Вирок № 43214392, 16.02.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

415/712/15-к

1-КП/415/176/15

ВИРОК

Іменем України

16.02.15 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Зіньковського А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 19 квітня 2004 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 2 роки, 27 січня 2005 року Сєвєродонецьким міським судом за ст.185 ч.3, ст.71 КК України до 3 років 06 місяців позбавлення волі, 29 квітня 2008 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.296 ч.2, ст.71 КК України до 3 років позбавлення волі, 29 квітня 2011 року звільненного з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.3 ст.185 ч.3, ст.185 ч.3 КК України, -

встановив:

11 травня 2014 року, у вечірній час, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до квартири АДРЕСА_3, повторно, таємно викрав - холодильник марки «Hansa», модель «RFAD250IMNH», вартістю 2270 гривень 40 копійок, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на вказану суму.

13 травня 2014 року, у вечірній час, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до квартири АДРЕСА_3, повторно, таємно викрав - газову плиту марки «GRETA», модель «1470-07», вартістю 1390 гривень, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на вказану суму.

15 травня 2014 року, у вечірній час, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до квартири АДРЕСА_3, повторно, намагався таємно викрасти - чавунну ванну, вартістю 150 гривень, яка належить потерпілій ОСОБА_2, і, демонтуючи останню, привернув, в подальшому, увагу сторонніх громадян, у зв'язку з чим, злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, тобто, не вчинивши усіх дій, які вважав за необхідне.

Приблизно у 20-х числах вересня 2014 року, у вечірній час, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до квартири №81 будинку №20 на кварталі Ленінського Комсомолу міста Лисичанська, повторно, таємно викрав - алюмінієвий бідон, об'ємом 20 л, вартістю 170 гривень, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на вказану суму.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.3 ст.185 ч.3, ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованих органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії у потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, завдана останнім майнова шкода - відшкодована частково, шляхом повернення викраденого.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 -

у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, поєднаного з проникненням у житло (ст.185 ч.3 КК України),

у скоєнні незакінченного замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, поєднаного з проникненням у житло, що виявилось у не вчиненні усіх дій, які вважались за необхідне для доведення таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, поєднаного з проникненням у житло, до кінця, з причин, що не залежали від його волі,

доведено, і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії останнього за ст.15 ч.3 ст.185 ч.3, ст.185 ч.3 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання і за місцем мешкання - має позитивну побутову характеристику (а.с.23), не працює, у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочинів, часткове добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, з урахуванням данних про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який не працює, і, разом з тим, позитивно характеризується у побуті, в судовому засіданні - щиро розкаявся та вибачався за вчинений злочин, суд вважає за необхідне призначити останньому покарання - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.3 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 скоїв умисний злочин, який, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, при цьому, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, а також, беручи до уваги активну поведінку обвинуваченого щодо розкриття злочину, часткове відшкодування заподіяного збитку, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного, і, одночасно, враховуючи відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.3, ст.76 ч.1 п.4 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

І, оскільки, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв декілька епізодів злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, один з яких - кваліфіковано як незакінчений замах, при призначенні остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю злочинів, - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Підстав щодо обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, суд не вбачає, і зазначене питання у судовому засіданні учасниками данного кримінального провадження - не ставилося.

У зв'язку з необхідністю встановлення розміру заподіяної потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1, було проведено - судову товарознавчу експертизу за №628/7 від 15 грудня 2014 року (а.с.53-57), витрати на залучення експертів щодо проведення якої складають суму у розмірі 491 гривню 92 копійки (а.с.58), котра підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_3 не заявлений, що не позбавляє останніх права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

чавунна ванна, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4 (а.с.33,60),

- підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_2

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.3 ст.185 ч.3, ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання:

за ст.15 ч.3 ст.185 ч.3 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки,

за ст.185 ч.3 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік 06 (шість) місяців.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,

періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_1 - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

491 (чотириста дев'яносто одну) гривню 92 копійки за проведення судової товарознавчої експертизи.

Речові докази по справі:

чавунну ванну, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4,

- повернути потерпілій ОСОБА_2

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: