Ухвала суду № 43252060, 19.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/4631/14

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Яковлева Ю.В.,

- Вербицької Н. В.,

при секретарі - Курмановій І.І.,

за участю: представник відповідача - Гроза І.В. (довіреність від 09.10.2014 р.),

представник відповідача - Нестеренко Г.О. (довіреність від 19.02.2015 р.),

представник третьої особи ТОВ «Інфокс» - Артошин О.С. (довіреність від 30.07.2014 р.),

представник прокуратури - Пашаєв Г.В. (посвідчення від 22.09.2012 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Житлово - будівельного кооперативу «Комфорт» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року по справі за адміністративним позовом Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області до Житлово - будівельного кооперативу «Комфорт», за участю: Прокуратури м. Одеси, третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору - Філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс», ОСОБА_6, про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (далі - позивач, або Інспекція ДАБК в Одеській області) звернулась із адміністративним позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Комфорт» (далі - відповідач, або ЖБК «Комфорт»), за участю: Прокуратури м. Одеси, третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» (далі - третя особа, або Філія «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс»), в якому позивач просив зобов'язати відповідача знести об'єкт будівництва за власний рахунок, який розташований за адресою: Одеська область, ділянка № 2, масив № 35, територія Таїровської селищної ради, Овідіопольський район.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року вказані вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, наголошуючи, зокрема, на неповному з'ясуванні судом першої інстанції обставин справи, порушенні норм матеріального права, що призвело до неправильного її вирішення.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року, яка занесена до журналу судового засідання, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору залучено ОСОБА_6.

В судовому засіданні представники апелянта вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити.

Представник третьої особи та законний представник прокуратури повністю підтримали позицію представника позивача та просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується, наявним в матеріалах справи, повідомленням про вручення повістки про виклик до суду (а.с.133 т.2).

Третя особа - ОСОБА_6 в судове засідання, також, не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлявся судом належним чином за адресою його місця проживання, зареєстроване в установленому законом порядку, що підтверджується відповідною довідкою відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області (а.с.112 т.2), проте, направлена на вказану адресу третьої особи судова кореспонденція, в тому числі, повістки про виклик до суду, повернуті на адресу суду з відміткою відповідальної особи відділення зв'язку про відсутність адресата (а.с.113-131 т.2).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 33 КАС України судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.

Крім того, ч. 4 ст. 33 КАС України передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Також, згідно ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на зазначені положення ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України, колегія суддів вважає, що третя особа належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи.

Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів порадившись на місці, ухвалила слухати справу за відсутністю представника позивача та третьої особи ОСОБА_6, сповіщених належним чином про час і місце апеляційного розгляду.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, Інспекцією ДАБК в Одеській області відповідно до вимог ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», направлення № 2 від 08.01.2014 року, проведено позапланову перевірку ЖБК «Комфорт» на об'єкті будівництва групи житлових будинків за адресою: Одеська область (за межами населених пунктів), Овідіопольський район, Таїровська селищна рада, масив № 35, ділянка № 2 (два), за результатами якої складено акт від 09.01.2014 року.

Підставою для проведення вказаної перевірки стало звернення Філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» № 3669-9 від 02.12.2013 року про розгляд питання законності розташування будівельної площадки житлової забудови з комплексом інфраструктури (дитячий садок, супермаркет, спортивний комплекс) за адресою: м. Одеса, вул. Карла Либкнехта, 1-А (адміністративно - Овідіопольський район), розташованого в зоні викидів забруднюючих речовин, на території, суміжній з СБО «Південна».

За результатами проведеної перевірки відповідачу внесено припис від 09.01.2014 року про усунення в місячний термін порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із вимогою зупинити підготовчі та будівельні роботи.

Також, відносно відповідача складено протокол від 09.01.2014 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за результатами розгляду якого, із врахуванням акту перевірки від 09.01.2014 року, Інспекцією ДАБК в Одеській області визнано ЖБК «Комфорт» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та згідно постанови № 9 від 13.01.2014 року на відповідача накладено штраф у розмірі 109620 грн.

Підставою для накладення на відповідача згідно вказаної постанови є встановлене під час перевірки порушення ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме виконання будівельних робіт за адресою: м. Одеса (за межами населених пунктів), Овідіопольський район, Таїровська селищна рада, масив № 35, ділянка № 2 (два), із будівництва групи багатоквартирних житлових будинків, без будь-якого документу дозвільного характеру, що надає право на виконання будівельних робіт, за відсутності проектної та виконавчої документації, містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, відповідач, не погоджуючись із виявленими порушеннями, звернувся до суду із позовом про визнання неправомірними дій позивача зі складання акту перевірки від 09.01.2014 року щодо об'єкту, розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Таїровська сільська рада, масив № 35, протоколу від 09.01.2014 року, припису від 09.01.2014 року та просив суд скасувати постанову № 9 від 13.01.2014 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року у справі № 815/1540/14, якою скасовано рішення суду першої інстанції від 24 квітня 2014 року, у задоволенні адміністративного позову ЖБК «Комфорт» відмовлено в повному обсязі (а.с.219-227 т.1).

Також, з метою перевірки виконання ЖБК «Комфорт» припису від 09.01.2014 року Інспекцією ДАБК в Одеській області проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил, за результатами якої складено акт від 28.04.2014 року (а.с.103-104 т.2).

Зазначеною перевіркою встановлено невиконання ЖБК «Комфорт» вимог припису від 09.01.2014 року, в результаті чого Інспекцією ДАБК в Одеській області складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.04.2014 року, повторно внесено відповідачу припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил шляхом зупинення будівельних робіт та усунення порушень містобудівного законодавства, та на підставі виявлених порушень на відповідача накладено штраф у розмірі 21924 грн. згідно постанови № 163/136-П від 07.05.2014 року (а.с.8-9, 12-13 т.1).

Крім того, Інспекцією ДАБК в Одеській області повторно проведено перевірку виконання відповідачем вимог припису від 09.01.2014 року, за результатами якої складено акт від 19.06.2014 року (а.с.10-11 т.1).

Зазначеною перевіркою встановлено, припис від 28.04.2014 року про усунення відповідачем порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил не виконано, будівельні роботи не зупинено, роботи проводяться самочинно, без належним чином розробленої проектної документації, без права на їх виконання, земельна ділянка за адресою: ділянка № 2, масив № 35, територія Таїровської селищної ради, Овідіопольського району Одеської області не приведена до первинного стану шляхом знесення самовільно побудованих будівель у термін до 28.05.2014 року.

Враховуючи, що відповідач вимоги приписів щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності не усуває, самостійно не приводить земельну ділянку, на якій відбуваються будівельні роботи, до її первинного стану шляхом знесення самовільно побудованих будівель, що зафіксовано відповідними актами перевірок, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому просить в судовому порядку зобов'язати ЖБК «Комфорт» знести об'єкт будівництва за власний рахунок, який розташований за адресою: Одеська область, ділянка № 2, масив № 35, територія Таїровської селищної ради, Овідіопольський район.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи заявлений адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем здійснюється будівництво групи житлових будинків без визначення меж їх розташування, без містобудівної і проектної документації, без повідомлення та реєстрації декларації про початок такого будівництва, з недотриманням цільового призначення земельної ділянки, в межах санітарно-захисної зони та без дозволу суміжного користувача, враховуючи неможливість провести перебудову об'єкту, та зазначені обставини відповідачем не спростовано, що свідчить про здійснення останнім самочинного будівництва, позивач правомірно звернувся до суду із вимогою про зобов'язання відповідача знести вказаний об'єкт будівництва за рахунок останнього.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про наявність підстав для задоволення вказаного адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 6, 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 року управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.

Згідно із ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 року державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, який здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Під час перевірки посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону, видавати обов'язкові для виконання приписи, зокрема, щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Таким чином, з аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що державний архітектурно-будівельний контроль направлений на врегулювання містобудівної діяльності, включає в себе комплекс заходів щодо виявлення та усунення порушень у сфері містобудівної діяльності.

Колегія суддів враховує приписи п.п. 3, 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України № 439/2011 від 08.04.2011 року, яким визначено основні завдання Державної архітектурно-будівельної інспекції України, зокрема, щодо державного архітектурно-будівельного контролю, а саме здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, та відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, контроль за дотриманням юридичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та за виконанням приписів про усунення порушень вимог законодавства у сферах містобудівної діяльності, державних стандартів і правил.

Також, відповідно до ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 року у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

З огляду на викладене, вбачається, що позивач під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та виявлення самочинного будівництва наділений відповідними владними повноваженнями щодо усунення порушень шляхом видання відповідного припису та на звернення до суду із позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням, - у разі невиконання у встановлений строк вимог відповідного припису.

При цьому, відповідно до спеціальної норми, що міститься в ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, самочинним будівництвом вважаються житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Разом з цим, за правилами вказаної спеціальної норми, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Тобто, згідно наведених приписів чинного законодавства, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинними та підлягають знесенню за рішенням суду за наявності хоча б з однієї з наступних умов: якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил, перебудова яких з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою.

