорську та іншу допомогу суб'єктів господарювання, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків, у розмірі не більш як 1 відсоток обсягу чистого прибутку (за результатами попереднього звітного року).

У разі виникнення об'єктивної потреби у плануванні зазначених витрат понад визначені граничні розміри та/або за відсутності чистого прибутку їх обсяг встановлюється за рішенням органу, уповноваженого управляти майном (корпоративними правами) суб'єкта господарювання, відповідно до поданого суб'єктом розрахунку таких витрат, за погодженням з органами, уповноваженими затверджувати фінансові плани.

Заборонити суб'єктам господарювання державного сектору економіки включати до розрахунку резерву сумнівних боргів суми поточної дебіторської заборгованості із строком виникнення до півтора року.

З урахуванням наведених норм, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в порушення вимог п.35 "Про затвердження Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами", ДФІ в Одеській області в обґрунтування виявленого порушення не послалась на конкретний нормативний - правовий акт чи положення Закону, що врегульовує спірні правовідносини або передбачає склад виявленого ревізією фінансового правопорушення, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку щодо необґрунтованості п.9 вимоги та наявності підстав для його скасування.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Одеській області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 березня 2015 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

М.М. Милосердний