Як встановлено позивачем в ході проведених перевірок та не заперечується відповідачем, спірне будівництво групи житлових будинків останнім здійснюється на земельній ділянці за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/р Таїровська, масив 35, земельна ділянка № 2, що передана ЖБК «Комфорт» на правах оренди згідно договору оренди землі № 2708 від 14.11.2014 року, додаткової угоди до договору від 14.11.2013 року (а.с.183-186 т.1).

Зазначений договір та додаткова угода до нього зареєстровані в реєстрі прав на нерухоме майно, що підтверджується наявними в матеріалах справи Витягами з цього реєстру від 14.11.2013 року та від 11.11.2014 року (а.с.189-193 т.1).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯЖ № 474083 (а.с.180-181 т.1) вказана земельна ділянка належить на праві власності ОСОБА_6, із визначенням цільового призначення земельної ділянки - для розміщення виробничо-складського комплексу.

Цільове призначення зазначеної земельної ділянки саме для розміщення виробничо-складського комплексу, також, відображено сторонами в укладеному договорі оренди землі № 2708 від 14.11.2014 року та додатковій угоді до нього від 14.11.2013 року та при реєстрації прав оренди ЖБК «Комфорт» на цю земельну ділянку в реєстрі прав на нерухоме майно (а.с.183-186, 189-193 т.1).

Крім того, в ході апеляційного розгляду, з метою з'ясування обставин щодо цільового призначення вказаної земельної ділянки станом на момент розгляду даної справи, судом був направлений запит до Відділу Держземагенства в Овідіопольському районі Одеської області, який листом від 10.03.2015 року № 9-1520-0.13-1808/2-15 (а.с.99 т.2) повідомив суд, що згідно наявних у Відділі Книг реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та право постійного користування та других примірників державних актів зареєстровано державний акт на право власності ЯЖ № 474083, адреса земельної ділянки: ділянка № 2, масив № 35, Таїровська селищна рада, Овідіопольського району, Одеської області (за межами населених пунктів) за ОСОБА_7 (28.12.2012 року зазначену земельну ділянку відчужено, про що зроблено відповідна відмітка на державному акті № 5123755800010022160301) для розміщення виробничо-складського комплексу. Інформація щодо зміни цільового призначення відсутня.

За таких обставин, враховуючи, що матеріалами перевірки встановлено та не заперечується відповідачем здійснення останнім будівництва житлових будинків за вказаною адресою, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо використання відповідачем вказаної земельної ділянки не за її цільовим призначенням та відповідно здійснення будівництва житлових будинків на земельній ділянці відведеній не для цієї мети.

Також, як встановлено в ході проведених позивачем перевірок та не заперечується відповідачем, спірне будівництво останнім здійснюється без визначення меж їх розташування, без містобудівної і проектної документації, без повідомлення та реєстрації декларації про початок такого будівництва.

Зазначені обставини станом на момент розгляду даної справи підтверджуються, зокрема, листами Департаменту ДАБІ в Одеській області від 13.03.2015 року № 05/1-2611, Таїровської селищної ради від 12.03.2015 року № 141 (а.с.102, 147 т.2), якими, на запит суду, останні повідомили, що з питання набуття права на виконання будівельних або підготовчих робіт за вказаною вище адресою заяв не надходило та документів дозвільного характеру на будівництво об'єктів на земельній ділянці: ділянка № 2, масив № 35, Таїровська селищна рада, Овідіопольського району, Одеської області не видавалось.

Крім того, колегія суддів враховує, що невиконання відповідачем вимог приписів позивача щодо усунення виявлених порушень, правомірність накладення на відповідача штрафу за порушення останнім ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тобто виконання будівельних робіт без відповідних дозвільних документів, за якими у замовника виникає право на виконання цих робіт, встановлено судовим рішення, яке набрало законної сили, в справі № 815/1540/14.

Надані відповідачем фотокопії декларації про початок виконання будівельних робіт та витягу з Державного земельного кадастру (а.с.231-238 т.1) не спростовують здійснення відповідачем будівництва за відсутності зареєстрованої в установленому порядку декларації про початок виконання будівельних робіт та на земельній ділянці відведеній не для цієї мети, оскільки згідно листів Департаменту ДАБІ в Одеській області від 13.03.2015 року № 05/1-2611 та Відділу Держземагенства в Овідіопольському районі Одеської області від 10.03.2015 року № 9-1520-0.13-1808/2-15 (а.с.102, 147 т.2) така декларація не реєструвалась в органах архітектурно-будівельного контролю у встановленому порядку та зміна цільового призначення земельної ділянки не здійснювалось.

Тобто, відповідачем не проводилась реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт на спірній земельній ділянці та її цільове призначення не змінювалось, що не заперечується останнім та підтверджується наявними в матеріалах справи актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯЖ № 474083, договором оренди землі № 2708 від 14.11.2014 року та додатковою угодою до нього від 14.11.2013 року, Витягами з реєстру прав на нерухоме майно від 14.11.2013 року та від 11.11.2014 року, листами Відділу Держземагенства в Овідіопольському районі Одеської області від 10.03.2015 року № 9-1520-0.13-1808/2-15 та Департаменту ДАБІ в Одеській області від 13.03.2015 року № 05/1-2611 (а.с.180-181, 183-186, 189-193 т.1, а.с.99, 102 т.2).

Крім того, колегія суддів зазначає, що вказані документи не були надані відповідачем, як під час перевірки, під час надання останньому строку на усунення виявлених порушень згідно приписів позивача, під час розгляду справи в суді першої інстанції, судового розгляду в іншій справі.

Також, в ході проведених позивачем перевірок останнім встановлено, що ЖБК «Комфорт» здійснюється спірне будівництво в межах санітарно-захисної зони, а саме в зоні проходження систем напірної каналізації.

З наявних в матеріалах справи Викопіювання з діючого проекту районного планування Овідіопольського районі Одеської області та Викопіювання з проектного плану із схемою прогнозованих планувальних обмежень Овідіопольського району Одеської області (планування території Овідіопольського району), що є у стадії затвердження та у вересні 2014 року пройшов архітектурно-містобудівну раду при Управлінні містобудування та архітектури Одеської обласної державної адміністрації, направлених Управлінням містобудування та архітектури Одеської обласної державної адміністрації на запит суду (а.с.108-110 т.2), вбачається, що дійсно ЖБК «Комфорт» здійснюється будівництво в межах санітарно-захисної зони СБО «Південна».

Крім того, з вказаного листа Управління містобудування та архітектури Одеської обласної державної адміністрації від 12.03.2015 року № 106/01-18-202 вбачається, що у пояснювальній записці до зазначеного проекту вказується, що на даний час санітарно-захисна зона СБО «Південна» становить 300 метрів та заважає забудові житлових масивів «Дружний», «Зелений мис» та с. Чорноморка (а.с.108 т.2).

Разом з цим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно послався на листи Філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» № 3669-9 від 02.12.2013 року та лист Одеської обласної санепідстанції № 3-1/1810 від 26.04.2010 року, оскільки вказані листи містять відомості стосовно громадянина ОСОБА_8 щодо видачі останньому з порушеннями державного акту на право власності на земельну ділянку та який не має відношення до справи, та з цього листа не вбачається місце розташування земельної ділянки щодо якої видано відповідний державний акт з порушеннями.

Поряд з цим, колегія суддів враховує, що зазначене не спростовує висновків суду першої інстанції щодо виконання відповідачем будівельних робіт в межах санітарно-захисної зони.

Таким чином, аналізуючи норми спеціального законодавства, оскільки будівництво здійснюється відповідачем на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, без відповідного документа, що дає право виконувати будівельні роботи, за відсутності містобудівної та проектної документації, в межах санітарно-захисної зони, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено наявність підстав для знесення вказаного об'єкту будівництва.

Колегія суддів, також, вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо неможливості здійснення перебудови вказаного об'єкту будівництва, оскільки така перебудова можлива лише якщо вона усуває істотні відхилення від проекту, порушення законних прав та інтересів інших осіб, істотне порушення будівельних норм, проте перебудова в даному випадку не може призвести до усунення вказаних порушень з огляду на здійснення будівництва саме житлових будинків на земельній ділянці цільове призначення якої для розміщення виробничо-складського комплексу.

Зважаючи на встановлені обставини, з урахуванням положень діючого законодавства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для знесення відповідачем об'єкту будівництва як самочинного будівництва за власний рахунок.

Враховуючи вищевикладене, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Житлово - будівельного кооперативу «Комфорт» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року по справі за адміністративним позовом Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області до Житлово - будівельного кооперативу «Комфорт», за участю: Прокуратури м. Одеси, третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору - Філії «Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс», ОСОБА_6, про зобов'язання вчинити певні дії - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний колегією суддів 24 березня 2015 року.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /Ю.В. Яковлев/

Суддя: /Н.В. Вербицька/